Ухвала суду № 53161567, 20.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/13842/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф., (суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Єфименко Володимира Вікторовича - адвоката Адвокатської фірми "Головань і Партнери" до Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області, ОСОБА_6 - заступника начальника Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області, ОСОБА_6 - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області та ОСОБА_6 з ненадання відомостей згідно адвокатського запиту від 14.10.2013 року такою, що порушує приписи ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- зобов'язати Головне управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області надати позивачу відомості, що запитувались згідно адвокатського запиту від 14.10.2013 року, а саме: про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів, який приймав участь 27.03.2013 року у судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді по адміністративній справі № 2а-4332/1111/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор»; про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Мінідоходів в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області ОСОБА_7, та якщо отримали, то яка саме службова особа його отримала і коли саме;

- якщо витребуваний судом в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів у Миколаївської області висновок судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012 року Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївсткій області вже наданий до суду, прошу надати письмово відомості про те, якою датою це відбулось.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області надати позивачу відповідь на адвокатський запит від 14.10.2013 року по суті поставлених в запиті питань.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, Головне управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, на підставі наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

на підставі Договору № 207/205 від 26.10.2011 року видано ордер серії ДН № 000,1356 від 27.09.2013 року на надання правової допомоги ТОВ «Людмилівський елеватор», уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги в Одеському апеляційному адміністративному суді адвокатом Єфіменко В.В. адвокатського об'єднання «Головань і Партнери».

Позивачем на адресу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області направлено адвокатський запит в порядку статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якому останній, керуючись приписами статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просив протягом 5-ти робочих днів з дати отримання цього запиту надати письмово наступні відомості:

- про посаду, прізвище, ім'я та по батькові представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ГУ Міндоходів, який приймав участь 27.03.2013 року у судовому засіданні в Одеському апеляційному адміністративному суді по адміністративній справі № 2а-4332/1111/1470 за позовом ТОВ «Людмилівський елеватор»;

- про те, чи отримали службові особи ГУ Міндоходів у Миколаївській області на виконання рішення Одеського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-4332/11/1470 про витребування доказу та подання його до суду від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів та зборів України в Миколаївській області копію висновку судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012 року експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області ОСОБА_7, та якщо отримала, то яка саме службова особа його отримала і коли саме.

Як зазначено в запиті, вказана інформація потрібна позивачу для надання правової допомоги клієнту, захисту його законних прав та інтересів, а також у кримінальному провадженні за фактом умисного невиконання службовими особами Міністерства доходів та зборів України судового рішення, що набрало законної сили.

24.10.2013 року за вих. №1931/10/14-29-10-06-10 позивач отримав відповідь за підписом заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області ОСОБА_6 в якій вказано, що оскільки останній є повноважним представником ТОВ «Людмилівський елеватор», то він має змогу отримати всю необхідну, запитувану ним інформацію, ознайомившись з матеріалами справи. Щодо надання висновку експерта № 2/60 від 27.12.2012 року зазначено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законом.

Виходячи з вищенаведеного, позивач вважає таку відповідь необґрунтованою, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності встановленого факту порушення права та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правової допомоги, з посиланням на те, що відмова позивача надати інформацію була правомірною.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку та зобов'язав Головне управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області надати позивачу відповідь на адвокатський запит від 14.10.2013 року по суті поставлених в запиті питань.

Проте, перевіривши матеріали справи щодо правомірності прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки даючи правову оцінку обставинам у справі та співоцінуючи їх із матеріалами справи, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду не відповідають обставинам встановленим по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Частиною першою статті 24 цього Закону визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (частина друга статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, довірителем позивача ордером, серії ДН №000,1356 від 27.09.2013 року, було уповноважено надання правої допомоги виключно у Одеському апеляційному адміністративному суді, що вказує на відсутність повноважень адвоката з витребування спірної інформації у відповідача в порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Зазначеним ордером, серії ДН №000,1356 від 27.09.2013 року, було надано правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 207/205 від 26.10.2011 року, змістом якого були встановлені повноваження адвоката при наданні правової допомоги ТОВ «Людмилівський елеватор», в тому числі, звертатись з адвокатськими запитами для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови № 7 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Отже, даючи правову оцінку діям відповідача, апеляційний адміністративний суд не дослідив під час судового розгляду справи та не перевірив договір про надання правової допомоги № 207/205 від 26.10.2011 року ТОВ «Людмилівський елеватор» на предмет повноважень адвоката при наданні правової допомоги клієнту.

Також не перевірено ненадання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, що здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом і за своїм змістом є інформацією, яка містить відомості досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції не вжив заходів щодо повного та всебічного розгляду справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, відповідно до приписів ч.4 ст. 11 та ч.5 ст.71 КАС України, що в свою чергу призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам по справі, та потягло за собою неправильне вирішення справи.

Крім того, не виконав передбачені законодавством обов'язки, зокрема ч.2 ст. 195 КАС України, відповідно до якої, суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. при розгляді справи в суді апеляційної інстанції та ч.3 відповідно до якої суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220-1, 227, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець