Постанова № 53151560, 29.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/3416/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дубінчина О.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Полтавхіммаш" (надалі - ПАТ "Полтавхіммаш", позивач) звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач, ЦООВП) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.10.2015 вих. №19-04/1418 /т. 2, а.с. 90/ просило суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення ЦООВП від 19.05.2015:

- №0000223720 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 127 960,25 грн;

- №0000233720 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8 587 368,00 грн - повністю;

- №0000243720 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість загалом в розмірі 8 587 368,00 грн - повністю;

- №0000253720 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем: "Податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 510,00 грн - повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою ПАТ "Полтавхіммаш", відображені в ОСОБА_1 перевірки від 20.04.2015 №463/28-10-37-20/00217449.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

14.09.2015 судом отримано заяву відповідача про розгляд справи без участі його представника.

Беручи до уваги достатність наданих сторонами доказів, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПАТ "Полтавхіммаш" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00217449 /т. 1, а.с. 11-16/.

Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в ЦООВП /т. 1, а.с. 13, 16/ та зареєстрований платником податку на додану вартість з 17.07.1997 /т. 1, а.с. 17/.

У період з 07.04.2015 по 10.04.2015 фахівцем ЦООВП проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавхіммаш" відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень 2013 року, лютий 2014 року, січень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.04.2015 №463/28-10-37-20/00217449 (надалі - ОСОБА_1 перевірки) /т. 1, а.с. 26-61/, в якому зафіксовано порушення позивачем наступних вимог Податкового кодексу України:

- пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено відсутність у позивача права на зміну напрямку бюджетного відшкодування ПДВ на підставі уточнюючих розрахунків та отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2013 року в розмірі 2 136 317,00 грн, за серпень 2013 року в розмірі 3 852 692,00 грн, за вересень 2013 року в розмірі 2 598 359,00 грн;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання документів, що повязані з предметом перевірки, в результаті чого не можливо перевірити правомірність визначення податкових зобовязань, податкового кредиту та розрахунків з бюджетом за січень 2014 року, лютий 2014 року;

- пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника загалом в розмірі 9 119 947,00 грн, в т.ч.: за липень 2013 року - 2 136 317,00 грн, за серпень 2013 року - 3852692,00 грн, за вересень 2013 року - 2 598 359,00 грн, за лютий 2014 року - 511 841,00 грн, за січень 2015 року - 20 738,00 грн.

На підставі зазначених висновків ОСОБА_1 перевірки відповідачем 19.05.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- №0000223720 про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн, за січень 2015 року - в розмірі 20 738,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій загалом в розмірі 133 144,75 грн /т. 1, а.с. 20-21/;

- №0000233720 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8 587 368,00 грн /т. 1, а.с. 25/;

- №0000243720 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість загалом в розмірі 8 587 368,00 грн /т. 1, а.с. 23-24/;

- №0000253720 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем: "Податок на додану вартість, 14010100" загалом в розмірі 510,00 грн /т. 1, а.с. 22/.

Частково не погодившись з даними повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням субєкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 №0000243720, №0000233720, суд встановив такі обставини.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень слугували висновки перевірки про відсутність у позивача права на зміну напряму бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі уточнюючих розрахунків, подання яких, на переконання контролюючого органу, призвело до завищення платником суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за липень 2013 року в розмірі 2 136 317,00 грн, за серпень 2013 року в розмірі 3 852 692,00 грн, за вересень 2013 року в розмірі 2 598 359,00 грн та заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах: за липень 2013 року в розмірі 2 136 317,00 грн, за серпень 2013 року в розмірі 3 852 692,00 грн, за вересень 2013 року в розмірі 2 598 359,00 грн.

Так, ПАТ "Полтавхіммаш" подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість:

- за липень 2013 року, в якій розраховано суму бюджетного відшкодування в розмірі 6 867 491,00 грн, напрям бюджетного відшкодування - зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (р. 23.2 декларації) /т. 1, а.с. 199-202/. У серпні 2013 року позивач подав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за яким збільшено суму бюджетного відшкодування, вказану в р. 23.2 декларації, до 6 877 963,00 грн;

- за серпень 2013 року, в якій розраховано суму бюджетного відшкодування в розмірі 3 871 348,00 грн, напрям бюджетного відшкодування - зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (р. 23.2 декларації) /т. 1, а.с. 187-190/. У вересні 2013 року позивач подав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за яким збільшено суму бюджетного відшкодування, вказану в р. 23.2 декларації, до 3 852 692,00 грн;

- за вересень 2013 року, в якій розраховано суму бюджетного відшкодування в розмірі 2 620 000,00 грн, напрям бюджетного відшкодування - зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (р. 23.2 декларації) /т. 1, а.с. 210-213/. У листопаді 2013 року позивач подав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за яким збільшено суму бюджетного відшкодування, вказану в р. 23.2 декларації, до 2 598 359,00 грн.

Вказані податкові декларації прийнято контролюючим органом без зауважень та застережень.

Крім того, контролюючим органом проведено перевірки правильності визначення позивачем сум залишку від'ємного значення, що нараховані до бюджетного відшкодування, за результатами яких порушень не встановлено. Наведене підтверджено залученими до матеріалів справи копіями довідок:

- від 23.10.2013 №1306/16-01-15-01/00217449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Полтавхіммаш", код ЄДРПОУ 00217449, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів за липень 2013 року" /т. 2, а.с. 1-20/;

- від 27.11.2013 №2009/16-01-15-01/00217449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Полтавхіммаш", код ЄДРПОУ 00217449, відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів за серпень 2013 року" /т. 1, а.с. 21-42/;

- від 18.12.2013 №2922/16-01-15-01/00217449 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ "Полтавхіммаш", код ЄДРПОУ 00217449, відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних періодів за вересень 2013 року" /т. 2, а.с. 43-60/.

25.06.2014 ПАТ "Полтавхіммаш" подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень, серпень та вересень 2013 року, в яких змінено спосіб одержання бюджетного відшкодування ПДВ, а саме - суми бюджетного відшкодування, що раніше були вказані в рядку 23.2 у відповідних вищенаведених податкових деклараціях з податку на додану вартість (підлягали зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах), перенесені до рядка 23.1. (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) /т. 1, а.с. 221-241/.

Листом від 02.07.2014 №13298/10/28-03-46 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального ГУ Міндоходів повідомила позивача про те, що на порушення вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України підприємством не вірно зазначено обовязкові реквізити у вищезазначених уточнюючих розрахунках податкових зобовязань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим такі уточнюючі розрахунки визнано неподатковою звітністю та не прийнято контролюючим органом (т. 2, а.с. 83).

Разом з цим, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 у справі №816/3082/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, визнано протиправною відмову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо визнання неподатковою звітністю уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за липень 2013 року (реєстраційний №9036324820 від 25.06.2014), за серпень 2013 року (реєстраційний №9036325074 від 25.06.2014), за вересень 2013 року (реєстраційний № НОМЕР_1 від 25.06.2014), за лютий 2014 року (реєстраційний №9036332633 від 25.06.2014), за березень 2014 року (реєстраційний №9036332921 від 25.06.2014), за травень 2014 року (реєстраційний №9036333177 від 25.06.2014), яка була викладена в листі від 02.07.2014 №13298/10/28-03-46; зобовязано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників прийняти подані 25.06.2014 уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з обов'язковими додатками за липень 2013 року (реєстраційний №9036324820 від 25.06.2014), за серпень 2013 року (реєстраційний №9036325074 від 25.06.2014), за вересень 2013 року (реєстраційний № НОМЕР_1 від 25.06.2014), за лютий 2014 року (реєстраційний №9036332633 від 25.06.2014), за березень 2014 року (реєстраційний №9036332921 від 25.06.2014), за травень 2014 року (реєстраційний №9036333177 від 25.06.2014) /т. 2, а.с. 74-77, т. 1, а.с. 151-155/.

На виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №816/3082/14 контролюючим органом 27.03.2015 прийнято зазначені уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, про що зазначено в ОСОБА_1 перевірки.

Суд зауважує, що контролюючий орган прийняв уточнену податкову звітність ПАТ "Полтавхіммаш", в якій платником змінено напрям бюджетного відшкодування ПДВ із зарахування у зменшення податкових зобовязань зі сплати податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на перерахування на рахунок платника у банку.

Стосовно посилань відповідача на те, що в ході розгляду адміністративної справи №816/3082/14 судом не надано правову оцінку факту зміни позивачем напряму бюджетного відшкодування ПДВ, суд звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Тобто, єдиним обмеженням для подання уточнюючого розрахунку є встановлення строків його подання.

Оскільки зміна значень рядків 23.1 та 23.2 податкової декларації з ПДВ, які визначають напрям бюджетного відшкодування, Податковим кодексом України не віднесено до порушень податкового законодавства, суд дійшов висновку, що дії позивача щодо зміни напряму отримання бюджетного відшкодування шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, вчинені в межах строків давності, є правомірними.

Аналогічну думку наведено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 у справі №2а-16778/12/2670 (номер судового рішення в ЄДРСР 38820462).

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача відносно наявності у ПАТ "Полтавхіммаш" права отримати бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 8 587 368,00 грн на рахунок підприємства у банку.

Доводи контролюючого органу стосовно відкриття Вищим адміністративним судом України провадження за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №816/3082/14 є необґрунтованими.

Так, за приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 набрала законної сили 04.11.2014 /т. 2, а.с. 77/. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2014 виконання даного судового рішення зупинено лише в частині щодо стягнення з Державного бюджету України в особі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь ПАТ "Полтавхіммаш" судових витрат в розмірі 73,08 грн /т. 2, а.с. 91/.

Отже, в іншій частині судове рішення набрало законної сили та фактично виконано відповідачем 27.03.2015, про що зазначено у ОСОБА_1 перевірки.

До того ж, суд звертає увагу на те, що суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень-вересень 2013 року в розмірі 8 587 368,00 грн стягнуто на користь позивача постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі №816/667/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 /т. 2, а.с. 78-81, т. 1, а.с. 113-122/. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на вказані судові рішення - відмовлено (т. 2, а.с. 92-93).

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 8 587 368,00 грн на рахунок у банку та стягнуто на користь ПАТ "Полтавхіммаш" з Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 8 587 368,00 грн, у складі суми 9 120 625,00 грн.

Наведене є підставою для висновку про те, що вказана сума бюджетного відшкодування набула статусу безспірної.

Відтак, зміна відповідачем напряму бюджетного відшкодування ПДВ позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 №0000243720, №0000233720 є протиправною.

В силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пункті 30 Рішення від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" Європейський Суд з прав людини вказав, що: "поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві".

У пункті 50 Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначено, що: "Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" [ВП], N 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).".

У пункті 168 Рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Суд вказав, що: "будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).".

За приписами частин першої, другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, суд зазначає, що позбавлення позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 8 587 368,00 грн у визначений ним спосіб, здійснене відповідачем на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 №0000243720, №0000233720, всупереч судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми бюджетного відшкодування на користь позивача, а відтак, згідно з наведеними вище положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, становить втручання у право позивача на вільне володіння майном (грошовими коштами в розмірі 8 587 368,00 грн).

При цьому, доказів існування будь-яких законних підстав на таке втручання відповідач не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.05.2015 №0000243720, №0000233720 та задоволення позову ПАТ "Полтавхіммаш" у даній частині.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 №0000223720, №0000253720, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень стало ненадання позивачем в ході проведення перевірки первинних та інших документів, у звязку з чим неможливо перевірити правомірність та повноту визначення ПАТ "Полтавхіммаш" податкових зобовязань, податкового кредиту та розрахунків з бюджетом за січень та лютий 2014 року.

Так, пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з цим, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

А згідно з пунктом 200.11 вказаної статті, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Суд зазначає, що право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн у позивача виникло у звязку з поданням до контролюючого органу 25.06.2014 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року з додатками 4, 5, 3, що прийнятий відповідачем 27.03.2015 на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 у справі №816/3082/14 (т. 1, а.с. 242-250).

При цьому, судові рішення, якими відповідача зобовязано прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року, набрали законної сили 04.11.2014, а відтак, саме від цієї дати має відраховуватись визначений пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України термін для проведення камеральної та документальної перевірок достовірності нарахування платником бюджетного відшкодування з ПДВ.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що вказаний строк сплинув 03.01.2015.

Натомість документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Полтавхіммаш" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2014 року відповідачем розпочато 07.04.2015.

Оскільки на момент фактичного проведення перевірки сплинув визначений законом термін для її проведення, позивач правомірно відмовив відповідачу у наданні первинних документів, на підставі яких до бюджетного відшкодування за лютий 2014 року заявлено суму ПДВ в розмірі 511 841,00 грн.

Окрім того, суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок ПАТ "Полтавхіммаш" у банку за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн стягнуто на користь позивача постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 у справі №816/667/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 /т. 2, а.с. 78-81/.

Таким чином, судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн на рахунок у банку та стягнуто на користь ПАТ "Полтавхіммаш" з Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 511 841,00 грн.

Отже, вказана сума бюджетного відшкодування набула статусу безспірної.

З огляду на наведені вище положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, можливо констатувати, що відмова відповідача у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 №0000223720, є втручанням у право позивача на вільне володіння майном (грошовими коштами в розмірі 511 841,00 грн).

Доказів існування будь-яких законних підстав на таке втручання відповідач не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно зменшив ПАТ "Полтавхіммаш" суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року на 511 841,00 грн, застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 127 960,25 грн та штраф за ненадання на перевірку документів в розмірі 510,00 грн.

Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити позов в означеній частині та скасувати повідомлення-рішення відповідача від 19.05.2015 №0000253720 повністю, а податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 №0000223720 - в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 року в розмірі 511 841,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 127 960,25 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 №0000223720 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року в розмірі 20 738,00 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5184,50 грн позивач не оспорює.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено обєктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ "Полтавхіммаш" повністю.

При цьому зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та, згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.05.2015 №0000253720, від 19.05.2015 №0000243720, від 19.05.2015 №0000233720 в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.05.2015 №0000223720 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству "Полтавхіммаш" суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 року в розмірі 511 841 (пятсот одинадцять тисяч вісімсот сорок одна) гривня та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 127 960 (сто двадцять сім тисяч девятсот шістдесят) гривень 25 (двадцять пять) копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (ідентифікаційний код 00217449) витрати зі сплати судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2015 року.

СуддяО.В. Гіглава