Ухвала суду № 53161576, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/7947/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Оперуповноваженого в особливо важких справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 про визнання дій протиправними за касаційною скаргою Оперуповноваженого в особливо важких справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним, в якому просила визнати протиправними дії позовом до Оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 під час складання протоколу про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасовано постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2013 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 під час складання протоколу про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Оперуповноважений в особливо важких справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 не погодився з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить її скасувати та залишити в силі постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2013 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

20.06.2013 оперуповноваженим в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 було складено протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Оперуповноваженим в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, після складання протоколу, ОСОБА_4 було надано його на ознайомлення, після чого вручено екземпляр протоколу, який належним чином не оформлений, а саме: не зазначено номер протоколу, дату складання протоколу, розмір щомісячного заробітку, кількість утриманців, сума матеріальної шкоди, перелік додатків до протоколу, протокол не підписано оперуповноваженим та начальником УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві.

Також встановлено, що перед відправленням протоколу на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва, оперуповноваженим в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 протокол був дооформлений, зокрема, дописано номер протоколу, дату складання протоколу, розмір щомісячного заробітку, кількість утриманців, сума матеріальної шкоди, перелік додатків до протоколу, протокол підписано оперуповноваженим та начальником УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві, підпис керівника скріплено печаткою.

Тобто, екземпляр протоколу, що направлений до суду відрізняється від екземпляру протоколу, що вручений ОСОБА_4, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дії відповідача під час складання протоколу про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача під час складання протоколу звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неправомірностій дій відповідача, проте, з урахуванням невірно обраного способу захисту порушених прав позивачем дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київській апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку з посиланням на те, що відповідачем під час складання протоколу було допущено порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП та вимоги п. 2.4. Інструкції, оскільки, після складання протоколу про адміністративне правопорушення ним були внесені зміни та доповнення та не складено другого примірника, не надано його на підпис, не ознайомлено з матеріалами справи перед тим як направляти матеріали до суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що на копії протоколу наявний підпис особи, яка склала протокол, але відсутні прізвище, ім'я, по батькові, які б ідентифікували особу, яка поставила підпис на протоколі. На останній сторінці протоколу в графі «До протоколу додаються» міститься дописка: матеріали перевірки на 115 арк. та у графі «Підпис посадової особи, яка склала протокол» наявний підпис особи, яка склала протокол, але відсутні прізвище, ім'я, по батькові, які б ідентифікували особу, яка поставила підпис на протоколі. Протокол підписаний Начальником УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві підполковником міліції О.О. Шаповаловим та засвідчений печаткою УБОЗ в м. Києві.

Тобто вирішуючи даний спір по суті, суд як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що даний предмет позову підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак, такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 1ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо особа вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2, пп. 1 п. 2 ст. 17 КАС України).

З наведених норм права випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просила визнати протиправними дії Оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 під час складання протоколу про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Згідно ст.. 278 КУпАП «Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення» «Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення».

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Солом'янського районного суду від 19 липня 2013 року було розглянуто адміністративний матеріал, що надійшов від Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України ГУ в м. Києві про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-4 КпАП України.

Зазначеною постановою адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172-4 КпАП України направлено до Управління о боротьбі з організованою злочинністю МВС України ГУ в м. Києві для дооформлення.

Підставою для направлення адміністративного матеріалу стало недодержання порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.. 278 КУпАП.

Отже, оскаржувані позивачем дії оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 під час складання протоколу про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП вже були предметом дослідження Солом'янським районним судом при розгляді справи про адміністративне правопопрушення та не можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, і не породжує для особи настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси.

Таким чином, провадження у справі за даним позовом підлягає закриттю, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами КУпАП.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2013 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року постановлені з порушенням норм процесуального законодавства та підлягають скасуванню.

За правилами ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 157, 220, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Оперуповноваженого в особливо важких справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Оперуповноваженого в особливо важких справах УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 про визнання дій протиправними - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець