Постанова № 53175336, 05.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/4971/15-п 05.11.2015

Провадження №33/784/252/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"5" листопада 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Волинської Я.І.

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 липня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Перісадовка Жовтневого району Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови судді, 12.05.2015 року, близько 10.20 год., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «АЗЛК 2141», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві по вул. Чкалова з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В порушення п. 2.5 ПДР від проходження медичного огляду у встановленому законом медичному закладі або на місці зупинки він відмовився у присутності двох свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови. Також просить справу про адміністративне правопорушення закрити та змінити захід стягнення у межах ст. 130 ч.1 КУпАП.

Вважає постанову судді незаконною, оскільки справу розглянуто без його участі, повістку про виклик він не отримував, внаслідок цього був позбавлений можливості надавати пояснення та заявляти клопотання. Зазначає, що копію постанови отримав 08.10.2015 року, в зв'язку із цим просить вважати, що пропустив строк на її оскарження з поважних причин.

Не заперечує, що відмовився проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки наполягав на проведенні такого огляду на місці, але у працівників ДАІ були відсутні для цього необхідні прилади.

Вважає, що стягнення відносно нього обрано занадто суворе, оскільки не враховано його особу та матеріальне становище його та родини. Зазначає, що у нього є малолітні діти, його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а він працює водієм та його робота є єдиним джерелом доходу його родини. Просить врахувати, що раніше ПДР не порушував, свою вину визнав, щиро кається у вчиненому.

Заслухавши ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ці вимоги закону суддею не в повній мірі дотримані при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, оскільки останньому була надіслана повістка, але у суду були відсутні відомості про вручення цього повідомлення та про своєчасне сповіщення про розгляд справи. Тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Хоча при апеляційному розгляді справи встановлено порушення процесуальних прав ОСОБА_1, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки справа розглянута у його відсутність, але ж це не вплинуло на правильність висновків судді про доведеність вини правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Ці висновки є правильними, з огляду на наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння він відмовився в присутності двох свідків.

З власноручних пояснень ОСОБА_1 в протоколі слідує, що він ознайомлений з вимогами п.2.5 ПДР та відмовляється від проходження медичного огляду.

Викладені у протоколі обставини підтвердили в своїх поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки та у медичному закладі.

За наведених обставин, суддя дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 на вимогу працівника міліції відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушені вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Отже, наведені апелянтом доводи про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, позбавлені підстав.

Призначаючи стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд взагалі не мотивував прийняте рішення.

Дослідивши під час апеляційного розгляду надані апелянтом дані щодо його особи, встановлено, що ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, працює, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, дружина знаходиться у декретній відпустці.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 розкаявся у вчиненому адміністративному правопорушенні, що є обставиною, яка пом'якшує його відповідальність. Обставини, що обтяжують відповідальність особи, не встановлені.

З урахуванням наведених даних про особу правопорушника та пом'якшуючої відповідальність обставини, що всупереч вимогам ст. ст. 33-35 КУпАП не враховано суддею при розгляді справи, є достатні дані для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з накладенням на нього менш суворого виду стягнення в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 липня 2015 року у відношенні ОСОБА_1

Постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 30 липня 2015 року у відношенні ОСОБА_1 змінити в частині накладення стягнення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн.

В решті зазначену постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: