Постанова № 53150893, 04.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р. Справа № 804/14943/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача предаставника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

09.10.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів форми «П» № НОМЕР_1 від 02.07.2015 року та форми «р» № НОМЕР_2 від 02.07.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган безпідставно дійшов висновку відсутність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Восток-Запоріжжя». Позивач вказує на те, що ТОВ «Восток-Запоріжжя» виконало свої зобовязання за договором поставки, що підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Восток-Запоріжжя» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість. Позивач зазначає, що відповідач у акті перевірки дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про відсутність факту руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, оскільки всі товарно-матеріальні цінності отримані від ТОВ «Восток-Запоріжжя» в подальшому використанні позивачем у своїй господарській діяльності, що не заперечується відповідачем у акті перевірки. Порушення ТОВ «Восток-Запоріжжя» податкового законодавства, а також порушення контрагентами ТОВ «Восток-Запоріжжя» своїх договірних зобовязань не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит на права на формування валових витрат.

Ухвалою суду від 12.10.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначаючи, що договір поставки, який був укладений між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя» не спрямований на настання правових наслідків. Крім того, відповідач зазначив, що правочини ТОВ «Восток-Запоріжжя» укладені з контрагентами, в т.ч. і з ТОВ «Пірол СКФ», є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настанням правових наслідків. Податковим органом не встановлено ланцюг постачання товару від ТОВ «Пірол СКФ» - ТОВ «Восток-Запоріжжя» - позивач. Окрім того, у провадженні органів досудового слідства перебуває кримінальна справа щодо пособництва посадових осіб ТОВ «Восток-Запоріжжя» в ухиленні від сплати податків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 28.05.2015 року по 17.06.2015 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Восток-Запоріжжя» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2015 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно ОСОБА_5 від 17.06.2015 року № 7/28-01-46-01-33718431.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину, укладених позивачем з ТОВ «Восток-Запоріжжя» на реальне настання правових наслідків та завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 1 732 398,71 грн. і заниження позитивної різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту в травні 2014 року в розмірі 157 490,79 грн.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочину обґрунтовується наступним:

- договір поставки, який був укладений між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя» не спрямований на настання правових наслідків.

- правочини ТОВ «Восток-Запоріжжя» укладені з контрагентами є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настанням правових наслідків.

-податковим органом не встановлено ланцюг постачання товару від ТОВ «Пірол СКФ» - ТОВ «Восток-Запоріжжя» - позивач (товар, який ТОВ «Восток-Запоріжжя» поставив позивачу, ТОВ «Восток-Запоріжжя» придбавав виключно у від ТОВ «Пірол СКФ»);

- у провадженні органів досудового слідства перебуває кримінальна справа щодо пособництва посадових осіб ТОВ «Восток-Запоріжжя» в ухиленні від сплати податків.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «П» № НОМЕР_1 від 02.07.2015 року, яким визначено суму завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 732 399,00 грн. та форми «р» № НОМЕР_2 від 02.07.2015 року, яким визначено суму грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 157 491,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39 373,75 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у ОСОБА_5 від 17.06.2015 року № 7/28-01-46-01-33718431 щодо не спрямованості договору підряду, який укладений між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та формування витрат для цілей оподатування повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосубєктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Восток-Запоріжжя» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Восток-Запоріжжя» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Восток-Запоріжжя» своїх договірних зобовязань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя»

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя».

Судом встановлено, що між позивач та ТОВ «Восток-Запоріжжя» укладеного договір поставки від 15.08.2013 року №ПМ08130529, у відповідності до умов якого ТОВ «Восток-Запоріжжя» зобовязувався поставити позивачу товар, а позивач зобовязався його оплатити.

Факт поставки ТОВ «Восток-Запоріжжя» позивачу товару підтверджується видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Вказані документи відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач оплатив отриманий від ТОВ «Восток-Запоріжжя» товар частково, що відображено у акті перевірки та не заперечується відповідачем.

У матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт руху товару від ТОВ «Восток-Запоріжжя» до позивача.

Факт транспортування товару не заперечується і відповідачем у акті перевірки.

Також у матеріалах справи містяться документи (накладні вимоги на видання (внутрішнє переміщення матеріалів) та акти на витрату матеріалів), які підтверджують факт використання позивачем отриманого від ТОВ «Восток-Запоріжжя» товару у власній господарській діяльності.

Факт використання товару отриманого від ТОВ «Восток-Запоріжжя» у господарській діяльності позивача вказаний у акті перевірки та не заперечується відповідачем.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Восток-Запоріжжя».

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що факт наявності у провадженні органів досудового слідства кримінальної справи щодо пособництва посадових осіб ТОВ «Восток-Запоріжжя» в ухиленні від сплати податків є підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та у відповідності до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підставі викладеного, суд вважає податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС форми «П» № НОМЕР_1 від 02.07.2015 року та форми «р» № НОМЕР_2 від 02.07.2015 року.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального головного управління ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» судовий збір у розмірі 28 938,93 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.11.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_6