Окрема думка
В порядку ч. 3 ст. 25 КАС України
"28" жовтня 2015 р. Справа № 820/4953/15
Вважаю помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду в частині законності та обгрунтованостиі податкових повідомлень-рішеннь ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №0000292201 від 02.03.2015 року; №0000592201 від 24.04.2015 року; №0000362201 від 18.03.2015 року.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення податкових повідомлень-рішень ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області слугувало судження ДПІ про те, що вказані порушення відбулись в результаті не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту.
Між ТОВ "Смарагда" та його контрагентами "Делюкс Компані", "Донмас", ТОВ "Нафтова компанія партнер", ТОВ "Азонтес" було укладено Договори поставки нафтопродуктів, до яких було укладено додаткові угоди.
Постачання палива належної якості підтверджується сертифікатами відповідності, які містяться в матеріалах справи.
За умовами п. 4.2. Договорів товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС Покупця (ІНКОТЕРМС-2010). Між ТОВ "Смарагда " та ТОВ "Дніпронафтопродукт" укладено договір зберігання.
Контрагентами ТОВ "Смарагда" на виконання умов договорів поставки було передано товар, а саме - паливно-мастильні матеріали, що підтверджується актами приймання-передання, які наявні в матеріалах справи.
Окрім того, Контрагентами ТОВ "Смарагда" на адресу Позивача були направлені листи, зі змісту яких вбачається, що нафтопродукти, які були отримані позивачем за вказаним вище договором поставки та які відповідно до п. 4.2 Договору знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", позивач може отримати у будь-який час на протязі дії договору.
Таким чином судом встановлено, що на час придбання товару позивачем у його контрагентів фізичне переміщення паливно-мастильних матеріалів не здійснювалось, оскільки придбаний позивачем у його контрагентів товар фізично вже знаходився на складі ТОВ "Дніпронафтопродукт", з яким Позивач уклав договір зберігання.
Контрагентами Позивача за першою подією - факт передання ТМЦ були виписані податкові накладні, які за формою, змістом та порядком складання відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом України.
Розрахунок за придбаний товар було здійснено ТОВ "Смарагда" частково у безготівковій формі, платіжними дорученнями та виписками банку.
Паливно-мастильні матеріали, придбані Позивачем у його контрагентів, в подальшому були реалізовані в роздріб через мережу автозаправних станцій. Позивачем до матеріалів справи надані Договори оренди автозаправних станції як цілісного майнового комплексу із актами приймання-передачі послуг із зазначенням адрес фактичного місцезнаходження. Фізичне переміщення паливно-мастильних матеріалів підтверджується товарно-транспортними накладними. Перевезення нафтопродуктів здійснювалось відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568).
Для здійснення фізичного переміщення палива Позивачем були укладені Договори перевезення, надані Позивачем до матеріалів справи. Після доставлення вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Смарагда" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496). А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт. На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача. Згідно п.п. 10.2.10 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. (Данні ТТН звірялись із записами в журналах 13-НП. Наявність оператора на вказаних АЗС підтверджується матеріалами справи. Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями.
Як сам позивач, так і його контрагенти в період, який був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС, що не оспорюється відповідачем.
Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та обставини, встановлені на їх підставі в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме, надання позивачем первинних документів, які б підтверджували її реальність, спрямованість на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, вважаю, що відповідні угоди мають реальний характер.
Враховуючи наведене, не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо підтвердження реальності (товарності) господарських операцій позивача з "Делюкс Компані", "Донмас", ТОВ "Нафтова компанія партнер", ТОВ "Азонтес" та вважаю, що ці господарські операції мають правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит, оскільки реально вчинені у межах господарської діяльності та підтверджені належними первинними документами.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Кононенко З.О.
Судове рішення № 53160474, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Окрема думка судді. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4953/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: