Ухвала суду № 53160211, 03.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р. Справа № 876/11255/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівагромашпроект" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Відкритого акціонерного товариства "Львівагромашпроект" про стягнення заборгованості по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам в розмірі 8930,34 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова 20.05.2013 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ВАТ "Львівагромашпроект" заборгованості по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам в розмірі 8 930,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що колишнім працівникам державного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» було призначено наукові пенсії. Правонаступником Державного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» стало орендне підприємство ГСКТБ «Сільгоспхіммаш», згодом правонаступником якого стало вже ВАТ «Львівагромашпроект». Відповідно повідомлення та вимоги про відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів звернено до ВАТ «Львівагромашпроект». Заборгованість за січень-березень 2013 р. становить 8930,34 грн. Вважає, що підставою стягнення різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України "Про науково і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою за іншими законодавчими актами, є ст.24 Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність".

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідач ВАТ «Львівагромашпроект» (тепер ТДВ «Львівагромашпроект») не є правонаступником державного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш», оскільки: 1) орендне підприємство ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» не було державним підприємством, а новоствореною юридичною особою, заснованим організацією орендарів, тобто є приватним; 2) майно колишнього державного підприємства не перейшло до ВАТ «Львівагромашпроект» за договором оренди. Майно є власністю держави і лише внесено до статутного фонду ВАТ, як частка держави, тому до моменту утворення ВАТ «Львівагромашпроект» не було правонаступництва; 3) 63,29% статутного фонду ВАТ «Львівагромашпроект» становила приватна власність (організації орендарів), а тому ВАТ є виключного суб'єктом приватного права; 4) статутом ВАТ «Львівагромашпроект» визначено, що товариство засновано шляхом перетворення орендного підприємства відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів зданих в оренду» через продаж належної державі частини акцій. Право власності на акції чи його передання іншим суб'єктам не може тягнути передачу прав і обов'язків колишніх власників акцій; 5) відповідно до приватизаційних та статутних документі ВАТ «Львівагромашпроект», не було безоплатної передачі майна у власність, а відбувся викуп державної частки акцій за приватизаційні майнові і компенсаційні сертифікати на сертифікаційних аукціонах за кошти громадян.

Крім того, покликається на п.4 Постанови № 372 від 24.03.04 р. в якому йдеться про відповідне фінансування за рахунок коштів правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника. У зв'язку з цим вважає, що наукова пенсія певним особам, призначена за науковий стаж, набутий в державній організації ГСКТБ «Сільгоспхіммаш», а на момент утворення орендного підприємства ГСКТБ «Сільгоспхіммаш» (грудень 1990 р.) і ВАТ «Львівагромашпроект» (1996 р.) жодного порядку фінансування різниці між науковою і іншою пенсією не існувало. Закон N 1977-XII прийнято в 1991 р., Постанову КМУ № 1826 лише в 2000 р., відповідно, на думку відповідача, ні орендне підприємство ГСКТБ «Сільгоспхіммаш», ні ВАТ «Львівагромашпроект», ні ТДВ «Львівагромашпроект» не можуть бути суб'єктами фінансування частини наукової пенсії.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) державне майно ГСКТБ "Сільгоспхіммаш", як цілісний структурний підрозділ передано (100%) в оренду організації орендарів ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" і на підставі наказу № 2485 від 09.10.1996 року РВ ФДМ у Львівській області на базі орендованого підприємства шляхом перетворення орендного підприємства ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" створене ВАТ "Львівагромашпроект". З моменту реєстрації товариства, договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства створеного на базі орендного майна припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства. ВАТ "Львівагромашпроект" (нова назва орендованого підприємства) залишається правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) факти не потребують доказування. Відтак, наведеним вище спростовуються заперечення відповідача, що ВАТ "Львівагромашпроект" не є правонаступником державного підприємства ГСКТБ "Сільгоспхіммаш".

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За період з січень по березень 2013 року у Товариства виникла заборгованість із відшкодування Управлінню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 8930,34грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова надсилало ВАТ "Львівагромашпроект" повідомлення про відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної науковим працівникам за Законом України "Про науково і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою за іншими законодавчими актами, де річна сума відшкодування становить 20202,24 грн., а згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова річна сума відшкодування становить 15519,12 грн. Таким чином, згідно з розрахунком сума відшкодування за січень-березень 2013 р. становить 8930,34 грн. ((20202,24 грн. + 15519,12 грн.):12 х 3). Повідомлення відповідачем отримано.

Відповідно до зазначених повідомлень, ВАТ "Львівагромашпроект" нараховано до сплати різницю у сумах пенсій, призначених таким особам: ОСОБА_1 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_2 (2010 рік призначення пенсії); ОСОБА_3 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_4 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_5 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_6 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_7 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_8 (2005 рік призначення пенсії); ОСОБА_9 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_10 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_11 (2002 рік призначення пенсії).

Відповідач не заперечив, що зазначені особи працювали та набули право на отримання наукової пенсії. Зазначив лише, що цим особам наукова пенсія призначена за науковий стаж, набутий на державному підприємстві ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" у період існування СРСР, а на період утворення орендного підприємства ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" в 1990 р. та ВАТ "Львівагромашпроект" в 1996 р не існувало порядку фінансування різниці пенсій і останні не є державними підприємствами.

Враховуючи предмет та підстави позову, та заперечення їх відповідачем, спір виник щодо правомірності стягнення з ВАТ "Львівагромашпроект" сум відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної науковим працівникам за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою за іншими законодавчими актами. Крім того, предметом доказування у даній справі є статус та належність юридичної особи відповідача, як такої, що повинна здійснювати відповідне відшкодування.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Науковим працівникам пенсії призначаються згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 р. № 1977-XII (далі - Закон № 1977-XII).

Відповідно до ч. 9 статті 24 Закону N 1977-XII різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону КМ України прийняв постанову № 372 від 24.03.2004 р. про затвердження Порядку, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

З наведено вбачається, що такий вид пенсій, як наукові було запроваджено в 1991 році із набранням чинності Законом № 1977-XII.

З матеріалів справи вбачається, що особи, які працювали ще в державній організації ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" (існувало до 1990 р.), орендному підприємстві ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" (створено в грудні 1990 р.) і ВАТ "Львівагромашпроект" ( створено 1996 р.) набули стаж наукової роботи до 1990 р., а право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-XII в 2002 р., 2005 р. та 2010 р.

Суд погоджується, що зазначені в повідомленні особи набули науковий стаж роботи на державному підприємстві і на цей час Закону № 1977-XII не було. Однак, Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у зв'язку з цим на нього не поширюється обов'язок по відшкодуванню різниці пенсії, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою К М України від 7 грудня 1992 року № 686 з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

З матеріалів справи вбачається, що Управління згідно із Законом N 1977-XII призначило пенсію науковим працівникам ОСОБА_1 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_2 (2010 рік призначення пенсії); ОСОБА_3 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_4 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_5 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_6 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_7 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_8 (2005 рік призначення пенсії); ОСОБА_9 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_10 (2002 рік призначення пенсії); ОСОБА_11 (2002 рік призначення пенсії), які працювали в державній організації ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" на посадах, що дають право на призначення пенсії відповідно до статті 24 цього Закону.

Як встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) державне майно ГСКТБ "Сільгоспхіммаш", як цілісний структурний підрозділ передано (100%) в оренду організації орендарів ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" і на підставі наказу № 2485 від 09.10.1996 року РВ ФДМ у Львівській області на базі орендованого підприємства шляхом перетворення орендного підприємства ГСКТБ "Сільгоспхіммаш" створене ВАТ "Львівагромашпроект". З моменту реєстрації товариства, договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, господарського товариства створеного на базі орендного майна припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства. ВАТ "Львівагромашпроект" (нова назва орендованого підприємства) залишається правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у справі № 2/670-21/334 (2/958-27/169) факти не потребують доказування. Відтак, наведеним вище спростовуються заперечення відповідача, що ВАТ "Львівагромашпроект" не є правонаступником державного підприємства ГСКТБ "Сільгоспхіммаш".

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За період з січень по березень 2013 року у Товариства виникла заборгованість із відшкодування Управлінню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 8930,34грн.

З урахуванням фактичних обставин справи та вищенаведених норм чинного законодавства Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львівагромашпроект" - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 року у справі № 813/3843/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар