Ухвала суду № 53160020, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1510/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Кучкарової Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за позовом Козелецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Козелецький районний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення у сумі 5135,02 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 незаконно виплачене матеріальне забезпечення у сумі 5135,02 грн. на користь Козелецького районного центру зайнятості.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Козелецького районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного (а.с.11).

Наказом Козелецького районного центру зайнятості від 27.06.2014 року №НТ140627 було прийнято рішення про надання ОСОБА_2 статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю.

04.03.2015 року відносно ОСОБА_2 було проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за результатом якого складено акт № 21 від 04.03.2015 року (а. с. 21-23), яким встановлено порушення вимог ст. 36 вищезазначеного Закону.

На підставі акту перевірки та викладених у ньому порушень центром зайнятості було прийнято наказ № 27 від 30.03.2015 року «Про повернення коштів гр. ОСОБА_2» (а. с. 9-10), у відповідності до якого підлягає поверненню 4471,91 грн допомоги по безробіттю та 293,43 грн вартості навчання.

Листом від 30.03.2015 року №04/251 Козелецький районний центр зайнятості повідомив ОСОБА_2 про необхідність повернення коштів у розмірі 5135,02 грн., які мають бути сплачені протягом 15 календарних днів від дня отримання повідомлення. (а.с.7). Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримав вказане повідомлення 03.07.2015 року (а.с.8).

Враховуючи ту обставину, що в добровільному порядку відповідачем кошти не повернуто, позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення коштів, так як відповідач, після надання йому статусу безробітного та призначення відповідної допомоги, перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» та отримав винагороду, про що не повідомив позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

За правилами частин другої та третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ, яка визначає права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1533-ІІІ є допомога по безробіттю.

Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 розділу 5 зазначеного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року у справі №21-20а15.

Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Так, позивачем під час проведення перевірки встановлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» укладено Договір від 15.07.2014 року №418/3в-СС/2014 про участь у створенні телевізійної програми та відчуження прав виконавця, відповідно до умов якого ОСОБА_2 протягом 1 (одного) знімального дня надав ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» послуги, спрямовані на створення аудіовізуального твору - циклу телевізійних програм з робочою (умовною) назвою «Судові справи». При цьому, відповідно до п.4 вказаного Договору винагорода Виконавця за надання послуг складає 100,00 (сто) грн. (а.с.20).

На підтвердження виконання відповідачем умов договору в матеріалах справи також міститься копії акту приймання-передачі наданих послуг (а. с. 19).

Також, ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» надало відповідь на запит позивача, якою підтвердив перебування ОСОБА_2 із ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» у трудових відносинах 15.07.2014 року та отримання відповідачем винагороди в розмірі 100 (сто) грн. 00 коп. (а.с.18).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, після надання йому статусу безробітного та призначення відповідної допомоги, перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ ТЕЛЕВІЖН» та отримав винагороду. При цьому, про існування даної обставини, ОСОБА_2 не повідомив центр зайнятості, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Що стосується суми стягнення, то позивачем надано її розрахунок (а.с.15-17) та зазначена сума не оспорюється сторонами по справі.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, які були на час розгляду справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі носять формальний характер та не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 04 листопада 2015 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.