Ухвала суду № 53162888, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/32967/15

жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г.,Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі № 456/953/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради про зобов'язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 25 лютого 2015 року звернувся в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, разової щорічної допомоги на оздоровлення за період 2007-2014 років, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за кожен рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги, з врахуванням виплачених сум та проводити таку виплату допомоги щорічно до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює виплату допомоги на оздоровлення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем виплачувалася вказана допомога у розмірі 100 грн., що не відповідає розміру, встановленому ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 2 березня 2015 р. позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язаня відповідача здійснити перерахунок та виплату разової щорічної допомоги на оздоровлення за період до 24.08.2015 р. відповідно ст.100 КАС України залишено без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвала від 2 березня 2015 р. про залишення позовних вимог в частині без розгляду в апеляційному і касаційному порядку не оскаржувалася.

В запереченнях на касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради Львівської області просить відмовити в задоволенні касаційнох скарги, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії (посвідчення серії НОМЕР_1), згідно ст.48 Закону України № 796-XII має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення, яка нараховується та виплачується за його зверненням. Позивач звертався до відповідача з заявою про нарахування та виплату йому такої допомоги за 2014 рік, яка була в подальшому йому нарахована та виплачена в сумі 100 гривень згідно постанови КМУ № 562 „Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходили з того, що за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду 25.02.2015 року, тобто пропустивши строк (24.08.2014р) до внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 03.08.2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо виплати відповідачем щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 р. у меншому розмірі, ніж передбачено ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачена виплата вказаної допомоги в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Так, Законом України „Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16.01.2014 року №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 року, не передбачено норми, яка б обмежувала у 2014 році застосування ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, п. 6-7 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, які набрали чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення ст.ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообовязкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Виходячи з наведеного до 03.08.2014 р. при виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення підлягала застосуванню ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а після 03.08.2014 р. вступили в дію зміни до Державного бюджету на 2014 р. згідно яких такі виплати проводяться в порядку визначному КМ України.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанції не встановили, коли позивачу була виплачена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2014 р., що має значення для прийняття відповідного рішення по справі.

Крім того, в спірних рішеннях суди, відмовляючи в позові, послалися на пропуск строку на звернення до суду, однак, якщо суд приходить до таких висновків, то застосуванню підлягає ст.155 КАС України.

Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції допущена неповнота дослідження доказів по справі.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Відповідно до ст.227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків та правовій оцінці обставин у справі.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді: