Ухвала суду № 53161973, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/9991/37000/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (МДПІ) (правонаступник Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2011

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2а-9856/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снейк" (далі - ТОВ "Снейк")

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 позовні вимоги ТОВ "Снейк" задоволені: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 01.03.2010 № 0000112320/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у сумі 114 887,50 грн., визнано нечинним та скасовано у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 01.03.2010 № 0000122320/0 - в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 48 851,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 49 945,50 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 скасовано в частині задоволення позову про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 01.03.2010 № 0000122320/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25 520,00 грн. та в цій частині у задоволенні позову ТОВ "Снейк" відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Основ'янська МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Снейк" відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Снейк" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, за наслідками якої складено акт від 18.08.2011 № 515/23-2/32800891.

На підставі цього акта ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняла податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 № 0000112320/0 та № 0000122320/0, якими позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 114 887,50 грн. (69 759,00 грн. -основний платіж, 45 128,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та з ПДВ у розмірі 149 836,50 грн. (99 891,00 грн. - основний платіж, 49 945,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції)

За результатами перевірки контролюючим органом було встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) та підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), внаслідок чого встановлено завищення скоригованого валового доходу на суму 26 667,00 грн., його заниження на суму 696 505,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 204 731,00 грн.

Висновки податкового органу вмотивовані посиланням на такі обставини, зафіксовані в акті перевірки: 1) ТОВ "Снейк" у ІІ кварталі 2008 року - І кварталі 2009 року за наслідками операцій із надання в оренду обладнання (опалубки) на підставі договору від 13.05.2008 № 13/05-08, укладеного із ЗАТ "Витязь", за правилом першої події не включило в податковому обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість до валового доходу та до обсягу продаж 563 889,00 грн. та не задекларувало податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ з цієї суми; 2) не задекларувало податкові зобов'язання з обсягу реалізації будматеріалів та послуг, який склав 204731,00 грн., згідно з виписаними на поставку будматеріалів та послуг податкових накладних, перелік яких зафіксовано описом від 15.02.2010 № 1 до акту перевірки; 3) у податковому обліку за 2008 рік (рядок 01.2 податкової декларації про прибуток за 2008 рік) товариство занизило показник приросту балансової вартості товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на 252 007,00 грн. і відповідно на цю ж суму занизило валовий доход за вказаний звітний податковий період; 4) завищило валові витрати за ІУ квартал 2006 року - ІІІ квартал 2009 року на загальну суму 953 305,00 грн.

Встановлення цих обставин в акті перевірки обґрунтовано посиланням на досліджені під час перевірки договори, видаткові накладні, рахунки на продаж ТМЦ, акти виконаних робіт (послуг), оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", № 70 "Доходи від реалізації", № 31.1 "Розрахунковий рахунок", № 30.1 "Каса", а здійснення ТОВ "Снейк" операцій з надання в оренду обладнання (опалубки) - на звернення ТОВ "Снейк" 17.07.2009 до господарського суду з позовом до ЗАТ «Витязь» про стягнення орендних платежів.

За результатами апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний адміністративний суд визнав правильним висновок суду першої інстанції, що всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено, що позивач занизив податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 69 759,00 грн. та з ПДВ на суму 48 851,00 грн., оскільки доводи податкового органу у акті перевірки щодо заниження позивачем податкових зобов'язань на ці суми не обґрунтовані посиланням на конкретні господарські операції та облікові документи; позивач надав належні докази, оцінку яким було надано судами з дотриманням вимог статті 86 цього Кодексу, що господарські операції із ЗАТ "Витязь" на підставі договору від 13.05.2008 № 13/05-08 фактично не відбулися (сторони не приступали до фактичного виконання договору, передача об'єкта оренди (опалубки) фактично не відбулася, орендна плата не сплачувалась), а відтак об'єкт оподаткування у ТОВ "Снейк" у межах договору від 13.05.2008 № 13/05-08 із ЗАТ "Витязь" відсутній).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (Порядок № 327), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з пунктами 1.5 - 1.7 Розділу I Порядку № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як визначено підпунктом 2.3.2 розділу II Порядку № 327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства, зокрема, необхідно: - зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; - зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів/та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Застосувавши ці норми до встановлених обставин, що акт перевірки містить лише констатацію факту порушення без посилання на конкретні господарські операції та облікові документи і що операції з оренди майна у межах договору від 13.05.2008 № 13/05-08 із ЗАТ "Витязь" фактично не відбулися, апеляційний суд дійшов правильного висновку про недоведення податковим органом заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток на 69 759,00 грн. та з ПДВ на 48 851,00 грн.

З огляду на те, що позивач визнає правомірним донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за лютий, березень, травень 2007 року у сумі 51 040,00 грн. (за лютий 2007 року - 41 745,00 грн., за березень 2007 року - 5 821,00 грн. та за травень 2007 року - 3 474,00 грн.), апеляційний суд обґрунтованого визнав помилковим скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 № 0000122320/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 520,00 грн.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 у справі № 2а-9856/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев