Ухвала суду № 53162712, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67750/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві про зобов'язання вчинення дій за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати неправомірні дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку щомісячного грошового утримання, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 1 грудня 2013 року з урахуванням розміру такої заробітної плати з суми 18720,00 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_4 у розмірі 86% заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 1 грудня 2013 року з урахуванням розміру такої заробітної плати з суми 18720,00 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року залишено без змін постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві не погодилось з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ОСОБА_4 з 1992 року працювала суддею господарського суду Полтавської області. Наказом голови господарського суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року на підставі постанови Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року звільнена з посади судді у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Стаж роботи позивача становить 23 роки 5 місяців 4 дні, а отже вона набула права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % , заробітної плати судді відповідно до п. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області від 16 січня 2014 року заробітна плата, яка враховується при призначенні ОСОБА_4 довічного грошового утримання як судді у відставці з 1 грудня 2013 року становить 18270 грн. і складається з посадового окладу у сумі 12180 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 50% від посадового окладу у сумі 6090 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві надано відповідь позивачу від 23 січня 2014 року № 12/П-04, з посиланням на відповідь від 23 січня 2013 року № 11/П-04, щодо її заяви про перерахунку щомісячного грошового утримання з 1 грудня 2013 року. Згідно зазначених відповідей позивач отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідно до ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України. Оскільки законом передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання лише суддям Конституційного Суду, для проведення перерахунку ОСОБА_4 підстави відсутні.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, дійшли висновку про порушене право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, встановленому ст. 138 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», починаючи з 01 грудня 2013 року.

Крім того, судами зазначено, що в матеріалах справи є постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2013 року, якою змінено постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 5 березня 2013 року з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Викладено абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді судді, починаючи з 01.10.2012 року». В іншій частині постанову залишено без змін.

Проте, перевіривши матеріали справи щодо правомірності перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді починаючи з 01 грудня 2013 року, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції, оскільки даючи правову оцінку обставинам у справі та співоцінуючи їх із матеріалами справи, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів не відповідають обставинам встановленим по справі.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 138 Закону України «про судоустрій та статус суддів» визначено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Чинне у період спірних правовідносин законодавство України не передбачало обов'язку органів Пенсійного фонду щодо самостійного перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці (у разі наявності відповідних підстав) за власною ініціативою, без волевиявлення особи, яка одержує такі виплати.

Механізм реалізації права судді у відставці на перерахунок його довічного грошового утримання не визначено, а питання щодо такого перерахунку не врегульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 або іншим нормативно - правовим актом.

Слід зазначити, що додатком № 2 до вказаного Порядку, встановлена лише форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Отже, такий перерахунок повинен здійснюватись виходячи із загальних правил перерахунку пенсії, встановлених пенсійним законодавством України.

За змістом абзаців 1, 2 частини 4 статті 45 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Аналогічне правило встановлено статтею 84 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», у відповідності до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

З урахуванням наведеного, та приписів статей 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється за заявою особи, якій таке утримання призначено у разі виникнення у неї такого права.

Судами встановлено з посиланням на матеріали справи, що позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача в якій просила здійснити їй перерахунок щомісячного грошового утримання з 01 грудня 2013 року.

Однак, задовольняючи позов в частині зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання саме з 01 грудня 2013 року, судами не встановлено коли, а саме якого числа, вона звернулась із заявою про такий перерахунок. Відповідь Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві від 23 січня 2014 року щодо розгляду заяви позивача також не містить такої інформації.

Окрім цього, судами не досліджена, але міститься в матеріалах справи, заява позивача про перерахунок щомісячного грошового утримання датована 20 січням 2014 року, однак жодного штампа, який би свідчив би про отримання її відповідачем немає.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови № 7 Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Вказані вимоги закону судами попередніх інстанцій були проігноровано, а саме, даючи правову оцінку діям Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві, судами першої та апеляційної інстанцій, дійшли передчасного висновку що перерахунок довічного грошового утримання необхідно здійснити з 01 грудня 2013 року, оскільки в матеріалах справи відсутня відповідна заява з якої б вбачалося коли позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві.

З огляду на те, що зазначені обставини мають суттєве значення для визначення правових норм, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати обставини у справі та давати їм оцінку, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 4 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі в м. Полтаві задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець