Ухвала суду № 53166577, 04.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2051/15-ц Головуючий у І інстанції Рева О. І.Провадження № 22-ц/780/5960/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 04.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

04 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Голуб С.А.

суддів: Таргоній Д.О., Приходька К.П.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року про залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2015 року позивач пред'явив в суді названий позов.

Ухвалою Переяслав-Хмельицького міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з цією ухвалою ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце судового розгляду, у зв'язку з чим позивач не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні.

На підставі викладеного просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце судового розгляду справи. Про причини неявки сторони суд не повідомив та не подавав до суду заяв про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається із матеріалів справи, при подачі до суду позовної заяви, представник позивача подав заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді на свою електронну адресу 14360570@mail.gov.ua (а.с. 23).

Ухвалу про відкриття провадження у справі та виклик сторін у попереднє судове засідання на 14:00 год. 17.08.15 р. було доставлено на електронну адресу представника позивача - 14360570@mail.gov.ua. 03.08.15 р. (а.с. 29).

У визначений час представник позивача у попереднє судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено до 10:00 год. 02.09.15 р.

Повістку про виклик до суду у попереднє судове засідання на 10:00 год. 02.09.15 р. було доставлено на електронну адресу представника позивача - 14360570@mail.gov.ua. 17.08.15 р. (а.с. 34).

Суд першої інстанції в своїй ухвалі послався на вказані вище обставини і зауважив, що виходячи із принципів змагальності та диспозитивності судового процесу (ст. ст. 10,11 ЦПК України) позивач (його представник) зобов'язаний добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 27 ЦПК України), а тому нехтування ним судовим викликом розцінюється судом, як вибраною правовою позицією при розгляді даного спору, що не позбавляє його права на повторний судовий розгляд спору.

Судова колегія погоджується із висновком суду щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду виходячи із наступного.

Дійсно, нормами ч.5 ст. 74 ЦПК України передбачено, як на це і посилається позивач в апеляційній скарзі, що судова повістка разом із повісткою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України № 72 від 31 травня 2013 року «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу" з метою забезпечення своєчасного отримання учасниками судового процесу (кримінального провадження) повісток, повідомлень та інших документів під час розгляду судових справ з 17 червня 2013 року запроваджено в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу (кримінального провадження) із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду відповідно до Тимчасового регламенту обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07 вересня 2012 року № 105, за виключенням положень стосовно надсилання до суду електронних документів учасниками судового процесу (кримінального провадження).

Позивач скористався наданим йому правом і подав на адресу суду заяву, в якій просив направляти на його електронну адресу процесуальні документи.

Суд першої інстанції, в свою чергу, також скористався наданим йому правом і, з врахуванням бажання позивача, надіслав йому процесуальні документи і судові виклики на електронну адресу.

Відповідно до п. 6 Наказу Державної судової адміністрації України N 105 від 07.09.2012 «Про реалізацію пілотного проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно із порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, якщо такий учасник зареєстрований в Системі як Користувач.

Забороняється надсилати електронні копії документів особам, які не зареєстровані у базі даних Системи, окрім випадків, визначених процесуальним законодавством.

Облік електронних відправок здійснюється у відповідних реєстрах електронної відправки.

Після отримання електронного підтвердження доставки електронного листа в поштову скриньку Користувача відповідальний працівник суду роздруковує таке повідомлення та долучає його до матеріалів справи.

Отримання електронного підтвердження доставки електронного листа в поштову скриньку Користувача є тестовим підтвердженням факту належного повідомлення Користувача судом.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивач, який самостійно зареєструвався в Системі як Користувач і виявив бажання отримувати судові повідомлення в електронному вигляді був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Посилання позивача в обґрунтування свого неналежного повідомлення судом про розгляд справи лише на вимоги ЦПК без врахування наведених вище підзаконних нормативно-правових актів не може бути сприйняте судовою колегією. Стаття 74 ЦПК України забезпечувала права сторін на належне повідомлення і таке повідомлення на час набрання цивільним процесуальним кодексом чинності могло бути здійснене лише шляхом поштового зв'язку. Оскільки на даний час з'явились нові види зв'язку і можливості комунікації між судом і сторонами і сторони пристали на таку пропозицію суду, подавши відповідну заяву, подальше твердження позивача про неналежне повідомлення судом про дату, час та місце судового розгляду є голослівним.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи те, що позивач є юридичною особою, самостійно обрав зручний для нього спосіб повідомлення про судові засідання, мав можливість направити до суду свого представника або направити до суду відповідну заяву про свою неможливість участі у судовому засіданні, але недобросовісно скористався своїми процесуальними правами і не з'явився в судове засідання, судова колегія не може сприйняти його доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції його права на справедливий судовий розгляд.

Разом із тим, судова колегія не може погодитись із судом першої інстанції в тому, що у суду були процесуальні повноваження на залишення позовної заяви без розгляду при неявці позивача у попереднє судове засідання.

Цивільним процесуальним кодексом України встановлені стадії позовного провадження, які регулюються окремими главами , а саме глава 3 регулює провадження у справі до судового розгляду і глава 4 регулює судовий розгляд справи.

Відповідно до ст. 130 ЦПК України, яка міститься в главі 3 ЦПК України, попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Тобто виходячи із наведеного, попереднє судове засідання проводиться судом ще до судового розгляду справи.

Разом із тим, стаття 169 ЦПК України, яка розташована в главі 4 ЦПК України, яка регулює судовий розгляд справи, передбачає можливість залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача у судове засідання.

Крім того, правові наслідки неявки в попереднє судове засідання зазначені в частині дев'ятій ст. 130 ЦПК України, відповідно до якої у разі неявки у попереднє судове засіданні сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Окрім цього, відповідно до частини восьмої ст. 130 ЦПК України, у зв'язку з неможливістю явки сторін у попереднє судове засідання суддя вправі відкласти його проведення лише один раз.

Виходячи із наведеного, судова колегія вважає, що застосування п. 3 частини першої ст. 207 ЦПК України як підстави залишення заяви без розгляду можливе лише у разі двократної, послідовної неявки позивача саме на судове засідання розгляду справи.

Суд першої інстанції на ці положення закону не звернув уваги і помилково залишив позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у попереднє судове засідання.

Відповідно до ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції були порушені норми процесуального права при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, судова колегія скасовує ухвалу суду першої інстанції і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2015 року про залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором скасувати і повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: