Ухвала суду № 53161592, 22.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/9789/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Веденяпіна О.А.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013

у справі № 808/1934/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької

області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем наказом від 29.01.2013 року № 205 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з 30.01.2013 року тривалістю 5 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, що наказ від 29.01.2013 року №205 видано на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріалами справи встановлено, що 29.01.2013 року відповідачем було направлено на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки, відповідно до якого позивачу необхідно було забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної посадкової служби.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Також, згідно із п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абз.2 п.79.2. ст.79 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що повідомлення про пизначення перевірки позивач отримав лише 31.01.2014 року, тобто, вже після проведення перевірки, він був позбавлений права надати необхідні документи.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача з 30.01.2013 року та прийняття спірного наказу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 205 від 29.01.2013 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 року підлягає скасуванню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 у справі № 808/1934/13-а скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 у справі № 808/1934/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.А. Веденяпін О.І. Степашко