Постанова № 53151388, 27.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 жовтня 2015 року Справа № 814/3719/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54030

доЦентрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020 Старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_4, вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020

провизнання неправомірними дії, скасування постанови від 03.12.2014р.ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_4 про визнання неправоміними дії щодо винесення постанови від 03.12.2014 про стягнення виконавчого збору, скасування постанови від 03.12.2014 року про стягнення виконавчого збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що державний виконавець прийняв постанову в порушення ст.28 Закону України « Про виконавче провадження», оскільки не дотримався семиденного строку, а постанова про стягнення виконавчого збору приймається лише при першому надходженні виконавчого документа до виконання. Це виконавче провадження відкрито на підставі третього надходження виконавчого листа від 16.11.2010 року на виконання.

Позивач також просить у позові визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 03.12.2014 року, оскільки цю постанову він отримав лише 18.09.2015 року. За таких обставин, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та розглянути справи по суті заявлених позовних вимог.

Відповідач письмових заперечень суду не надав, в судовому засіданні пояснив, що позов не визнає, оскільки виконавче провадження було здійснено відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження». Також відповідач пояснив, що державний виконавець Дзюба О.В., яка визначена, як другий відповідач у справі звільнилась з Центрального відділу ДВС.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов наступного висновку:

Постановою від 26.11.2014 року державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-365/10 від 16.11.2010 року, виданого Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» 726215,09 грн. та було зобовязано боржника виконати добровільно рішення суду у 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

03.12.2014 року державний виконавець прийняв постанову про стягнення з боржника- позивача виконавчий збір в сумі 72 621,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України « Про виконавче провадження» (в редакційї чинній на момент прийняття постанови) У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

На підставі ст.25 Закону України « Про виконавчий збір» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.28 Закону України « Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що постанова про судовий збір при першому та другому надходженні виконавчого листа до виконавчої служби не приймалась.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивачем рішення суду не виконано в добровільному порядку та кошти в сумі 726215,09 грн. не сплачені.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв субєкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, не зазначив, яку саме норму права порушив державний виконавець, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Посилання позивача на те, що постанова про стягнення виконавчого збору приймається при першому надходженні виконавчого листа до виконання не приймається судом до уваги, оскільки відповідач зазначив, що при першому та другому надходженні виконавчого листа до виконання така постанова державним виконавцем не приймалась. Доказів на спростування цього факту позивач суду не надав. Також ст.28 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено, що при наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Посилання позивача на те, що постанова про стягнення виконавчого збору прийнята відповідачем від 03.12.2014 року, а повинна бути прийнята 04.12.2014 року ( після закінчення семиденного строку з для відкриття виконавчого провадження від 26.11.2014 року) також не приймається судом до уваги, оскільки рішення суду позивачем не виконано в добровільному порядку з 2010 року, тому постанова про виконавчий збір ніяким чином не порушує права позивача, оскільки відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обовязковість рішень суду.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов завдоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 02.11.2015р..