Ухвала суду № 53162813, 02.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2015 року м. Київ К/800/46232/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 рокута ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 рокуу справі№ 804/3886/15за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" доЛівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року не передбачено виділення кошторису, зокрема, і відповідачу для сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, скаржнику слід усунути зазначені недоліки касаційної скарги у встановлений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 165, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Залишити касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі № 804/3886/15 без руху.

3. Надати скаржнику строк до 16 листопада 2015 року для усунення вказаних недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв