Ухвала суду № 53160377, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1332/15

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона МГЗ» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона МГЗ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А :

22 квітня 2015 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона МГЗ», в якому просило стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 133 387,4 та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 666,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно діючого законодавства для відповідача визначений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 9 посад, однак створено 5 робочих місць, чим порушено норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 876-XII від 21.03.1991 року (далі Закон № 876-XII ), за що законодавством передбачені адміністративно господарські санкції, які у даному випадку становлять 133 387,4грн. В зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплатив нараховані санкції до 16 квітня 2015 року, підлягає сплаті ще пеня у розмірі 666,95 грн.

Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що ним вжито всіх передбачених законодавством заходів для працевлаштування інвалідів, а тому позовні вимоги до нього не обґрунтовані.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідач надав позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік за формою № 10-ПІ.

Відповідно до Закону № 876-XII для відповідача установлюється норматив робочих місць для працевлаштування у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, тобто 9 посад, із яких створено лише 5.

Листом від 20 лютого 2015 року позивач запропонував відповідачу виправити недоліки звіту.

У відповіді від 16 березня 2015 року відповідач пояснив, що звіт рахувався на підставі Закону України «Про охоронну діяльність», а отже на думку позивача є вірним.

21 квітня 2015 року позивач надіслав відповідачу розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2014 рік, відповідно до якого відповідачу нарахована сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 30 136,98 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаних адміністративно-господарських санкцій, останньому була нарахована пеня у розмірі 662,86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Фондом доведено нестворення ТОВ «Охорона МГЗ» нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в необхідному обсязі, за що передбачені адміністративно-господарські санкції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Частиною 3 ст. 18 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми № 10-III чисельність штатних працівників на його підприємстві складає 36 посад, а тому кількість працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону № 875-XII - 1 посада. Середньооблікова кількість інвалідів за 2014 рік на підприємстві відповідача становила 5 осіб (а.с.12).

Як зазначає відповідач, при поданні зазначеної форми № 10-III за 2014 рік він керувався ч.6 ст.11 Закону України «Про охоронну діяльність», якою визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони, яких на підприємстві відповідача 36 осіб.

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в 2014 році становила 222 особи. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен складати 9 посад (4% від 222), згідно з вимогами Закону 875-XII.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 875-XII встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Оскільки законодавство України встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств щодо дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, то такий норматив для відповідача повинен розраховуватись, виходячи з середньооблікової чисельності працівників

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що ТОВ «Охорона МГЗ», визначивши у звітах створення 5 робочих місць, не виконало нормативу робочих місць для інвалідів в необхідному обсязі, а саме в обсязі 9 місць.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій зроблений Миколаївським обласним відділенням Фонду соцзахисту інвалідів відповідно до положень ст.20 Закону № 875-ХІІ, враховуючи дані відповідача про середньорічну заробітну плату штатного працівника ТОВ "Охорона МГЗ" та розміру невиконання нормативу для інвалідів (4 робочих місця) (4х33 346,85=133 387,4).

Відповідно до цієї ж статті та Порядку сплати підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

ТОВ «Охорона МГЗ» за нестворення нормативу робочих місць для інвалідів мало самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції до 15 квітня 2015 року. Оскільки відповідач не погодився з нарахуванням йому таких санкцій та не сплатив їх до зазначеного строку, позивач обґрунтовано здійснив нарахування пені.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності нарахування та стягнення з ТОВ «Охорона МГЗ» адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 133 387,4 та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 666,95 грн.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Озорона МГЗ» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: С.Д.Домусчі

Суддя: О.О.Кравець