Ухвала суду № 53160170, 27.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р. Справа № 876/3101/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Керод Х.І.,

за участю:

представника позивача - Равлюка Т.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентком" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Рентком" звернулося з позовом до ДПІ в Личаківському районі міста Львова ГУ ДФС України у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.12.2014р. №0001072201 та №0001082201.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в нього є в наявності усі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з СФГ "Серміш Захід-Агро". Проте, вказані документи відповідачем не були враховані, а тому висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на припущеннях про відсутність факту поставки сої, без об'єктивного аналізу господарських операцій, первинних документів та документів податкової звітності. Окрім того вказує, що контролюючим органом при проведені перевірки безпідставно взято до уваги лише покази свідка ОСОБА_2, надані ним у кримінальному провадженні, яке розслідувалось СВ Радехівського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Відтак вважає, що протокол допиту свідка не може бути належним доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з СФГ "Серміш Захід-Агро".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області № 0001072201 та № 0001082201 від 09.12.2014р..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС України у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС України у Львівській області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Рентком" з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з СФГ "Серміш Захід-Агро " (код ЄДРПОУ 37981228) та ФГ "Згода" (код ЄДРПОУ 22329781) за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2014 р. та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів.

21.11.2014 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №490/22-01/37693601, встановлено порушення вимог: п.138.2, п.138, ч4 п. 138.6, п. 138.8, п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9. ст. 139 ПК України від 02.12.2010 №2756-VI в результаті чого занижено сплату податку на прибуток за 2013 рік на суму 41521 грн.; п. 44.1 ст. 44 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198,6 ст.198, п.201.1, п.200.2 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI ПК України від 02.12.2010 №2756-VI занижено податковий кредит на суму 43706 грн. в т.ч. за листопад 2013 на суму 43706 грн. в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість загальну суму 43706 грн. в т.ч. за березень 2014 року на суму 43706 грн..

На підставі зазначеного акту, апелянтом винесено податкові повідомлення-рішення: від 09.12.2014р. № 0001072201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток на суму 51901,00 грн., та від 09.12.2014р. № 0001082201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у сумі 54633,00 грн.

Між ТзОВ "Рентком" та СФГ "Серміш Захід-Агро" було укладено договір поставки від 11.11.2012р. за № 10/10-С за умовами якого СФГ "Серміш-Захід-Агро" - зобов'язується передати у власність ТзОВ "Рентком" сою врожаю 2013 року в кількості 2000т +/-10 %, за ціною тони 3750,00 грн., з яких ПДВ складає 625 грн. Ціна товару включала в себе усі витрати пов'язані із зберіганням та доставкою сої на склад Покупця. Загальна вартість товару становила 7500000 грн., ПДВ з яких складало 1250000 грн.

СФГ "Серміш Захід-Агро", на виконання даного договору, в листопаді 2013 року здійснило поставку позивачу сої двома відвантаженнями в кількості 69,93 тони.

На підтвердження реальності здійснення такої господарської операції позивачем долучено видаткову накладну №4 від 19.11.2013р., податкову накладну №1/2 від 19.11.2013р., товарно-транспортні накладні від 20.11.2013р. серії ААК № 11 та від 20.11.2013р. серії ААК № 2. Згідно цих товарно-транспортних накладних вантаж було перевезено транспортом автопідприємства ПП "Альберто" автомобілем марки МАN д.н.з. НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водієм ОСОБА_3 та автомобілем марки DAF д.н.з. НОМЕР_4, причіп НОМЕР_3 водієм ОСОБА_4 Пункт навантаження: Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район с. Крушанівка.

ТзОВ «Рентком» надано докази наявності у власності складських приміщень та виробничих потужностей для зберігання та переробки отриманої сої, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САМ №076586, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №24974539, технічний паспорт на виробниче приміщення. Виписано прибуткові накладні №11 та № 12 від 20.11.2013 р., відомість по товарах організацій, акт про результати якості соєвих бобів від 20.11.2013 р..

В бухгалтерському обліку ТзОВ "Рентком" придбання сої відображено наступними проведеннями Д- 201 К-т 6311 та Д-6442 К-т 631 в сумі 262237,50 грн.. Позивачем здійснено попередню оплату за отриману сою в сумі 350000 грн., що відображено бухгалтерською проводкою Д-т 631 К-т 311. Згодом, в серпні 2014 року СФГ "Серміш Захід-Агро" було повернено на розрахунковий рахунок ТзОВ "Рентком" різницю вартості оплаченої та поставленої сої в сумі 87762 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.08.2014р. А по податковому обліку ТзОВ "Рентком" провело коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму 14627 грн.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

На підставі п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми законодавства слід зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено по матеріалах справи, первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарської операції з СФГ "Серміш Захід-Агро", оформлені належним чином, такі містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст цієї господарської операції і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, з яких слідує, що отриману сою, в тому числі від СФГ "Серміш Захід-Агро", позивач використав в подальшій господарській діяльності при виготовленні олії та макухи, що в подальшому були реалізовані кінцевим споживачам. Вказане підтверджується накладними на передачу готової продукції №18 від 20.11.2013р., №19 від 21.11.2013р., №20 від 22.11.2013р., №7 від 25.11.2013р., №22 від 26.11.2013р., №24 від 28.11.2013р., №23 від 27.11.2013р., №29 від 29.11.2013р., №27 від 28.11.2013р., відомістю по товарах організацій, довідкою-розрахунком №1 від 30.11.2013р., видатковими накладними №3 від 22.11.2013р., №1 від 22.11.2013р., №4 від 25.11.2013р., №5 від 27.11.2013р., №9 від 28.11.2013р., №11 від 28.11.2013р., №10 від 28.11.2013р., сертифікатом відповідності продукції позивача.

Отже, позивач надав належні докази використання придбаної в СФГ "Серміш Захід-Агро" сої у власній господарській діяльності, що додатково підтверджує факт існування такого товару та необхідність його попереднього придбання.

Згідно копій податкових декларацій по податку на додану вартість за листопад 2013 року та вересень 2014 року, які наявні у матеріалах справи встановлено, що господарські операції з СФГ "Серміш Захід-Агро" належним чином відображались позивачем в податковій звітності, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Перевіркою не встановлено порушень щодо реєстрації отриманих податкових накладних в Єдиному державному реєстрі. Окрім того, за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів згідно з ІС „Податковий блок", апелянтом не встановлено розбіжності за періоди які охоплено перевіркою. Ця обставина, також підтверджує те, що проаналізовані господарські операції належним чином відображались у податковій звітності як позивачем так і його контрагентом.

Таким чином, письмові докази в якості первинних документів свідчать про реальність господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки отримана від СФГ "Серміш Захід-Агро" соя була реально облікована підприємством та використана у власній господарській діяльності. Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності придбання такої в судовому засіданні здобуто не було.

Відтак, колегія суддів погодилась з тим, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання податкового органу на протокол допиту свідка ОСОБА_2 СВ Радехівського РВ ГУ МВС України у Львівській області, який на думку апелянта є доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки вина підозрюваних осіб у зайнятті фіктивним підприємництвом чи у підробленні документів може встановлюватися лише вироком суду, а не показами свідка, які не знайшли своєї подальшої реалізації в кримінальному провадженні.

Під час проведеної перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ "Рентком" на укладення договорів без наміру створити наслідки, які ними передбачені, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірно визнані протиправними та скасовано.

Всебічно перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, вірно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 813/8631/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2015 року