Постанова № 53150868, 28.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 р. Справа № 804/8116/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА СК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002512205, №0002532205 від 18.06.2015р., -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА СК» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002512205 від 18.06.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що винесено на загальну суму 973458,00 грн., у тому числі 648972,00 грн. за основним платежем, 324486,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002532205 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що винесено на загальну суму 760883,75 грн., у тому числі 608707,00 грн. за основним платежем, 152176,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З урахуванням того, що позивачем звернення до адміністративного суду з вищевказаними позовними вимогами було здійснено шляхом подання до суду двох адміністративних позовів, ухвалою суду від 03.07.2015р. було обєднано в одне провадження адміністративні справи №804/8119/15 та №804/8116/15 для спільного розгляду та присвоєно номер 804/8116/15 (а.с. 17 справи №804/8119/15, а.с. 18 справи №804/8116/15).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх необґрунтованими, оскільки вони прийняті відповідачем, на думку позивача, з порушенням пункту 86.9 ст.86 Податкового кодексу України яким передбачено право контролюючого органу розраховувати грошове зобовязання за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, лише після отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку. З огляду на наведене позивач вважає, що, направляючи оспорювані податкові повідомлення-рішення, відповідач вийшов за межі свої повноважень, порушуючи п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України. Окрім того, позивач вказує і на те, що на момент перевірки позивача органом державної податкової служби суми податку включені до складу податкового кредиту та до складу витрат у відповідних звітних періодах, які були підтверджені податковими накладними та первинними документами у повному обсязі. При цьому, представник позивача зазначає, що у ході перевірок не було встановлено обставин, які б вказували на наявність між позивачем та його контрагентами при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Також позивач посилається і на те, що основним критерієм для визнання правочину нікчемним є його недійсність встановлена законом, а не актом податкової перевірки та чинним законодавством України на позивача не покладено обовязку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. На думку позивача, податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту та витрат від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати іншим платником податків податку до бюджету, питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. У письмових поясненнях від 28.07.2015р. позивач додатково посилається і на реальність здійснення господарських операцій з його контрагентами - Управлінням житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо виконання робіт та з ПП «Восток» на поставку товару, надання транспортних послуг, виконання робіт та зберігання, що, на думку позивача, також підтверджено і актом ревізії Державної фінансової інспекції департаменту ЖКГ та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації №06-19/01 від 17.10.2014р. Також у письмових поясненнях від 23.09.2015р. представник позивача вказала на те, що позивач звертався до слідчих органів з запитом щодо стану кримінального провадження у рамках якого була проведена перевірка позивача та отримано відповідь від 06.08.2015р. про те, що по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, рішення про закриття не приймалося, а тому представник позивача вважає, що вказане підтверджує, що відповідач в порушення вимог законодавства, вийшовши за рамки повноважень, прийняв оспорювані податкові повідомлення-рішення, в той час як повинен був направити акт до слідчих органів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що у ході проведення перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів по взаємовідносинах з Департаментом управління житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ПП «Восток» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2015р. позивачем не було підтверджено наявність поставки товарів (послуг, робіт) від ПП «Восток», що свідчить про те, що правочини між позивачем та ПП «Восток» здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому позивач здійснив видимість придбання товарів (послуг, робіт) від ПП «Восток», які в дійсності їх не надавали, а лише здійснили документальне їх оформлення з метою ухилення від сплати податків та обовязкових платежів. Також податковим органом зроблено висновок про те, що у підприємства відсутні підстави для віднесення до складу витрат декларації з податку на прибуток за 2013р. та за 2014р. витрат по операціях відображених в акті перевірки через відсутність доказів, що підтверджують факт отримання послуг та одночасно безпосередній прямий зв'язок витрат по оплаті таких товарів, робіт, послуг з власною діяльністю платника, направленою на отримання доходу, в результаті чого до складу витрат безпідставно включено 3244860,00 грн. та занижено податок на прибуток за 2013 та 2014р.р. в сумі 608707,00 грн. До такого висновку, посадові особи відповідача дійшли внаслідок того, що надані до перевірки акти приймання-здачі робіт, товарно-транспортні накладні, які не містили обєму виконаних робіт та використаних матеріалів; 60% ТТН не містили номера, не зазначено адрес навантаження та розвантаження, вказано тільки місто; у ТТН не заповнені строки; у видаткових накладних не вказано посаду та ПІБ особи, яка здавала товар та особи, яка приймала товар; у акті здачі-приймання робіт (надання послуг) вказані транспортні послуги по маршруту м. Дніпропетровськ смт.Юрївка або м. Дніпропетровськ м. Синельникове, проте місце складання вказано м.Дніпропетровськ; в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) вказано транспортні послуги по маршруту м. Харків смт. Юрївка проте місце складання вказано м.Дніпропетровськ. Крім того, 90% податкових накладних виписаних ПП «Восток» на імя ТОВ «Омега СК» сума ПДВ яких складає менш ніж 10000,00 грн., в той час коли продавець не має права при одній поставці товару виписувати декілька податкових накладних на одну партію товару згідно до вимог п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п.6.1 п.6 Порядку №1379 від 01.11.2011р. Крім того, згідно бази даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України було встановлено, що транспортні засоби, якими надавались ПП «Восток» послуги з транспортування зареєстровані на підприємства або осіб з якими у ПП «Восток» будь-яких взаємовідносин не встановлено. Також згідно бази даних1-ДФ кількість працюючих на підприємстві ПП «Восток» у ІУ кв.2013р. складала - 5 осіб, у 1 кв.2014р. 6 осіб, у ІІ кв.2014р. 6 осіб, у Ш кв. 2014р. - 8 осіб, у ІУ кв.2014р. 7 осіб. У звязку з наведеним податкова інспекція дійшла висновку, що у підприємства не має достатньої кількості трудових ресурсів для виконання будівельних ремонтних робіт, а також і згідно бази даних на підприємстві ПП «Восток» не має власних основних фондів для здійснення ремонтних робіт з урахуванням того, що основним видом діяльності ПП «Восток» є не спеціалізована оптова торгівля. Окрім того, представник відповідача посилається і на те, що під час перевірки були використані матеріали постанови старшого слідчого СВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.01.2015р. та висновки акту перевірки №257/04-65-22-03/30228888 від 06.03.2014р. за якими встановлено, що посадовими особами позивача протягом 2013р. за виконані роботи з реконструкції каналізаційної мережі та системи водопостачання від Департаменту ЖКГ були отримані державні кошти в сумі 1643951,58 грн., які в подальшому по фіктивним господарським операціям перераховано на рахунки ПП «Восток» з урахуванням того, що актом перевірки ПП «Восток» встановлено фіктивність проведення господарських операцій між ПП «Восток» з підприємствами постачальниками та покупцями. Підприємством не було надано документального підтвердження проведення вищевказаних робіт при здійсненні послуг по ремонту каналізаційних мереж смт.Юрївка та реконструкції очисних будівель каналізації м. Синельникове, а тому перевіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Восток» їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність обємів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2015р.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА СК» 21.01.2010р. зареєстровано як юридична особа за адресою:49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Паникахи, буд.2,корп.11, кв. (офіс) 302, перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та обовязкових платежів до бюджету з 12.06.2012р., є платником ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 13.03.2014р. та відомостями, наведеними в акті перевірки від 25.05.2015р. (а.с. 9 том 1, а.с.244-245 том 3).

У період з 23.04.2015р. по 12.05.2015р. податковою інспекцією у звязку з отриманням постанови слідчого СВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України у Дніпропетровській області від 05.01.2015р., на підставі наказу №327 від 22.04.2015р., згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків,зборів та інших обовязкових платежів по взаємовідносинах з Департаментом управління ЖКГ та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ПП «Восток» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2015р. за результатами якої був складений акт №1593/22-05/36960432 від 25.05.2015р. за висновками якого було встановлено наступні порушення:

-п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України при визначенні податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 648972,00 грн.;

- п.138.2, п.138.6 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149, п.152.1 ст.152 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2013р., 2014р. всього в сумі 608707,00 грн. (а.с.244-271 том 3).

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковою інспекцією 18.06.2015р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- форми «Р» №0002512205 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 973458,00 грн., в т.ч. за основним платежем 648972 грн., за штрафними санкціями 324486 грн. (а.с.12 том 1);

- форми «Р» №0002532205 за яким позивачеві було збільшено суму грошового зобовязання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 760883,75 грн., у тому числі за основним платежем 608707 грн., за штрафними санкціями 152176,75 грн. (а.с.11, обєднана справа №804/8119/15).

Позивач оспорює вищевказані податкові повідомлення-рішення, просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що вони прийняті з перевищенням повноважень контролюючого органу в порушення вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, крім того, вважає, що реальність господарських операцій позивача з Департаментом управління ЖКГ та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ПП «Восток» підтверджена первинними документами, які були надані позивачем до перевірки у повному обсязі, проте, посадовими особами відповідача безпідставно в основу порушення позивачем вимог податкового законодавства були покладено акт перевірки ПП «Восток» та встановлено нереальність господарських операцій, тоді як нікчемність та недійсність правочину встановлюється законом, а не актом перевірки податкового органу.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами абз. 4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У відповідності до вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо грошове зобовязання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених норм, зокрема норми п.86.9 ст.86 ПК України(чинного на момент виникнення спірних відносин) видно, що вказані норми забороняють контролюючому органу приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого до набрання законної сили відповідним рішенням суду (обвинувальним вироком, ухвалою про закриття кримінального провадження). При цьому, вказаною нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку, а тому статус таких матеріалів перевірки та висновків контролюючого органу визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як вбачається із матеріалів даної справи, та не спростовано представником відповідача у ході судового розгляду справи, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої був складений акт від 25.05.2015р. та прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 18.06.2015р., була проведена контролюючим органом у звязку з отриманням постанови слідчого про призначення позапланової податкової перевірки від 05.01.2015р. у рамках досудового розслідування кримінального провадження №12014040000000499 від 05.08.2014р. за фактом розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ «Омега СК» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, що підтверджується змістом наведеної постанови слідчого, копія якої наявна у справі (а.с.273-274 том 3).

Станом на момент прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень (18.06.2015р.) та на момент розгляду даної справи відповідного судового рішення у вищевказаній кримінальній справі, порушеної відносно посадових осіб позивача, яке набрало законної сили суду не надано, його відсутність станом на 18.06.2015р.підтверджена і представником відповідача у судовому засіданні, а також копією відповіді слідчого за №36/7436 від 06.08.2015р. про те, що на теперішній час рішення про закриття кримінального провадження №12014040000000499 не приймалося, проводиться досудове розслідування (а.с.229 том 3).

Приймаючи до уваги викладене, відсутність відповідного рішення суду у кримінальний справі, що набрало законної сили станом на 18.06.2015р. (дана прийняття оспорюваних рішень), не дає підстав контролюючому органу для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошового зобовязання платника податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 23.12.2014р. у справі №21-576а14, ухвалі від 08.07.2015р. у справі №2а/0507/17947/2011, а також і Вищий адміністративний Суд України у постанові від 22.05.2013р. у справі №2а-3354/12/2670.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів щодо правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами перевірки позивача, проведеної за постановою слідчого з урахуванням вищенаведених обставин та норм чинного податкового законодавства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обгрунтованість прийняття оспорюваних рішень з урахуванням вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення №0002512205, №0002532205 від 18.06.2015р. прийняті з порушенням вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому вищенаведені оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають визнання протиправними та скасуванню.

В той же час, слід зазначити, що матеріали перевірки та висновку контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 25.05.2015р., що призначена на виконання постанови слідчого від 05.01.2015р. відповідно до кримінального процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду кримінальної справи, при цьому, встановлення чи відсутність кримінальних правопорушень по розкраданню бюджетних коштів у діях посадових осіб позивача ТОВ «ОМЕГА СК» у ході здійснення взаємовідносин по виконанню робіт по договорах, укладених позивачем з Департаментом управління житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та по здійсненню господарських операцій позивача з ПП «Восток» може бути надана оцінка лише у ході розслідування та розгляду кримінальної справи з винесенням відповідного судового рішення, у звязку з чим адміністративний суд не може надавати оцінку діям посадових осіб позивача по вищевказаних господарських операціях у межах розгляду даної адміністративної справи до винесення судового рішення у кримінальній справі з урахуванням того, що на момент розгляду цієї справи проводиться досудове розслідування (а.с.229 том 3).

З огляду на наведене, доводи представника позивача щодо реальності вищевказаних господарських операцій з вищенаведеними контрагентами не беруться до уваги та не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, оскільки вказані обставини є предметом розслідування у рамках кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на 03.07.2015р.), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи, що позивачем при поданні позову до Державного бюджету України за квитанціями №20 від 02.07.2015р., №23 від 02.07.2015р. сплачено судовий збір у загальному розмірі 974 грн. 40 коп.(а.с.3 том 1, обєднана справа №804/8119/15), то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА СК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002512205, №0002532205 від 18.06.2015р. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0002512205, №0002532205 від 18.06.2015р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА СК» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.11, кв. (офіс) 302, код ЄДРПОУ 36960432) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 974 грн. 40 коп. ( девятсот сімдесят чотири грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.10.2015р.

Суддя ОСОБА_1