Рішення № 53171802, 23.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-1391-15

(№760-23754-14-ц)

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23. 10. 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Яковенко Н. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом компанії Панда Ресторан Груп Інк, Корпорація штату Каліфорнія до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку ««ІНФОРМАЦІЯ_1»,

В С Т А Н О В И В:

Компанія Панда Ресторан Груп Інк, Корпорація штату Каліфорнія звернулась до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку ««ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що торговельна марка за оспорюваним свідоцтвом не використовується відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понад 3 роки на території України без поважних причин, а тому в силу п. 4 ст. 18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія оспорюваного свідоцтва має бути достроково припинена відносно всіх послуг 43 класу МКТП.

В обґрунтування права на звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що невикористання відповідачами знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 порушує його право та охоронюваний законом інтерес.

Позивач подав заявки № m201315554 та № m201315556 на реєстрацію торговельних марок «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно, проте, отримав відмову, з причин наявності знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2, що належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що зареєстрований раніше для таких самих послуг.

В зв'язку із зазначеним позивач просив суд достроково припинити дію свідоцтва України № НОМЕР_2 на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», щодо всіх послуг 43 класу МКТП, для яких зареєстрована торговельна марка; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені ДСІВ України - «Промислова власність».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Державної служби інтелектуальної власності України в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до Закону обов'язок доказування використання спірного позначення покладено на власника спірного свідоцтва.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, своїх представників до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується опублікованим в газеті центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» №185 (5559) від 06. 10. 2015 року, яка міститься в матеріалах справи, тобто, з урахуванням положень ст.74 ЦПК України, сторони по справі вважаються належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. Відповідачі про причини не явки суд не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.

Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що компанія Панда Ресторан Груп Інк, Корпорація штату Каліфорнія є юридичною особою, що створена та діє відповідно до законодавства Сполучених штатів Америки.

Встановлено, що 27 грудня 2010 року відповідач Державна служба інтелектуальної власності України зареєстрував знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» для послуг 43 класу МКТП і видав свідоцтво України № НОМЕР_2 на ім'я відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вказане підтверджується Роздруківкою з офіційного сайту ДП «Укрпатент» щодо свідоцтва України НОМЕР_2 та копією матеріалів заявки на спірну торговельну марку, наданої Державною службою інтелектуальної власності, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.2 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власникам свідоцтва належить право на використання торговельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_2 та інші права, надані Законом.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Комплексний аналіз положень п.4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дозволяє стверджувати, що підставою для дострокового припинення дії свідоцтва України є невикористання торговельної марки в Україні протягом трьох років від дати її реєстрації або від іншої дати після такої реєстрації.

Статтею 17 зазначеного закону встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Отже, за змістом наведених норм підставою для дострокового припинення свідоцтва України на торговельну марку є відсутність на ринку України товарів та/або послуг, маркованих нею, невикористання зареєстрованої торговельної марки протягом визначеного законом трирічного строку та відсутність поважних причин такого невикористання. При цьому обов'язок доказування наявності поважних причин невикористання торговельної марки покладено на власника торговельної марки.

Водночас, згідно з пунктом 4 статті 18 Закону підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше визначеного законом трирічного строку; наявність поважних причин такого невикористання.

Позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не використовують торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 у спосіб передбачений статтею 16 Закону останні три роки без поважних причин, оскільки на території України не виявлено жодних відомостей про використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» для послуг 43 класу МКТП його власниками або їх ліцензіатами.

Таким чином, для правильного вирішення спору по суті в ході розгляду справи має бути доведено факт використання чи невикористання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 протягом останніх 3-х років, що передує даті звернення до суду.

Згідно ч.4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій мітиться такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Згідно листа ДП «Моніторинг ЗМІ України» за №36 від 01.10.2014. вбачається, що в період з 01.05.2011 року і до 01.10.2014 року послуги під торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 на телебаченні, радіо, і в друкованих засобах масової інформації, не рекламувалися.

Згідно довідки Державної служби інтелектуальної власності України за № 1814/24 від 03.10.2014р. вбачається, що до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг не вносились відомості щодо видачі ліцензій на використання торговельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_2.

Згідно відповіді Асоціації товарної нумерації України «ДжіЕс1 Україна» № 0235/01 від 23.10.2014р. вбачається, що у реєстрі Асоціації «ДжіЕс1 Україна» відсутні записи про товарні позиції суб'єктів господарювання у складі назви або опису яких присутнє позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно відповіді Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 3433-06/36067-07 від 16.10.2014р. вбачається, що сертифікація будь-яких послуг під торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» не проводилась.

Згідно відповіді Державної санітарно-епідеміологічної служби України № 04.03.11-170/27-П від 03.10.2014р. вбачається, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза послуг під торговельною маркою «ІНФОРМАЦІЯ_1» Держсанепідемслужбою не проводилась.

Відповідно до абз.2 п.4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», згідно з яким у цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Таким чином, за вказаними нормами, для задоволення позову про дострокове припинення дії свідоцтва достатньо того, що власник оскаржуваного свідоцтва на знак не подасть доказів його використання або доказів, що підтверджують наявність поважних причин неможливості використання ним знака.

З огляду на це, судом в першу чергу мають досліджуватись не докази невикористання знака власником свідоцтва, подані позивачем, а докази того, що знак використовується або не використовується з поважних причин, які на свій захист повинні надати відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як власник оскаржуваного свідоцтва.

Необхідною умовою встановлення факту використання торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» є фактичне надання в Україні наведених у свідоцтві послуг 43 класу МКТП.

Разом з тим, встановлено, що власниками свідоцтва не надано жодного доказу надання в Україні послуг 43 класу МКТП, тобто послуг, наведених у свідоцтві.

Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом останніх трьох років не здійснювали жодної з дій, які визнавалися і визнаються використанням знака, тобто щодо вказаної вище торговельної марки не вчинялися дії, які, відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» кваліфікуються як використання знака.

Поважних причин щодо невикористання спірної торговельної марки на території України понад встановлений строк ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи вимоги діючого законодавства суд вважає, що з позовом про дострокове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку може звернутися лише особа, яка подаючи такий позов має намір захистити свої порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

Тобто обов'язковою передумовою звернення до суду має бути наявність у особи порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу, яке (порушене право) вона намагається захистити у судовому порядку та таке порушене право має бути наявне саме на момент звернення особи до суду.

Встановлено, що позивач отримав попередні відмови в наданні правової охорони торговельним маркам «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» за заявками № m201315554 та № m201315556.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надані копії повідомлень про попередню відмову в наданні правової охорони заявленим позначенням № 20659/4 та 20660/4 від 23.10.2014р.

Причиною відмови стала схожість заявлених позначень позивача зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2, раніше зареєстрованим відповідачами на території України для таких самих послуг 43 класу МКТП.

Отже, за змістом ст. 17 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник спірного знаку зобов'язаний використовувати торговельну марку.

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй актами цивільного законодавства.

Відтак, зловживаючи правами, які випливають з національної реєстрації знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2, а саме не використовуючи торговельну марку за спірним свідоцтвом для перелічених у ньому товарів, протягом більш як встановленого законом трирічного строку без поважних причин, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створюють перешкоди позивачу у набутті ним прав інтелектуальної власності на торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» на території України.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що у розумінні вимог ст. 3 ЦПК України у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом для поновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи те, що підставою для припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 є невикористання торговельної марки, а також те, що належними у справі доказами доведено факт невикористання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 торговельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_2 на території України, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно чинного законодавства України, зокрема п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково та дострокового припинення його дії і такі відомості в силу п. 1.3. вказаного положення Державна служба публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що Державна служба інтелектуальної власності України відповідно до покладених на неї повноважень, не здійснює контроль за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками, суд вважає, що на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно покласти витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Таким чином, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 494 ЦК України, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов компанії Панда Ресторан Груп Інк, Корпорація штату Каліфорнія до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку ««ІНФОРМАЦІЯ_1» - задовольнити.

Достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 повністю.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо дострокового припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 повністю та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Панда Ресторан Груп Інк, Корпорація штату Каліфорнія судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: