Постанова № 53160035, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1485/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Шурка О.І., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Черкаській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Постанову суду першої інстанції в частині скасувати та ухвалити в цій частині нову Постанова, якою адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Наказом Відповідача «По особовому складу» від 27 липня 2006 року №86-ос, копія витягу якого наявна в матеріалах справи (а.с.27), відповідно до Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової служби у Службі безпеки України призначено за пп. «в» пункту 44 лейтенанта ОСОБА_2, який прибув після закінчення Інституту підготовки слідчих кадрів для Служби безпеки України у складі Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого та уклав контракт про проходження військової служби в Службі безпеки України офіцером строком на п'ять років, слідчим 2 відділення слідчого відділу, з 31 липня 2006 року.

Як зазначено в Запереченнях Відповідача (а.с.19-24) та вбачається з Довідки Відповідача від 14.01.2015 року №11/3, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.7), Наказом Служби безпеки України від 15 грудня 2014 року №2185-ос Позивача звільнено з військової служби за пп. «а» п. 61 та пп. «б» п. 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (за станом здоров'я як непридатного до військової служби в мирний час; обмежено його придатність у воєнний час).

А Наказом Відповідача «По особовому складу» від 23 грудня 2014 року №180-ос, копія витягу якого наявна в матеріалах справи (а.с. 28), виключено із списків особового складу майора юстиції ОСОБА_2, слідчого в особливо важливих справах 1 відділення слідчого відділу, звільненого з військової служби наказом СБ України від 15.12.2014 №2185-ос відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України за пп. «а» п. 61 та пп. «б» п. 62 (за станом здоров'я як непридатного до військової служби в мирний час; обмежено його придатність у воєнний час) у запас СБ України без права носіння військової форми одягу, з 23 грудня 2014 року.

Як вбачається з Висновку Відповідача, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.33), затвердженого заступником Голови Служби безпеки України 22 грудня 2014 року, Позивач має право на одержання одноразової грошової допомоги у сумі 109620,00 грн.

Листом Відповідача від 26 грудня 2014 року №21/О-345/14, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.8), повідомлено Позивача, що на виконання Наказу Голови СБ України «Про деякі заходи щодо соціального захисту окремих категорій осіб» від 22.12.2014 року №841 стосовно часткової виплати грошової допомоги, фінансовим підрозділом підготовлено платіжне доручення від 25.12.2014 року №2009 та перераховано кошти в сумі 27405,00 грн. на рахунок Позивача у відділенні Приватбанку. Крім того, повідомлено Позивача, що решта коштів, які йому належать до виплати, буде перераховано по мірі надходження фінансування на вказані цілі, про що його буде проінформовано додатково.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (надалі - Закон №2011-ХІІ), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п. 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (надалі - Порядок), особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 20 Порядку, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.

Проте, згідно з п. 5 частини другої ст. 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Так, 28 листопада 2014 року Позивачем до Відповідача подано Заяву, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.31), щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 18 листопада 2014 року другої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з закритою черепно-мозковою травмою, отриманою під час проходження військової служби.

А як зазначено в Запереченнях Відповідача (а.с.21), станом на 28.11.2014 року (день подачі Позивачем Заяви про призначення одноразової грошової допомоги) на обліку Відповідача для отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності перебувало 11 осіб; Позивач облікований на черзі 12.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби в порядку черговості відповідно до дати подання ним документів, але не пізніше ніж через три місяці після його звільнення з військової служби, тобто до 24 березня 2015 року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується Сторонами, Відповідачем частину зазначеної одноразової грошової допомоги у сумі 82215,00 грн. Позивачу фактично не виплачено, у зв'язку з чим адміністративний позов в частині позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності Відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у сумі 82215,00 грн. та стягнення на його користь зазначеної суми грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю підлягають задоволенню.

Щодо адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 32410,98 грн. суми середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм; в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

А згідно зі ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7 листопада 2007 року №1294, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням Позивачу інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби, є складовою грошового забезпечення Позивача та в розумінні ст. 117 Кодексу законів про працю України належною для виплати йому сумою, після виплати якої Відповідач не звільняється від передбаченої зазначеною правовою нормою відповідальності, а саме, виплати середнього заробітку за час її затримки.

З урахуванням вищевикладеного, Позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження військової служби.

Аналогічну правову позицію викладено Вищим адміністративним судом України в Ухвалі від 30 жовтня 2014 року у справі №825/2905/13-а за позовом ОСОБА_4 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області, Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення середнього заробітку за час затримки.

Відповідно до п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок №100), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

А згідно з п. 2 розділу 2 Порядку №100, зокрема у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Таким чином, останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата Позивачу є жовтень та листопад 2014 року.

Відповідно до п. 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з Довідки Відповідача про середньоденне грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття від 25 грудня 2014 року №21/500, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.13), Позивачем за період жовтень 2014 року - листопад 2014 року фактично відпрацьовано 61 день (31 день у жовтні 2014 року + 30 днів у листопаді 2014 року). Загальна сума нарахованого Відповідачем грошового забезпечення Позивачу за зазначений період складає 11424,30 грн. (5712,15 грн. за жовтень 2014 року + 5712,15 грн. за листопад 2014 року). Таким чином, середньоденна заробітна плата Позивача за період жовтень 2014 року - листопад 2014 року становить 187,28 грн. (11424,30 грн. : 61 день).

При задоволенні адміністративного позову щодо зобов'язання проведення розрахунку та виплати Позивачу середнього заробітку за весь час затримки суд першої інстанції має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходить при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд має визначити зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

Згідно з частиною третьою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В адміністративному позові Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю з 23 грудня 2014 року (день виключення його із списків особового складу) по 15 червня 2015 року, проте колегія суддів дійшла висновку про необхідність обчислення зазначеної суми середнього заробітку за період з 24 березня 2015 року (через три місяці з наступного за днем виключення його зі списків особового складу дня) по 15 червня 2015 року включно, оскільки право у Позивача на отримання суми середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю виникає саме через три місяці після звільнення його з військової служби, що передбачено п. 2 частини п'ятої ст. 16 Закону №2011-ХІІ.

Тому, Відповідач має виплатити Позивачу 15731,52 грн. (84 х 187,28) середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю за період з 24 березня 2015 року по 15 червня 2015 року (84 дні) з урахуванням податків та страхових внесків, які підлягають стягненню.

Щодо адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1175,00 грн. суми 3% річних за користування чужими коштами та 36879,00 грн. суми інфляційних витрат колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, згідно з частиною першою ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року №6-43цс14 у справі за позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, індексу інфляції та трьох процентів річних, аналіз частини другої статті 625 ЦК України дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання, встановлена статтею 625 ЦК України, передбачає насамперед наявність договірних правовідносин, тобто положення зазначеної статті поширюються на порушення грошового зобов'язання. При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами правовідносин, які регулюються нормами трудового законодавства. За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що положення частини другої статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, оскільки вони врегульовані положеннями трудового законодавства, та обґрунтовано вважали, що з рішення суду про стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку зобов'язальні правовідносини не виникають, тому передбачені пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення в цій частині відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1175,00 грн. суми 3% річних за користування чужими коштами та 36879,00 грн. суми інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в частині неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року в частині скасовується та ухвалюється в цій частині нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року в частині відмови у задоволенні адміністративного позову про визнання незаконною бездіяльності Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю в сумі 82215,00 грн., стягнення з Управління Служби безпеки України в Черкаській області на користь ОСОБА_2 82215,00 грн. суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби та 15731,52 грн. суми середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби скасувати, та ухвалити в цій частині нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю в сумі 82215,00 грн.

Стягнути з Управління Служби безпеки України в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 20001740) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 82215,00 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті п'ятнадцять гривень 00 копійок) суми одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності.

Стягнути з Управління Служби безпеки України в Черкаській області (код за ЄДРПОУ 20001740) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 15731,52 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 52 копійки) суми середнього заробітку за весь час затримки з виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

В іншій частині Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 27.10.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.