Ухвала суду № 53162324, 02.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 листопада 2015 року м. Київ П/800/362/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівСмоковича М.І. Сороки М.О. Стрелець Т.Г. Чумаченко Т.А.секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі: представників ОСОБА_6 - ОСОБА_7,, Верховної Ради України - Лаптієва А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання ОСОБА_9 про допуск його в якості третьої особи на стороні позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними та рішення незаконним

в с т а н о в и л а :

18 вересня 2015 року народний депутат України ОСОБА_6 у Вищому адміністративному суді України пред'явив позов до Верховної Ради України про визнання дій протиправними, визнання незаконною постанови Верховної Ради України.

Просить:

- визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо включення до порядку денного пленарного засідання третьої сесії VІІІ скликання Ради 17 вересня 2015 року та розгляд питання про надання згоди на притягнення його, як народного депутата України, до кримінальної відповідальності, затримання та арешт;

- визнати незаконною постанову Верховної Ради України від 17 вересня 2015 року № 706-VІІІ "Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України

ОСОБА_6.".

Від ОСОБА_9 до суду надійшов адміністративний позов, в якому він просить допустити його до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача та визнати бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає в ухиленні від здійснення нею контролюючих функцій з виконання Україною численних рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі й у справі № 25476/02 від 15 лютого 2007 року, що призвело до спричинення шкоди Державному бюджету Україна, яку він вважає необхідним стягнути в регресному порядку з Верховної Ради України до Державного бюджету, для чого зменшити кількість народних депутатів України до 100 осіб, відшкодувати заподіяні йому матеріальні збитки в сумі 200 000 000 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 000 грн., а також визнати голосування Верховної Ради України з питань зняття недоторканості та ув'язнення народного депутата України ОСОБА_6 незаконним та таким що вчинено всупереч регламенту Верховної Ради України.

У судове засідання ОСОБА_9 не з'явився.

Представники позивача та відповідача не заперечують щодо задоволення заявленого ОСОБА_10 клопотання.

Розглянувши клопотання ОСОБА_10 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.

Отже, позовні вимоги позивача і третіх осіб із самостійними вимогами є повністю або частково взаємовиключними. Проте, в силу вказаної правової норми вимоги таких осіб частково можуть збігатися.

В обґрунтування позову ОСОБА_9 зазначив, що народний депутат України ОСОБА_6 виступив на захист його інтересів з приводу виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі № 25476/02, яке його стосується.

Вважає, що Верховна Рада України, надавши згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України

ОСОБА_6, позбавила його можливості отримувати таку допомогу, чим спричинила йому матеріальні збитки та моральну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_9 фактично оскаржує бездіяльність Верховної Ради України з приводу не здійснення контрольних функцій з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі № 25476/02, що не відповідає вимогам, встановленим частиною першою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, та унеможливлює його участь у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Крім того, адміністративний позов ОСОБА_9 не містить у собі вмотивованих доводів того, яким чином судове рішення у даному спорі безпосередньо може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов`язки.

За таких обставин, суд вважає, що слід відмовити у допуску до участі у розгляді даної справи ОСОБА_9 в якості третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору.

Керуючись статтями 47, 53, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити ОСОБА_11 у допуску його до розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними та рішення незаконним в якості третьої особи на стороні позивача із самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Судді Горбатюк С.А.

Смокович М.І.

Сорока М.О.

Стрелець Т.Г.

Чумаченко Т.А.