Ухвала суду № 53160468, 29.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1197/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - П'ятниченка А.О.;

представника позивача - Грушка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року приватне акціонерне товариство «Вікторія» (далі - позивач, ПрАТ «Вікторія») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ в Овідіопольському районі) в якому, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.92), просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0003892202 від 29 жовтня 2014 року на суму донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі - 14 910,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ПП «ВІАПЛАСТ»» є такими, що не відповідають вимогам діючого податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Суд скасував, прийняте ДПІ в Овідіопольському районі податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2014 року за №0003892202, на суму донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій - 14 910,00 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ в Овідіопольському районі ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, представник податкового органу, просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що одним із видів господарської діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (акт №1880/15-21-22-02/23867078 від 16 жовтня 2014 року а.с.13).

У межах здійснення господарської діяльності, 20 червня 2014 року між ПрАТ «Вікторія» (покупець) та ПП «ВІАПЛАСТ» (постачальник) був укладений договір № 20/06 на поставку дитячої меблевої продукції (а.с.70-71).

Предметом даного договору було зобов'язання постачальника поставити, а покупця прийняти та сплатити на умовах даного договору ліжка для дітей до 3 років з матрацами (далі - товар), в асортименті та кількості, згідно специфікації від 20 червня 2014 року (а.с.72). Відповідно до даної специфікації загальна сума товару з урахуванням ПДВ складає 89 460,00 грн.

На підтвердження факту виконання умов даного договору до матеріалів справи надано наступні первинні документи:

- видаткову накладну № 2978 від 30 червня 2014 року на суму з ПДВ 89 460,00 грн. (а.с.74);

- податкову накладну № 2978 від 30 червня 2014 року на суму з ПДВ 89 460,00 грн. (а.с.75).

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжним доручення №1831 від 15 липня 2014 року на суму 89 460,00 грн. (а.с.73).

В подальшому, даний товар був реалізований позивачем нерезиденту України - ТОВ «ВАНІЛІДІ», що підтверджується відповідним Контрактом від 23 червня 2014 року № 01 (а.с.79-81), специфікацією від 23 червня 2014 року до цього договору (а.с.82), інвойсом від 24 червня 2014 року № UA-01-24/06 (а.с.83), ВМД №500040001/2014/011912 (а.с.76-77) та міжнародною транспортною накладною від 15 липня 2014 року (а.с.78).

ДПІ в Овідіопольському районі було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПрАТ «Вікторія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «ЛАЗЕР ВВ» за період вересень 2011 року, ТОВ «ТРАНСЛЕМ» за період січень 2014 року, ПП «ВІАПЛАСТ» за період червень 2014 року.

За результатами вказаної невиїзної перевірки 16 жовтня 2014 року складено акт №1880/15-21-22-02/23867078 (а.с.12-24, далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68 243,00 грн., у тому числі:

- січень 2014 року - 53 333,00 грн. по контрагенту ТОВ «ТРАНСЛЕМ»;

- червень 2014 року - 14 910,00 грн. по контрагенту ПП «ВІАПЛАСТ».

Щодо порушення податкового законодавства по контрагенту ТОВ «ЛАЗЕР ВВ» Акт перевірки не містить.

Як вбачається з Акту перевірки, висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження останнім податку на додану вартість по взаємовідносинам із вказаними контрагентами, зроблено на підставі того, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «ТРАНСЛЕМ» за період січень 2014 року та ПП «ВІАПЛАСТ» за період червень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Враховуючи встановлені Актом перевірки обставини, ДПІ в Овідіопольському районі 29 жовтня 2014 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0003892202, яким збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 68 243,00 грн. та штрафними санкціями 34 122,00 грн. (а.с.25).

При розгляді справи в суді першої інстанції, ПрАТ «Вікторія» звернулось із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в порядку ст.137 КАС України, та надало копію рішення № 6 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу від 13 березня 2015 року (а.с.92-93).

Відповідно до даного рішення, сторони дійшли компромісу щодо податкової заборгованості за спірним податковим повідомленням-рішенням щодо взаємовідносин із ТОВ «ТРАНСЛЕМ» за січень 2014 року на суму 53 333,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та відповідно скасовуючи податкове повідомлення-рішення на суму донарахованого податку на додану вартість та штрафних санкцій - 14 910,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених під час розгляду адміністративної справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про її нереальність, а відповідачем у порушенні ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Питання, пов'язані з формуванням позивачем податкового кредиту, врегульовано ст.198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм, необхідною умовою для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість є фактичність здійснення та підтвердження належним чином складеними первинними документами господарської операції, що відображає її реальність, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим апелянт посилається на акт ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25 липня 2014 року №4255/15-53-22-3/39161256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІАПЛАСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року» (а.с.103-106), яким встановлений факт неможливості здійснювати даним контрагентом господарської діяльності.

Колегія суддів вважає даний довід безпідставним, враховуючи наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року (яка набрала законної сили а.с.109-127, справа №815/6158/14), за позовною заявою ПП «ВІАПЛАСТ», було визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо внесення до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію на підставі акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІАПЛАСТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2014 року».

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом попередньої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІАПЛАСТ».

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова