Ухвала суду № 53161209, 21.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/22365/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості" Південдіпрошахт" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 820/13711/14 за позовом Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості" Південдіпрошахт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості" Південдіпрошахт " (далі - ДП "Південдіпрошахт") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року №0001332201 та №0004671702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року задоволено позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року скасовано та винесено нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 24 лютого 2014 року №244, №245, №249, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно підпункту 78.1.7 пункту 78.1статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 31 березня 2014 року №760/20-31-22-01-07/00167606, яким встановлено порушення позивачем: пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, 183.2, 183.10 статті183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 315 696 грн.; підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями - у періоді з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2013 року податок на доходи фізичних осіб згідно встановлених строків (для місячного податкового періоду) ДП "Південдіпрошахт" перераховувався не в повному обсязі.

На підставі названого акту перевірки, ДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення: №0001332201 від 14 квітня 2014 року, яким ДП "Південдіпрошахт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг) у розмірі 387 154,75 грн., з яких 315 696 грн. - основний платіж, 71 458,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0004671702 від 14 квітня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 351 713, 24 грн., з яких 351 713, 24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанцій виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно підпункту "а" 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України, особа для цілей розділу V цього Кодексу - будь-яка із зазначених нижче осіб: а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК України, взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Відокремленим підрозділом юридичної особи, відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі від 19 липня 2007 року №5292 "Про відокремлені та структурні підрозділи юридичної особи", аналізуючи норми Цивільного та Господарського кодексів України та норми податкового законодавства дійшов висновку, що в переліку платників податків відсутні структурні підрозділи юридичної особи, та вважає, що існує очевидна різниця між визначенням "структурний підрозділ" та "відокремлений підрозділ". Структурним підрозділом підприємства (організації, установи) є така його ланка, яка має чітко визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, та в силу цього входить у ціле як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина підприємства (організації, установи). Відокремлений підрозділ юридичної особи розташований поза межами місцезнаходження юридичної особи та виконує всі або частину її функцій.

Згідно з наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостями у період, що перевірявся "Центр кошторисних норм та ціноутворення у шахтному будівництві", мав статус відокремленого підрозділу ДП "Південдіпрошахт".

Відповідно до пункту 4.6 розділу 4 "Господарська діяльність Відокремленого підрозділу" Положення про відокремлений підрозділ ДП "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості "Південдіпрошахт" "Центр кошторисних норм та ціноутворення у шахтному будівництві", Відокремлений підрозділ відповідно до вимог чинного законодавства несе відповідальність перед ДП "Південдіпрошахт", за результатами господарської діяльності. Відокремлений підрозділ надає в установленому порядку ДП "Південдіпрошахт" достовірну інформацію і звіти за затвердженими формами у встановлені ДП "Південдіпрошахт" терміни. Контроль за фінансово - господарською діяльністю Відокремленого підрозділу здійснюється ДП "Південдіпрошахт", а також державними органами.

Враховуючи, що відокремлений підрозділ ДП "Південдіпрошахт" "Центр кошторисних норм та ціноутворення у шахтному будівництві" не перебував на обліку як платник податків, оскільки не є юридичною особою, повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податків були покладені на ДП "Південдіпрошахт".

Стосовно розрахунку суми штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судами встановлено, що відповідач застосував штраф на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України у розмірі 50 % за березень 2013 року, враховуючи повторність здійснення платником податків вказаного порушення, що підтверджується Актом від 26 квітня 2013 року №1544/17.2-09/00167606, яким встановлено порушення позивачем підпункту 168.1.5 пункту 168.41 статті 168 ПК України, а саме, податок на доходи фізичних осіб у січні-лютому, червні-липні та вересні-лютому 2012 року у бюджет перераховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, а також податковим повідомленням-рішення від 21 травня 2013 року №0004321702, відповідно до якого позивачу донараховано штрафні санкції в розмірі 78 420 грн. 43 коп. на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Штрафні санкції у розмірі 75% суми податку на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України застосовані за вчинення таких самих дій втретє протягом 1095 днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони винесені відповідачем у спосіб передбачений законодавством та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Проектування будівництва підприємств вугільної промисловості" Південдіпрошахт" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі № 820/13711/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак