Рішення № 53166428, 27.10.2015, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 760/2612/15-ц

Провадження № 2/375/315/15

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" до ОСОБА_1

про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду через свого представника ОСОБА_2, позивач посилається, що 15.02.2013 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування" та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0519666.048. Предметом договору страхування є страхування транспортного засобу "Субару" д.н.з. НОМЕР_1.

22.11.2013 року о 08-30 год. по пр. Науки в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1, який постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 12.12.2013 року визнаний винним у її вчиненні.

Зазначає, що в результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб - «Субару», д/н НОМЕР_1, власник якого звернувся до ПрАТ СК «Альфа Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування. 07.12.2013 року було складено № 7781, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого тарнспортного засобу складає 47 815.59 грн.. 02.01.2014 позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування згідно якого вартість відновлювального ремонту та розмір збитку складає 48 815.59 грн., франшиза - 1455.00 грн, процент виплати - 75%, про що складено страховий акт на суму 34 406.69 грн.. 08.01.2014 року на підставі вказаного документу позивачем здійснено виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу в розмірі 34 406.69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 08.01.2014 року.

05.02.3014 року позивачем було надано акт виконаних робіт згідно рахунку " ЗТ-0000003 від 24.12.2013 року щодо виконання ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу та 10.02.2014 року складено розрахунок страхового відшкодування, згідно якого розмір збитку складає 48815.59 грн, франшиза складає 1455.00 грн., процент виплати - 100%, авансові (попередні виплати) - 34 406.69 грн., всього довиплати - 11 953.90 грн.. 10.02.2014 року позивачем складено страховий акт на суму 11 953.90 грн. згідно якого 24.02.2014 року здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 11 953.90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 24.02.2015 року та витягом з відомості виплат страхового відшкодування № 70 від 24.02.2014 року.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування, виплачений позивачем на користь страхувальника за пошкоджений транспортний засіб складає 46 360.59 грн.

Просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу заподіяну винними діями ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 46 360.59 грн., понесені у справі судові витрати по оплаті судового збору в сумі 463.61 грн..

Предстаник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не зявився, натомість надіслав заяву, якою просив розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів . Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи через оголошення в пресі, до суду не з'явився, заперечення проти позову не подав, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2013 року о 08-00 год. в м. Києві на проспекті Науки відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Григоровчиа та автомобіля НОМЕР_3. Відповідно до постанови Голосіївського районного суду Київської області від 12.12.2013 року винним у скоєнні вказаної пригоди визнаний відповідач.

Внаслідок пригоди легковий автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3, отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля склала 46 360.59 грн..

Також судом встановлено, що 15.02.2013 року між ПрАТ «СК «Альфа Страхування" та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0519666.048. Предметом договору страхування є страхування транспортного засобу "Субару" д.н.з. НОМЕР_1.

На підставі вказаного договору страхування транспортного засобу власнику легкового автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_3 позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 46 360.59 грн..

Викладене підтверджується письмовими доказами по справі, якими є:

·копія договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорного засобу від 27.03.2012 року;

·копія довідки про дорожньо-транспортну пригоду;

·копія постанови Голосіївського районного суду Київської області від 12.12.2013 року у справі про адмінправопорушення № 752/21380/13-п;

·копія заяви ОСОБА_3 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування;

·копія звіту про визначення вартості матеріального збитку від 07.12.2013 року;

·копія протоколу огляду транспортного засобу від 28.11.2013 року;

·копії розрахунків стархового відшкодування до страхового акту № 4354.206.13.01.01 від 02.01.2014 року та від 10.02.2014 року ;

·копії страхового акту № 4354.206.13.01.01 від 02.01.2014 року та від 10.02.2014 року;

·копії платіжних доручень № 634 від 08.01.2014 року та № 6 від 24.02.2014 року;

·копія рахнку-фактура № ЗТ-0000003 (акт виконаних робіт) від 24.12.2013 року

·копія претензії в порядку регрусу № 634 від 04.11.2014 року;

· копія витягу із статуту ПрАТ "СК "Альфа Страхування".

За вимогами ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 11 вказаного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до статті 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов»язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст.1188, 1166, 1191 ЦК України та ст. 27 спеціального Закону України «Про страхування».

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.92 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок .

В ухвалі судової палати у цивільних справах ВСУ від 19.04.2006 року зазначено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною і за її наявності передбачається безвинна відповідальність володільця такого джерела.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.11.2013 року близько 08:00 години на проспекті Науки в м. Києві між автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Григоровчиа та автомобілем НОМЕР_3 підтверджені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.12.2013 року щодо особи ОСОБА_1, якою він визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталася вказана дорожньо-транспортна пригода. Між винними діями ОСОБА_1 та заподіяною власнику автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 пошкодженням автомобіля шкодою наявний прямий причинно-наслідковий зв»язок. Така постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За викладеного, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_1 та заподіяною власнику автомобіля «Субару», д.н.з. АІ 5618АН ОСОБА_3 існує прямий причинно-наслідковий зв»язок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі саме ОСОБА_1, тому приймає ці обставини до уваги.

Судом також встановлено, що розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок ушкодження автомобіля «Субару», д.н.з. АІ 5618АН підтверджений матеріалами справи і ніким з учасників не оспорювався. Також учасниками процесу не оспорювались і ті обставини, що між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі договору добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобі від 27.03.2012 року, строком дії з 30.03.2012 року по 29.03.2013 року, згідно умов якого наземним транспортним засобом є автомобіль «Субару», д.н.з. АІ 5618АН, на виконання зобовязань за умовами якого позивач визнав вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком і відшкодував власнику автомобіля ОСОБА_3 завдану йому шкоду в розмірі 46 360.59 грн., тому в нього на підставі ст.27 Закону України «Про страхування» виникло право регресних вимог до відповідача за даними правовідносинами.

Оскільки ніхто з учасників вищенаведених обставин також не оспорював, то такі обставини в порядку ст.61 ЦПК України додаткового доказування не потребують, вважаються судом доведеними і приймаються до уваги.

Таким чином, суд вважає, що у цій справі були встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (ПрАТ СК "Альфа Страхування") відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди, тобто у регресному порядку, а також встановлені всі правові підстави для застосування правил цивільної відповідальності за завдану в даному випадку шкоду від ушкодження автомобіля «Субару», д.н.з. АІ 5618АН в сумі 46 360.59 грн. саме відповідачем ОСОБА_1

Отже, суд приходить до висновку, що позов ПрАТ "СК «Альфа Страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ґрунтується на законі та на отриманих у справі доказах, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв»язку з тим, що позивач є стороною, на користь якої ухвалене судове рішення і ним документально підтверджена сума понесених ним судових витрат, на його користь відповідно до положень ст.ст.79, 88 ЦПК України належить присудити понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 463.61 грн., які мають бути стягнуті на його користь з відповідача у справі.

Судові витрати, повязані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача у справі, в розімір 400.00 грн. підлягають стягненню з відповідача у справі на користь держави в особі територіального управління Державної судової адімністрації України в Київській області.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Пленуму Верховного суду України в п.2 «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 року № 6, ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст.10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, проживаючого в с . АДРЕСА_1, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "Альфа Страхування", 04073, м.Київ, пр-т Московський, 9, код ЄДРПОУ 30968986, п/р 26507799999916 в ПАТ КБ «Правекс Банк», МФО 380838, в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 46 360 (сорок шість тисяч триста шістдесят) гривень 59 коп., 463 (чотириста шістдесят три) гривні 61 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, а всього 46 824 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 20 коп..

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5, проживаючого в с . АДРЕСА_1, на користь держави в особі територіального управління Державної судової адімністрації України в Київській області судові витрати повязані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача у справі в розмірі 400 (чотириста) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Литвин

Рішення набуло законної сили _____20___ року