Ухвала суду № 53160248, 26.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року Справа № 876/10073/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі за позовом спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000912200, № 0000932200 та № 0000902200 від 07.07.2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000912200, № 0000932200 та № 0000902200 від 07.07.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 07.07.2014 року №0000912200, №0000902200 та 0000932200.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що висновки, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам у справі та суперечать нормам матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи позов платника податків суд прийшов до висновку, що висновок ДПІ про відсутність реального характеру господарських операцій спростовується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що засвідчують факт проведення представницьких заходів, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.

Однак, такий висновок суду є помилковим та суперечить нормам чинного законодавства.

В ході перевірки встановлено, що СП «НВСЦ «Форель» видано наказ від 31.05.2011 року №11/05 «Про проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств», згідно якого в період з 14 по 17 червня 2011 року, з метою покращення збільшення реалізації кормів, зобов'язано організувати та провести прийом та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств у складі 50 осіб. Відповідно до п.2 даного наказу, відповідальність за організацію та проведення прийому директор СП «НВСЦ «Форель» залишив за собою. На виконання вимог п.3 вище згаданого наказу, в підприємстві 02.06.2011 року затверджено «Програму проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств (у період з 14 по 17 червня 201 1 року)», якою розписано по темах, днях та годинах виступи лекторів. 06.06.2011 року затверджено «Кошторис витрат проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств». Складеним кошторисом затверджено витрати на загальну суму 27736,80 грн., в тому числі: витрати на послуги по проживанню учасників у стандартному двохмісному номері в сумі 24000,00 грн. (кількість днів - 16, ціна за номер - 500,00 грн., кількість діб - 3); витрати на додаткові послуги на суму 3736,80 грн., а саме використання конференцзалу (40- 80 осіб) на 1 добу та використання конференцзалу (20-30 осіб) терміном 2 доби.

Перевіркою встановлено, що комплексне обслуговування групи іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств, згідно представлених для перевірки рахунків про оплату від 06.06.201 1 році №0606/11 на суму 10000,00 грн., з врахуванням податку на додану вартість в сумі 1666,67 грн., та від 16.06.2011 року №1606 на суму 17736,80 грн., з врахуванням податку на додану вартість в сумі 2956,13 грн., проведено на території готельно-відпочинкового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся». На надані послуги по комплексному обслуговуванню групи, перевірці представлено затверджений сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт від 17.06.2011 року б/н. До загального пакету документів по комплексному обслуговуванню групи також надано список іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств спеціалістів рибної галузі, які, як встановлено перевіркою не рахуються в штаті СП «НВСІД «Форель». Даний список включає в себе 50 учасників, які ідентифіковано лише по прізвищу та імені та по неповній назві організації, тобто без вказання імені по батькові учасника, ідентифікаційного номера учасника, коду ЄДРПОУ та юридичної адреси суб'єкта господарювання інтереси якого він представляє. Будь-які інші документи, що стосуються прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств СП «НВСІД «Форель» перевірці не представлено, зокрема,оголошення з висвітленням в ЗМІ про дату та місце проведення заходу, запрошення учасникам з вказанням інформації про запланований захід (тематика, місце і час проведення, склад учасників лекторської групи, вартість участі, вид оплати, програма проведення прийому, ПІБ лекторів тощо) та письмові відповіді запрошених сторін про участь в заході, договори цивільно-правового характеру взаємовідносин з лекторами, узгоджені сторонами тексти виступу (або тези у розгорнутому вигляді), договір про комплексне обслуговування групи іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств, укладеного з ТзОВ «Узлісся», підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з лекторами, звіт про проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств.

Крім того, Золочівською ОДПІ було скеровано листи до деяких підприємств з даного списку про надання інформації щодо заходів, які проводилися на території готельно-відпочинкового комплексу ТзОВ «Узлісся». Проте, деякі з них повернулися, що свідчить про не знаходження даного підприємства за юридичною адресою.

Пунктом 138.2. ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. Зокрема, п.44.1. ст.44 розділу II ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до п.44.6. ст.44 ПК України не представлені документи вважаються відсутніми у такого платника податків на час складання податкової звітності, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 - не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи вище наведене, СП «НВСЦ «Форель» витрати по прийому та обслуговуванню іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств не підтверджені в повному обсязі первинними документами, відповідно не підтверджено пов'язаність з господарською діяльністю і згідно пп.139.1.1. п.139.1. ст. 139 ПК України не можуть враховуватися витратами при визначенні оподатковуваного прибутку.

Щодо віднесення до витрат добових в сумі 1411,50 грн. за час перебування працівника в закордонному відрядженні у зв'язку з участю у конференції, то суд вважав що такі є правомірним, оскільки такі затрати були понесені на харчування, транспортне обслуговування, тощо. Проте позивачем представлено письмове запрошення від 10.09.2011 року про участь у конференції, отримане від засновника «Аllеr Аquа Роlskа» (Польща, воєв.Поморське, повіт Битівський, гміна Марна Дамбрувка, м.Ножинко). В даному запрошенні зазначено, що всі затрати в участі у конференції бере на себе фірма «Аllеr Аquа Роlskа». Однак, СП «НВСЦ «Форель» витрати по виплаті добових за час перебування працівника у закордонному відрядженні в сумі 1411,50 грн., в порушення пп.140.7 п.140.1 ст.140 ПК України безпідставно включено в жовтні 2011 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, оскільки такі витрати не підтверджені відповідними первинними документами (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо ).

Крім того, позивачем включено до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування витрати на обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи «зелена карта», оскільки вважає, що наявність страхового полісу підтверджує факт здійснення господарської операції по страхуванню наземних транспортних засобів. Але суд не взяв до уваги, що такі витрати не підтверджені розрахунковими документами (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), які б підтверджували факт витрати коштів на страхування ( за період 3 квартал 2011 р. на суму 400 грн., 2013 рік на суму 2386,00 грн.).

На позивача була накладена штрафна фінансова санкція за проведення готівкових розрахунків, тому що в авансових звітах відсутні оформлені належним чином документи, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3648,25 грн. чим порушено п.3.1, п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями), в якому зазначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Крім того, апелянт зазначає, що не враховуючи ч.ч.4,5 ст.11, ч.5 ст.71, п.п.1,3 ч.2 ст. 110 КАС України судом з власної ініціативи не виявлено та не витребувано доказів, яких не вистачає. Зокрема, не запропоновано викликати свідків - учасників заходів, які проводилися на території ТзОВ «Узлісся» для підтвердження чи спростування факту проведення даного заходу та його пов'язаність з господарською діяльністю СПНВСЦ «Форель». Також, не викликано лекторів для того, щоб надати інформацію про те, чи дійсно вони читали лекції та витребувати текст даних лекцій. Отже, судом не в повній мірі встановлено обставини справи для ухвалення об'єктивного та справедливого рішення.

Враховуючи наведене просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п. ст.75.1 ст.75, ст..77 та п 82.1 ст. 82 ПК України, наказу начальника Золочівської ОДПІ від 15.05.2014 року №189 та плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2014 року, проведено планову виїзну перевірку СУПП ТзОВ «НФСЦ «Форель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року №22/22-32793172, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем: п.138.2 ст.138, п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.139.1.1, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 6 353,62 грн.; п.198.3, ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством порушено порядок ведення податкового обліку з податку на додану вартість, що призвело до заниження та не доплати в бюджет податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 4 622,80 грн.; п.3.1, п.7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями), а саме відсутність оформлених належним чином документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3 648,25 грн. На підставі згаданого акту перевірки податковий орган 07.07.2014 року прийняв податкові повідомлення - рішення №0000912200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 942,02 грн., №0000902200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5 778,50 грн. та №0000932200 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 648,25 грн.

У даній спірній ситуації судом з'ясовано, що згідно акту перевірки, завищення витрат на суму 23 114,00 грн. відповідач вбачає в тому, що при проведенні перевірки, підприємством не представлено документів, що стосується прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств (покупців) СУПП ТзОВ «НФСЦ «Форель», а саме: оголошення з висвітленням в ЗМІ про дату та місце проведення заходу; запрошення учасникам з вказанням інформації про запланований захід (тематика, місце і час проведення,склад учасників лекторської групи, вартість участі, вид оплати, програма проведення прийому, ПІБ лекторів тощо) та письмові відповіді запрошених сторін про участь у заході; договори цивільно-правового характеру взаємовідносин з лекторами; узгоджені сторонами тексти виступи (або тези у розгорнутому вигляді); договір про комплексне обслуговування групи іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств, укладеного з ТзОВ «Узлісся»; підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) лекторами; звіт про проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших установ та організацій рибних господарств.

Судом першої інстанції, згідно матеріалів справи, встановлено, що програма проведення зустріч-семінару, затверджена директором СУПП ТзОВ «НФСЦ «Форель» згідно з наказом № 11/05 від 31.05.2011 р. «Про проведення прийому та обслуговування іноземних представників та представників інших господарств», список присутніх представників підприємств - учасників , кошторис витрат та звіт про фактичні витрати на проведення зустрічі - семінару, підтверджено актом приймання-передачі виконаних робіт згідно з договором № 02-06-11 від 02.06.2011 року, а також податковими накладними № 191 від 07.06.2011 року, №208 від 17.06.2011 року. Згідно з довідки №АБ №589775 відділу статистики у Золочівському районі, позивач здійснює діяльність відповідно до КВЕД - 46.21 «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин» Здійснення оптової торгівлі кормами для риб фірми сторонами не оспорювалося.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно п.п.138.10.2 п.138.10. ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати, а згідно п. 138.2 вказаної статті витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

У даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно вважав, що зустріч-семінар є представницьким заходом в розумінні ПК України. Крім того, проведення зустрічі-семінару було пов'язане з провадженням господарської діяльності підприємства, відтак затрати на організацію зазначеного заходу є представницькими витратами, а перелік документів, зазначених в акті перевірки, які на думку перевіряючих повинні були бути представлені позивачем до перевірки для обґрунтування витрат, здійснених на організацію представницького заходу, чинним законодавством не передбачений. А отже, висновки відповідача про завищення позивачем витрат на суму 23 114,00 грн. є безпідставними.

Крім того суд правильно враховано, що згідно п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого передбачено законодавством. Статтею 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування - це письмова угода між: страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання уразі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що мають змогу індетифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій. Відповідно до положень розпорядження Держфінпослуг України від 29.08.2011 року №558 «Про затвердження зразка типового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складається з оригіналу та копії і після заповнення страхових документів оригінал поліса видається страхувальнику, а копія залишається у страховика для звіту.

З огляду на це суд правильно вважав, що страховий поліс «зелена карта» має всі ознаки первинного документа, а отримання такого страхового полісу підтверджує факт здійснення господарської операції по страхуванню, тому витрати із страхування цивільної відповідальності, пов'язаних з експлуатацією транспортних засобів, відповідно до п.п.140.1.6 ПК України включаються до складу витрат.

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі поданих позивачем документів встановлено, що директора СУПП ТзОВ «НФСЦ «Форель» Цимбалу Г.Б. було запрошено на конференцію, що організована фірмою фірми «Аллер Аква» 10-11.10.2011 року у м. Ярослав, Республіка Польща. Зі змісту запрошення вбачається, що приймаюча сторона - фірма «Аллер Аква» не покриває витрачені кошти на харчування учасникам зустрічі, а лише зобов'язується взяти на себе затрати щодо участі у конференції представника підприємства, а саме: витрати на проживання та участі в самій конференції.

При цьому судом вірно зазначено, що згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Підпункт 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПК України витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат. Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плату за видовищні заходи. До складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби): провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України; виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України; використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену абзацом четвертим цього підпункту.

Сума добових визначається у разі відрядження: у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; у межах України та країн, в'їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи державної прикордонної служби України у паспорті або документі, що його замінює сума добових не включається до складу витрат платника податку. Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника, податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Факт наявності витрат на відрядження та їх розміру підтвтерджується копіями звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт копіями страхових полюсів; копіями видаткових касових ордерів; копією витягу з касової книги.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про належне документальне підтвердження витрат позивача на відрядження його працівника та їх розміру, а також про пов'язаність цих витрат з господарською діяльністю підприємства, а, отже, правомірність їх віднесення до складу витрат згідно приписів п.п.140.1.7 п. 140.1 ст.140 ПК України.

Також судом першої інстанції встановлено, що між ТзОВ «НФСЦ «Форель» (замовник) та ТзОВ «Узлісся» (виконавець) 02.06.2011 року укладено договір про надання послуг №02-06-11, на виконання умов якого позивач отримував послуги від ТзОВ «Узлісся» для проведення представницьких заходів пов'язаних з провадженням господарської діяльності, яка використовувалася в оподаткованих операціях згідно з наявними в матеріалах справи документами: акта приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних №191 від 07.06.2011 року на загальну суму 10 000,00 грн., №208 від 17.06.2011 року на загальну суму 17 736,80 грн.

Суд правильно вказав, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п. 198.2 зазначеної статті, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, а пунктом 198.3 встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника. Відтак, сплачений податок на додану вартість постачальнику був віднесений підприємством до податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.

Крім того судом першої інстанції, встановлено, що відповідачем застосовано щодо позивача фінансову санкцію відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів. Відповідно до зазначеної норми вказана штрафна санкція застосовується до продавців - одержувачів коштів за ненадання покупцеві платіжного документа, який би підтверджував факт сплати покупцем готівкових коштів. У даній спірній ситуації позивач не був одержувачем коштів, а навпаки, - надавав продавцю готівкові кошти за отриманий страховий поліс, тому суд правильно вважав, що податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року № 0000932200 є протиправним і підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище та з врахуванням встановлених обставин справи суд обґрунтовано вважав, що зазначені в акті перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства є необгрунтованими, а тому адміністративний позов про скасування прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень-рішень є таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року по справі № 813/5088/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 27.10.2015 року