Постанова № 53150937, 04.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р. Справа № 804/12980/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача предатвника відповідача ОСОБА_3 не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.08.2015 року та від 26.08.2015 року про відмову у наданні розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку;

- зобовязати Дніпропетровську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області укласти з ФОП ОСОБА_5 договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно двічі відмовив позивачу у розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку, не дивлячись на той факт, що позивачем подано всі необхідні документи для цього. Позивач вказує на те, що надав економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобовязань.

Ухвалою суду від 22.09.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судових засіданнях заперечував проти позову, вказуючи на те, що рішення про відмову у розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку прийняті правомірно, оскільки позивачем не надано економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобовязань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом платника податків. Відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано належних документальних доказів наявності заборгованості перед ПП «ТД «Металург», а саме: договір та докази фактичного виконання договору тощо. Також відповідач зазначає про те, що позивач протягом серпня жовтня 2015 року, тобто потягом періоду розстрочення, який вказаний у заявах позивача, не сплатив узгоджену суму.

Відповідач у судове засідання 04.11.2015 року не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Позивач має узгоджене грошове зобовязання з єдиного податку у розмірі 335 946,12 грн., що відображено позивачем у податковій декларації з єдиного податку від 14.07.2015 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

11.08.2015 року та 19.08.2015 року позивач звертався до відповідача із заявами про розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку у сумі 297 000,00 грн. на чотири календарних місяці, до яких позивач додав графік погашення розстрочених сум; довідку про недостатність грошових коштів на розрахункових рахунках, розрахунок прогнозованих доходів позивача, які гарантують виконання графіка погашення (гарантійний лист контрагента позивача ПП «ТД «Металург» від 10.08.2015 року № 10/08), листи позивача, у яких викладено економічне обґрунтування.

Відповідач прийняв два рішення про відмову у розстроченні грошового зобовязання позивача з єдиного податку, які оформлено листами від 18.08.2015 року № 1980/ФОП/04-17-23-46 та від 26.08.2015 року № 2523/ФОП/04-17-23-46.

Єдиною підставою для відмови у наданні розстрочення грошового зобовязання стало відсутність економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобовязань.

Отже, у рішеннях відповідача чітко вказана одна єдина підстава для відмови у розстроченні грошового зобовязання.

За вказаних обставин судом відхиляються доводи відповідача про те, що підставами для відмови у задоволенні заяви позивача про розстрочення грошового зобовязання слугували також наступні обставини: не надання економічного обґрунтування збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом платника податків.

У відповідності до п.56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За вказаних обставин рішення про відмову у наданні розстрочення грошового зобовязання може бути оскаржено у судовому порядку, оскільки є правовим актом індивідуальної дії та породжує для платника податків певні правові наслідки.

У відповідності до п.100.4 ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (далі- Перелік).

Згідно пункту 2 розділу 1 Переліку до обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника відноситься загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом державної податкової служби за даними бухгалтерського обліку.

У заявах про розстрочення грошових зобовязань з єдиного податку від 11.08.2015 року та від 19.08.2015 року, копії яких містяться у матеріалах справи, вказано в якості обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу саме пункту 2 розділу 1 Переліку.

Судом також встановлено, що відповідач під час розгляду заяв позивача про розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку не піддавав сумніву той факт, що існує загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) позивача в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд зазначає про те, що поняття економічного обґрунтування міститься у п.3.1 розділу 3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574 (далі Порядок).

У відповідності до п.3.1. розділу 3 Порядку економічне обґрунтування складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем надавалися відповідачу разом із заявами про розстрочення грошових зобовязань з єдиного податку наступні документи: довідка про залишок грошових коштів на рахунках платника податків, довідка банківської установи про залишок коштів на рахунку, графік погашення розстрочених сум, а також розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення (гарантійний лист контрагента позивача ПП «ТД «Металург» від 10.08.2015 року № 10/08, у якому останній зобовязувався здійснити погашення заборгованості перед позивачем у сумі 406 155,00 грн. потягом періоду серпень грудень 2015 року).

За вказаних обставин судом встановлено, що позивач надав відповідачу економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань згідно п.100.4 ст. 100 ПК України.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано належних документальних доказів наявності заборгованості перед ПП «ТД «Металург», а саме: договір та докази фактичного виконання договору тощо, судом відхиляються, оскільки економічне обґрунтування включає в себе лише розрахунок прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення (гарантійний лист контрагента позивача, у якому вказана суму боргу та графік його погашення відповідає цьому визначенню); крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що ним пропонувалось позивачу надати докази наявності заборгованості перед ПП «ТД «Металург».

Суд зазначає про те, що у матеріалах справи міститься договір № 03/11-14 на транспортно-експедиційне обслуговування від 03.11.2014 рок, який укладено між позивачем та ПП «ТД «Металург» та первинні документи, які складалися сторонами на виконання договору та які підтверджують факт існування заборгованості ПП «ТД «Металург» перед позивачем.

Також судом відхиляються доводи відповідача про те, що станом на день розгляду справи строк розстрочення, який вказував позивач у заявах, сплив, однак позивач не сплатив узгоджену суму, оскільки вказані обставини не існували на момент прийняття відповідачем рішень про відмову у наданні розстрочення грошового зобовязання та не могли бути відомі відповідачу.

За вказаних обставин рішення відповідача про відмову у наданні розстрочення грошового зобовязання, які оформлено листами від 18.08.2015 року № 1980/ФОП/04-17-23-46 та від 26.08.2015 року № 2523/ФОП/04-17-23-46 не є обґрунтованими, а тому суд вважає за необхідне визнати їх протиправними та скасувати.

Щодо позовної вимоги - зобовязати Дніпропетровську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області укласти з ФОП ОСОБА_5 договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу), то суд зазначає наступне.

Згідно п.3.5 Порядку не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобовязання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу).

Отже, підставою для укладення договору про розстрочення відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) є рішення про відстрочення (розстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу).

Станом на день розгляду справи не існує рішення відповідача про розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку позивачу у сумі 297 000,00 грн.

Таким чином, дана позовна вимога заявлена передчасно, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відмову у наданні фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 розстрочення грошового зобовязання з єдиного податку у сумі 297 000,00 грн., які оформлено листами Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.08.2015 року № 1980/ФОП/04-17-23-46 та від 26.08.2015 року № 2523/ФОП/04-17-23-46.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.11.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6