Вирок № 53166287, 03.11.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2101 р. Справа № 370/2472/15-к

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю. , при секретарі Захарченко Т.М. , з участю прокурора Шабанова Є.С., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів кримінальне провадження №12015110210000450 від 09.06.2015 року за яким обвинувачується :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2 Чапаєва-74, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одружений , тимчасово не працюючий, раніше не судимий,

- у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.119, ст.128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Приблизно 05-06 червня 2015 року, у вечірній час доби, точного часу слідством не вставновлено, ОСОБА_3, проходячи по вул. Калініна в смт. Макарів Київської області, в кущах поблизу території колишнього цегельного заводу знайшов наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, після чого діючи з прямим умислом, з метою заволодіння вказаним бойовим припасом для власних потреб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та необхідність відповідного дозволу на придбання бойового припасу даної категорії, підняв вказану гранату та забрав її із собою, фактично здійснивши її привласнення, тобто вчинив придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Одразу після цього, приблизно 05-06 червня 2015 року, у вечірній час доби, точного часу слідством не вставновлено, ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, з метою подальшого зберігання для власних потреб знайденої осколкової ручної гранати РГД-5, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та необхідність відповідного дозволу на носіння та зберігання бойового припасу даної категорії, переніс при собі вищевказану гранату до домогосподарства за місцем свого постійного проживання, що розташоване по вул. Чапаєва, 74 в смт. Макарів Київської обалсті, та зберігав її на території подвір’я вказаного домогосподарства біля паркану в траві приблизно до 02 години 00 хвилин 09 червня 2015 року, вчинивши таким чином носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

В подальшому, 09.06.2015 близько 02 години 00 хвилин, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на подвір'ї власного домогосподарства по вул. Чапаєва, 74 в смт. Макарів Київської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та необхідність відповідного дозволу на носіння бойових припасів, бажаючи продемонструвати ОСОБА_4 силу своїх почуттів до неї та доказати здатність вчинити заради неї самогубство, взяв у ліву руку вищевказану наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яку до цього незаконно зберігав на території вищевказаного подвір’я, та тримаючи її в руці вийшов із нею на автодорогу вулиці Чапаєва в смт. Макарів Київської області навпроти свого подвір’я, де тримав її при собі до моменту її вибуху, тобто вчинив носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Крім того, 09 червня 2015 року, близько 02 години 00 хвилин, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї власного домогосподарства по вул. Чапаєва, 74 в смт. Макарів Київської області, вирішив продемонструвати ОСОБА_4 силу своїх почуттів до неї та доказати здатність вчинити заради неї самогубство. Для цього ОСОБА_3 взяв у ліву руку наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яку раніше знайшов по вул. Калініна в смт. Макарів Київської області та незаконно зберігав на території подвір’я за місцем свого проживання, притиснув спусковий важіль гранати до її корпусу та правою рукою вийняв із гранати запобіжну чеку, яку поклав до кишені своїх штанів. Після цього ОСОБА_3 вийшов із зазначеною гранатою на автодорогу вказаної вулиці та зупинився навпроти свого подвір’я, щоб продемонструвати ОСОБА_4 реальність своїх намірів, хоча приводити гранату в дію шляхом її вибуху не бажав, при цьому передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій для оточуючих його осіб та легковажно розраховуючи на їх відвернення шляхом подальшого вставляння вже висунутої запобіжної чеки назад до гранати.

Після цього до ОСОБА_3 підійшли ОСОБА_4 та його знайомі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які намагалися його відговорити вчиняти самогубство. Побачивши їх поблизу себе, ОСОБА_3 вголос попередив останніх про витягнуту із гранати чеку та наявну небезпеку її вибуху, на що останні не відреагували та продовжували перебувати біля нього. У зв’язку з цим ОСОБА_3, повторюючи вищевказаним особам вголос про наявну небезпеку вибуху гранати, побіг по автодорозі вздовж вулиці Чапаєва в смт. Макарів, щоб віддалитись від них, вставити запобіжну чеку назад до гранати та уникнути негативних наслідків для їхнього життя і здоров’я. У ході бігу даною вулицею поблизу домогосподарства №78 ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_6, який намагався за допомогою фізичної сили вирвати із рук ОСОБА_3 зазначену гранату, щоб не допустити її вибуху. В процесі їхньої боротьби ОСОБА_3, не бажаючи загибелі інших осіб або спричинення їм тяжких наслідків, ненавмисно послабив пальці своєї лівої руки, якою тримав гранату, відпустивши таким чином її спусковий важіль, внаслідок чого спрацював ударний механізм гранати та відбувся її вибух.

В результаті необережних дій ОСОБА_3, що призвели до вибуху вищевказаної гранати, ОСОБА_6, який знаходився безпосередньо в місці вибуху, отримав множинні вибухово-скалкові поранення тіла з ушкодженням м’яких тканин, кісток скелету, внутрішніх органів та судин, що супроводжувалось гострою крововтратою, внаслідок яких помер на місці.

Крім того, 09 червня 2015 року, близько 02 години 00 хвилин, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї власного домогосподарства по вул. Чапаєва, 74 в смт. Макарів Київської області, вирішив продемонструвати ОСОБА_4 силу своїх почуттів до неї та доказати здатність вчинити заради неї самогубство. Для цього ОСОБА_3 взяв у ліву руку наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яку раніше знайшов по вул. Калініна в смт. Макарів Київської області та незаконно зберігав на території подвір’я за місцем свого проживання, притиснув спусковий важіль гранати до її корпусу та правою рукою вийняв із гранати запобіжну чеку, яку поклав до кишені своїх штанів. Після цього ОСОБА_3 вийшов із зазначеною гранатою на автодорогу вказаної вулиці та зупинився навпроти свого подвір’я, щоб продемонструвати ОСОБА_4 реальність своїх намірів, хоча приводити гранату в дію шляхом її вибуху не бажав, при цьому передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій для оточуючих його осіб та легковажно розраховуючи на їх відвернення шляхом подальшого вставляння вже висунутої запобіжної чеки назад до гранати.

Після цього до ОСОБА_3 підійшли ОСОБА_4 та його знайомі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які намагалися його відговорити вчиняти самогубство. Побачивши їх поблизу себе ОСОБА_3 вголос попередив останніх про витягнуту із гранати чеку та наявну небезпеку її вибуху, на що останні не відреагували та продовжували перебувати біля нього. У зв’язку з цим ОСОБА_3, повторюючи вищевказаним особам вголос про наявну небезпеку вибуху гранати, побіг по автодорозі вздовж вулиці Чапаєва в смт. Макарів, щоб віддалитись від них, вставити запобіжну чеку назад до гранати та уникнути негативних наслідків для їхнього життя і здоров’я. У ході бігу даною вулицею поблизу домогосподарства №78 ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_6, який намагався за допомогою фізичної сили вирвати із рук ОСОБА_3 зазначену гранату, щоб не допустити її вибуху. В процесі їхньої боротьби ОСОБА_3, не бажаючи загибелі інших осіб або спричинення їм тяжких наслідків, ненавмисно послабив пальці своєї лівої руки, якою тримав гранату, відпустивши таким чином її спусковий важіль, внаслідок чого спрацював ударний механізм гранати та відбувся її вибух.

В результаті необережних дій ОСОБА_3, що призвели до вибуху вищевказаної гранати, ОСОБА_4, яка знаходилась поряд з місцем вибуху, отримала відкриту травму грудної клітки, проникаюче осколкове поранення грудної клітки справа, нижньої долі правої легені, малий гемопневмоторакс справа, численні поранення (осколкові) грудної клітки, а також численні поранення (осколкові) шиї, верхньої та нижньої кінцівки, черевної стінки; крім того перелом верхньої щелепи, передньої стінки лівого верхньощелепного синусу, переломи 21, 22, 23 зубів, рвана рана верхньої губи з дефектом, рвані рани мочки правого вуха; сліпе уламкове поранення латеральної поверхні правого стегна, відкритий уламковий внутрішньосуглобовий перелом проксимальної та середньої фаланг п'ятого пальця лівої кисті, уламковий перелом середньої фаланги другого пальця правої кисті.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 62/д від 31.07.2015 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_4 він зустрічався протягом трьох років, станом на 09.06.2015 року вони були посварені. Так, 05 чи 06 червня 2015 року, близько18-19 години повертаючись з роботи по вулиці Калініна в смт. Макарів та проходячи повз ставка біля цегельного заводу, у кущах біля дерева поблизу озера він знайшов гранату. Він не знав на той час бойова ця граната чи учбова, але вирішив її забрати для подальшого зберігання у своєму помешканні. Цього ж дня він приніс гранату додому по вулиці Чапаєва-74 та заховав біля криниці у своєму господарстві , де він проживає з мамою та сестрою. Йому було відомо що для збереження боєприпасів потрібні спеціальні дозволи.

08 червня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_9 та запросив на святкування дня народження у кафе «Гранд». Близько 20 години він прийшов до кафе «Гранд», де вже були ОСОБА_9 з дружиною, ОСОБА_7 зі своєю дівчиною, потім до них приєднався ОСОБА_6. Під час святкування вживали спиртні напої, розмовляли і були у кафе до закриття, тобто до 23-24 години. Він особисто випив до 1 літра віскі з колою, та оскільки майже не вживає спиртне, почувався дуже п’яним. Після закриття кафе вони продовжили святкування в центрі смт. Макарів біля будинку культури, він продовжував вживати віскі з колою. Потім він подзвонив своєму товаришу ОСОБА_8 і запропонував йому приєднатись до них. За ОСОБА_8 поїхав ОСОБА_6, якій був на машині. Через деякий час ОСОБА_9 з дружиною поїхали додому, їх завіз ОСОБА_6 та знову повернувся до них для продовження святкування.

Близько 1 часу ночі до компанії приєдналась ОСОБА_4, яка знаходилась з ними , але алкоголь не вживала. Він з ОСОБА_4 не сварився. Потім ОСОБА_7 завів свою дівчину додому та повернувся до них. Удвох з ОСОБА_7 вони пішли до магазину купити мінеральної води, але йому краще не стало і його вмовили їхати додому. На автомобілі ОСОБА_6 вирішили роз”їхатись по домам. Попереду на пасажирське сидіння сіла ОСОБА_4, а він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сіли позаду. Він сказав ОСОБА_6, що спочатку потрібно завезти додому ОСОБА_4, але не дивився куди їхали, бо почувався погано. Коли автомобіль зупинився йому сказали щоб він виходив бо приїхали до його будинку. Коли він зрозумів що біля свого будинку, то попросив від”їхати на деяку відстань до розгалуження дороги, бо не хотів щоб матір побачила його в такому стані. Коли від”їхали і автомобіль зупинився, ОСОБА_8 відкрив двері і сказав йому виходити та йти додому.. Всі також вийшли з авто і пішли проводити його до будинку. Коли підійшли до хвіртки, попрощались, він зайшов на територію свого господарства, підійшов до криниці, забрав з хованки гранату, витягнув чеку, поклав чеку у кишеню, взяв гранату у ліву руку і набрав номер ОСОБА_4 по телефону. У телефонній розмові він сказав ОСОБА_4 що кохає її, у руках тримає гранату та вийшов з подвіря до них, став на дорозі навпроти свого господарства. У його бік всі почали йти, і коли наблизились до нього, він сказав що у нього у руках граната, щоб не підходити ближче. В такий спосіб він мав намір показати ОСОБА_4 що він її сильно кохає і зможе покінчити життя самогубством, але насправді хотів «зачекувати» гранату. Оскільки, компанія продовжувала наближатись до нього, він почав від них тікати, щоб не спричинити нікому шкоди. Він продовжував думати, що відбіжить та «зачекує» гранату. За ним бігли ОСОБА_4 та ОСОБА_6. В процесі бігу він рахував до десяти, мотивуючи це тим, що б вони зупинились. Першим його наздогнав ОСОБА_6, тримав ззаду і схопив за ліву руку у якій була граната. Після цього ОСОБА_6 тримав ліву руку і розгинав силоміць пальці і в цей момент стався вибух. Що було після вибуху він не пам’ятає . У результаті вибуху гранати загинув ОСОБА_6, ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, у нього відірвало верхню ліву кінцівку та розірвало барабанні перетинки.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим зустрічалась майже 3 роки, станом на червень 2015 року вони розійшлися, але продовжували підтримувати дружні стосунки. На день народження ОСОБА_9 у кафе «Гранд» вона також була запрошена, про це їй сказав сам ОСОБА_3 за декілька днів, але вона не виявила бажання йти. Вона в цей вечір була вдома. Близько 21-22 години вона з дівчатами вийшла в центр смт. Макарів, де близько опівночі зустріла ОСОБА_3 біля будинку культури. Обвинувачений ОСОБА_3 перебував в стані сп’яніння, йому було погано, мочив себе водою з фонтану, ледь тримався на ногах. Вона вирішила залишитись у компанії ОСОБА_3 У її присутності ОСОБА_3 алкогольні напої не вживав,вона також не вживала . Оскільки обвинуваченому було зле, вирішили поїхати додому. На автомобілі

ОСОБА_6 вирушили додому. При всіх ОСОБА_3 сказав, що першою додому мають завезти саме її, але вона сказала, що першим потрібно завезти ОСОБА_3 щоб впевнитись що він дома, бо переживала за нього. Як під”їхали до будинку, ОСОБА_3 сказав що не хоче щоб матір бачила його в такому стані і попросив проїхати ще вперед. Від”їхавши близько 30 метрів , зупинились , вийшли всі з машини та пішли разом проводжати ОСОБА_3 до будинку. Попереду йшов обвинувачений з ОСОБА_7 Коли ОСОБА_7 довів ОСОБА_3 до хвіртки, хвіртка закрилась і вони повертались до машини. В цей час у неї задзвонив телефон, це дзвонив ОСОБА_3. По телефону ОСОБА_3 сказав, що кохає її, що у нього у руках граната. Вона не дослухала що скаже ОСОБА_3 далі і сказала що він дурак , кинула трубку і пішла назад до господарства обвинуваченого. Цю розмову чули хлопці, а саме слова її «ти дурак». Коли вона повернулась щоб вирушити до господарства ОСОБА_3, то побачила що обвинувачений вже стоїть посеред дороги з витягнутою лівою рукою і каже щоб до нього не підходити, бо у руках граната і він витягнув чеку. Вона думає, що ці слова обвинуваченого були почуті хлопцями. ОСОБА_3 казав, щоб всі відійшли, він хоче тільки себе підірвати. ОСОБА_8 намагався відговорити, але ОСОБА_3 почав бігти від них. Відразу за ОСОБА_3 побіг ОСОБА_6, а потім кинувши сумку на машину, слідом пішла і вона. Попереду вона бачила лише силуети, бо було темно. Коли вона наблизилась, то побачила, що вони удвох лежать, почула «щелчок» і коли почала нахилятись до хлопців, стався вибух , її відкинуло назад. Вона сіла спочатку на коліна , відчула біль всюди і лягла. Обвинуваченого ОСОБА_3 вона особисто вибачила, їй відшкодовано родиною обвинуваченого грошові кошти в сумі 13 800 гривень, просила суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_6 проживав окремо від неї, проте кожного дня вони зустрічались та спілкувались. Їй було відомо, що син товаришує з ОСОБА_3. Син завжди намагався поступати по справедливому, захищати людей, був довірливим та добрим. З боку родини обвинуваченого їй було перераховано гроші в сумі 11 500 гривень та 100 доларів США, проте вважає, що дане відшкодування є частковим і не може усунути всі ті негативні для неї наслідки, які пов’язані зі смертю її сина .

У зв’язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєних злочинах, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, потерпілої ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого .

За результатами судового розгляду суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу ; за ч.1 ст.119 КК України як вбивство, вчинене через необережність та за ст.128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпечність вчинених ним злочинів, які є : ч.1 ст.263 КК України - тяжким злочином ; ч.1 ст. 119 КК України – злочином середньої тяжкості та ст.128 КК України є злочином невеликої тяжкості , особу обвинуваченого , пом’якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем свого проживання та останнім місцем роботи характеризується позитивно , до кримінальної відповідальності притягується вперше, отримав каліцтво в результаті вчинення злочину у вигляді втрати частини лівої руки.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами , що пом’якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах встановлених в санкціях статей 263 ч.1 та ст.119 ч.1 КК України у виді позбавлення волі , а статтею 128 КК України – у виді обмеження волі.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити за правилами статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням правил складання покарань за ст. 72 КК України.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи,визнаної винною у вчинені злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене, а також наслідки , які настали в результаті злочинних дій обвинуваченого ( смерть ОСОБА_6 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_4) , з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_5 щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції його від суспільства .

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст. 263 , ч.1 ст.119, ст. 128 КК України і призначити йому покарання :

- за ст. 263 ч.1 КК України – у виді чотирьох років позбавлення волі;

- за ст. 119 ч.1 КК України – у виді чотирьох років позбавлення волі;

- за ст.128 КК України – у виді одного року обмеження волі.

Остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 визначити на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань – п’ять років позбавлення волі .

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою .

Строк покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 13 липня 2015 року.

Після набрання вироком законної сили речові докази , а саме мобільний телефон марки « Nokia» , мобільний телефон марки «LG» , ключі та автомобіль НОМЕР_1 – залишити потерпілій ОСОБА_5; металевий предмет у вигляді деформованої пластини, металеві уламки, зразки грунту - знищити .

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової вибуховотехнічної , судово-хімічної експертиз на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області код 37975298, банк УДКСУ у Подільському районі міста Києва , МФО 820019, р\р 31111115700008 в сумі 2 227 гривень 20 копійок.

Вирок може бути оскаржено в порядку передбаченому статтею 393 КПК України до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя М.Ю. Устимчук