Ухвала суду № 53162233, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/34518/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Калашнікової О.В.

за участю:

секретаря Маджар О.М.

представника позивача Лиштви Ю.В.

представника відповідача Круглюк І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року

у справі № 826/16581/13-а

за позовом приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, від 15.10.2013 № 667 «Про відмову приватному акціонерному товариству «МТС Україна» в продовженні строку дії ліцензії». Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, прийняти рішення про продовження з 04.12.2013 дії ліцензії приватному акціонерному товариству «МТС Україна» серії АВ №546035 від 12.07.2010 на строк не менше 5 років, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлену ліцензію приватному акціонерному товариству «МТС Україна».

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - Нацкомісія), оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а в задоволенні позову ПАТ «МТС Україна» відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 30.06.2015 вказану постанову суду касаційної інстанції від 22.01.2015 скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 17.06.2010 Нацкомісія видала позивачу ліцензію серії АВ № 546035 (переоформлена ліцензія від 29.12.2004 серії № 720189) на будівництво і технічне обслуговування мереж зв'язку з рухомими об'єктами та надання послуг з їх використанням на території України. Строк дії ліцензії було встановлено до 03.12.2013.

Особливими умовами ліцензії було передбачено, що ця ліцензія дає право Ліцензіату розробляти, споруджувати, володіти та експлуатувати мережі стільникового зв'язку загального користування NMT450, Нордик стандарт, GSM-900, PSN, DCS-1800 та надавати відповідні послуги зв'язку.

ПАТ «МТС Україна» 10.10.2013 звернулось до Нацкомісії з заявою про продовження строку дії ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг мобільного зв'язку, в якій просило продовжити строк дії ліцензії серії АВ № 546035, виданої ПАТ «МТС Україна».

Рішенням Нацкомісії від 15.10.2013 № 667 позивачу відмовлено у продовженні строку дії ліцензії.

Вказане рішення відповідача мотивовано тим, що вказаний у ліцензії серії АВ № 546035 вид господарської діяльності не відповідає видам діяльності, визначеним у статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та відсутній у переліку видів діяльності, що ліцензуються відповідно до цього Закону.

Для подальшого здійснення діяльності у сфері телекомунікацій позивачу рекомендовано звернутись до Нацкомісії в порядку, встановленому статтею 45 Закону України «Про телекомунікації» із заявою про отримання ліцензії на здійснення видів діяльності у сфері телекомунікацій, що визначені частиною сьомою статті 42 цього Закону.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що на момент видачі ліцензії правові, економічні і організаційні основи діяльності в галузі зв'язку регулювались Законом України «Про зв'язок» від 16.05.1995, відповідно до вимог якого були сформульовані види діяльності, які зазначені в ліцензії.

Разом з тим, 23.12.2003 Закон України «Про зв'язок» втратив чинність згідно із Законом України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі - Закон № 1280-IV), який встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у цій діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності відмови відповідача у продовженні строку дії ліцензії.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що відповідач не мав підстав застосовувати процедуру продовження терміну дії ліцензії ПАТ «МТС Україна» від 12.07.2010, у якій зазначені види діяльності, що не підлягають ліцензуванню згідно з Законом № 1280-IV.

Скасовуючи постанову Вищого адміністративного суду України, Верховний Суд України виходив з того, що висновок суду касаційної інстанції про відсутність у Нацкомісії підстав застосовувати процедуру продовження терміну дії ліцензії позивача, оскільки зазначений в ній вид діяльності не підлягає ліцензуванню згідно із Законом № 1280-IV, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Водночас, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що лише частина виду діяльності, яка зазначена в оспорюваній ліцензії, зокрема надання послуг з використанням мереж зв'язку з рухомими об'єктами і їх технічне обслуговування, відповідає виду діяльності у сфері телекомунікацій, передбаченому пунктом 3 частини сьомої статті 42 Закону № 1280-IV.

Крім того, Верховний Суд України звернув увагу на те, що частиною першою статті 49 Закону № 1280-IV встановлений строк звернення до Нацкомісії із заявою про продовження терміну дії ліцензії, який не може перевищувати чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та рішенням судів попередніх інстанцій, а також ураховуючи висновки Верховного Суду України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону № 1280-IV діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках - також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.

Ліцензія - це документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов (стаття 1 Закону № 1280-IV).

Відповідно до частини сьомої статті 42 Закону № 1280-IV ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного); надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

За правилами частини четвертої статті 44 Закону № 1280-IV Комісії надано право включати до ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій для окремих операторів особливі умови.

Згідно із пунктом 6 Прикінцевих положень зазначеного Закону ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Процедура продовження строку дії ліцензії визначена статтею 49 Закону

№ 1280-IV, відповідно до частини першої якої у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону. При цьому частиною восьмою статті 49 Закону № 1280-IV встановлено, що процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1280-IV у разі, якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили, чи ПАТ «МТС Україна» було дотримано передбачену Законом № 1280-IV процедуру звернення до Нацкомісії із заявою про продовження терміну дії ліцензії, зокрема в частині установлених строків такого звернення, а також не надано відповідної правової оцінки таким обставинам.

Також судами попередніх інстанцій не досліджено, стосовно яких саме видів діяльності (передбачених в ліцензії позивача серії АВ № 546035) Нацкомісія наділена повноваженнями застосовувати процедуру продовження терміну дії ліцензії згідно з положеннями Закону № 1280-IV.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії цього ураховано не було.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій під час прийняття рішення по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати зазначені обставини справи і надати їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

О.В. Калашнікова

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель