Ухвала суду № 53162237, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/25851/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Черпіцької Л.Т.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року

у справі № 826/195804/14

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» («АМІК Україна»)

до Рівненської митниці Державної фіскальної служби

третя особа Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Рівненської митниці Міндоходів про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття висновку, про повернення підприємству з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) з Державного бюджету України (надміру) сплачених коштів, контроль за справлянням яких, покладається на митні органи, в сумі 605 952,15 грн.; зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України на поточний рахунок підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» в ПАТ «Сітібанк» 26009200340019, МФО 300584, код ЄДРПОУ 0603572 надмірно сплачених коштів в сумі 605 952,15 грн. та передати на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись рішеннями судів попередніх інстанцій, ПІІ «АМІК Україна» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована переважно тим, що, на думку позивача, відповідно до положень пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України платник податку має право подати заяву про повернення надміру сплачених коштів у межах 1095 днів, а не річного строку.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та іноземним підприємством «ЛУКОЙЛ-Білорусь», іноземним підприємством «JSC IP SLAVNEFTECHIM» були укладені контракти на поставку нафтопродуктів.

Відповідно до умов вказаних контрактів вартість товару «важкі дистиляти, газойлі - паливо дизельне», що був імпортований ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», визначалась за встановленою формулою. Зазначений товар за вказаними контрактами було доставлено на митну територію України в зону діяльності Рівненської митниці Міндоходів та оформлювлено в режимі імпорт 40 з поданням до митного органу тимчасової митної декларації відповідно до пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», сплачено митні платежі та випущено у вільний обіг.

У подальшому, при оформлені додаткових декларацій типу IM 40 ТД, заповнених у звичайному порядку після випуску товару у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями позивачем було зменшено митну вартість товару, яка визначалась за формулою, передбаченою контрактом.

20.02.2014 позивач подав до відповідача заяви №№ 844, 845, 846 за реєстрами митних декларацій про повернення надмірно сплачених коштів за митне оформлення в якості передплат на рахунок Рівненської митниці Міндоходів, на загальну суму 1 663 961,12 грн.

Відповідач у своєму листі від 27.02.2014 № 01.1/3-06-1022 повідомив ПII «ЛУКОЙЛ-Україна» про те, що під час перевірки обґрунтованості повернення коштів виявлено, що у наданих ним заявах невірно зазначені реквізити контрактів, у межах яких здійснено митне оформлення, рекомендував подати заяву заповнену у відповідності до вимог чинного законодавства та надати довідку про відсутність податкового боргу.

25.05.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з заявами №№ 1317, 1318, 1319 про повернення надмірно сплачених коштів.

Листом про результати розгляду звернень від 08.04.2014 № 01.1/3-06-1671 митний орган повідомив позивача про те, що відповідно до звернення від 25.05.2014 № 1319 при митному оформленні додаткових декларацій типу IM 40 ТД, заповнених у звичайному порядку після випуску товару, яка визначалась за формулою, зменшилась, внаслідок чого виникли надмірно сплачені митні платежі, що підлягають поверненню з Державного бюджету України (спосіб платежу - 99) на суму 497 337,79 грн.

Листом від 14.08.2014 № 01.1/1/06-3815 відповідач повідомив ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» про неможливість повернення надміру сплачених коштів за заявами від 25.05.2014 № 1318 в повному обсязі та від 25.05.2014 № 1317 в частині повернення надміру сплачених коштів за тимчасовою ВМД від 26.02.2013 № 204020000/2013/001884 та додатковою ВМД від 20.03.2013 № 204020000/2013/002724.

В обґрунтування своєї відмови, контролюючий орган зазначив, що Міністерством доходів і зборів України листом від 15.07.2014 № 16793/7/99-99-19-04-01-17 надано роз'яснення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з Державного бюджету України, з урахуванням підпункту 4 частини п'ятої статті 301 Митного кодексу України (митну декларацію змінено), згідно з яким з метою повернення відповідних сум митних платежів платник податку має подати до органу Міністерства доходів і зборів заяву у термін, ще не перевищує один рік з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум платежів.

Митне оформлення позивачем додаткових декларацій типу IM 40 ТД, за якими виникли надмірно сплачені митні платежі, що підлягають поверненню з Державного бюджету України, було здійснено у грудні 2012 року - січні 2013 року та березні 2013 року.

А відтак, митний орган дійшов до висновку про те, що позивачем порушено річний строк на подачу відповідної заяви, що унеможливлює повернення коштів з Державного бюджету України.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що заяви № 1317 та № 1318 в частині повернення надміру сплачених коштів за тимчасовою ВМД № 204020000/2013/001884 від 26.02.2013 та додатковою ВМД N 204020000/2013/002724 від 20.03.2013 позивачем було подано 25.03.2014, тобто з пропуском річного строку на її подачу.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності правових підстав для повернення коштів за заявами позивача № 1317 та № 1318 у зв'язку з пропуском річного строку звернення з такими заявами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п.43.1ст.43 ПК Українипомилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті тастатті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п.43.3ст.43 ПК Україниобов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до частини першої статті 301 Митного кодексу (далі МК) України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 статті 301 МК України).

Частинами третьою та четвертою статті 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу.

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Водночас, згідно із частиною шостою статті 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 618 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що заява про повернення помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету суми митних платежів може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 301 МК України, якою визначено річний термін подачі такої заяви.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на положення пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки у цьому випадку частина шоста статті 301 МК України є спеціальною нормою, яка визначає строк звернення до митного органу з метою повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 МК України.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права, установленими обставинами справи та обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

Л.Т. Черпіцька

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель