Ухвала суду № 53160038, 03.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11451/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС м. Києва (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 червня 2015 року № 0003282204, № 0003292204 та № 0003302204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на підставі наказів від 24 квітня 2015 року № 420-П та від 14 травня 2015 року № 482-П та направлень від 28 квітня 2015 року №№ 320, 321, 322, 324, 327, 325, 326, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 28 травня 2015 року № 3288/26-51-22-04/37912002.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1 статті 135, статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8, пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік у розмірі 29719,00 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за період 2014 року у розмірі 2916612,00 грн. в тому числі за три квартали 2014 року у розмірі 2870944,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.12, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 599917,00 грн. в тому числі за травень 2013 року - 31283,36 грн., за липень 2014 року - 568633,00 грн.;

- пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту за травень 2014 року та занижено податок на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 29436,92 грн.

В Акті перевірки, із посиланням на акт Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 11 грудня 2013 року № 1563/05-27-22-01/32295652, податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення операцій між позивачем та ТОВ «Фонд-2».

На підставі вищезазначених висновків прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 06 червня 2015 року:

- № 0003282204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 37149,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 29719,00 грн., за штрафними санкціями - 7430,00 грн.;

- № 0003292204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 757255,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 599917,00 грн., за штрафними санкціями - 157338,00 грн.;

- № 0003302204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтеркоалтрейдінг» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2916612,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Фонд-2» (постачальник) укладено типові договори поставки від 02 березня 2012 року № 2012/0302 та від 02 квітня 2014 року № 2014/0204, відповідно до умов яких, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, в асортименті, по цінам та у кількості, зазначених у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору та які є його невід'ємною частиною.

На підтвердження виконання умов названих договорів, ТОВ «Інтеркоалтрейдінг» надало копії договорів поставки від 02 березня 2012 року № 2012/0302; від 02 квітня 2014 року № 2014/0204, специфікації від 13 травня 2013 року № 10 до договору поставки від 02 березня 2012 року № 2012/0302, специфікації від 02 квітня 2014 року № 07 до договору поставки від 02 квітня 2014 року № 2014/0204, податкових накладних від 17 травня 2013 року № 1, від 18 травня 2013 року № 2, від 23 травня 2013 року № 4, від 04 липня 2014 року № 12, від 09 липня 2014 року № 13, від 11 липня 2014 року № 16, від 14 липня 2014 року № 19, від 18 липня 2014 року № 21, від 21 липня 2014 року № 24, від 21 липня 2014 року № 23, від 22 липня 2014 року № 25, видаткових накладних від 17 травня 2013 року № 1, від 18 травня 2013 року № 2, від 23 травня 2013 року № 4, накладних від 04 липня 2014 року № 3, від 09 липня 2014 року № 4, від 11 липня 2014 року № 7, від 14 липня 2014 року № 19, від 18 липня 2014 року № 21, від 21 липня 2014 року № 25, від 21 липня 2014 року № 24, від 22 липня 2014 року № 27, актів прийому-передачі вугільної продукції від 17 травня 2013 року, від 18 травня 2013 року, від 23 травня 2013 року, від 04 липня 2014 року, від 09 липня 2014 року, від 11 липня 2014 року, від 14 липня 2014 року, від 18 липня 2014 року, від 21 липня 2014 року, від 21 липня 2014 року, від 22 липня 2014 року, посвідчень якості вугілля від 17 травня 2013 року № 14, від 18 травня 2013 року № 15, від 23 травня 2013 року, від 04 липня 2014 року № 116, від 09 липня 2014 року № 123, 11 липня 2014 року № 126, від 14 липня 2014 року № 131, від 18 липня 2014 року № 134, від 21 липня 2014 року № 137, від 22 липня 2014 року № 138, залізничних накладних №№ 51978690, 51978468, 51978112, 52029394, 52028602, 52319795, 52319787, 52296290, 52296225, 50575307, 50575398, 50575638, 50575729, 50575760, 50574482, 50574490, 50574524, 50574474, 50574441, 50794585, 50794684, 50794734, 507944817, 50796079, 50798693, 50798792, 50798883, 50798925, 50798503, 50912203, 50912252, 50912328, 50912351, 50912377, 50912393, 50912419, 50912443, 50912468, 50912211, 51071934, 51071959, 51071967, 51071975, 51072536, 51072593, 51072643, 51072668, 51072684, 51071926, 51275485, 51275402, 51275766, 51275790, 51275436, 51275501, 51275816, 51275832, 51275840, 51275451, 51363349, 51363372, 51363422, 51363539, 51363562, 51363612, 51363687, 51363802, 51363281, 51428076, 51428118, 51434249, 51434272 та виписок банку по рахункам за 21 травня 2013 року, 10 червня 2013 року, 12 червня 2013 року та 17 червня 2013 року.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями від 03 липня 2014 року № 633 на суму 1000000,00 грн., від 09 липня 2014 року № 648 на суму 30000,00 грн., від 10 липня 2014 року № 658 на суму 374187,12 грн., від 11 липня 2014 року № 665 на суму 750000,00 грн., від 15 липня 2014 року № 677 на суму 16000,00 грн., від 18 липня 2014 року № 705 на суму 950000,00 грн. та від 23 липня 2014 року № 717 на суму 960000,00 грн.

Поряд з цим, з акту перевірки від 28 травня 2015 року № 3288/26-51-22-04/37912002, вбачається, що контролюючим органом встановлено, що розрахунок за поставлений товар проводився шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Фонд-2». Заборгованість на кінець звітного перевіряємого періоду відсутня.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу акту Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 11 грудня 2013 року № 1563/05-27-22-01/32295652, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у ст.ст.138, 139, 198, 201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.