Рішення № 53150052, 04.11.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2015 р.

Справа № 924/1536/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства „Міськтепловоденергія”, м. Кам’янець-Подільський

до приватного підприємства „Укрмаксвибух”, с. Цикова, Чемеровецького району

про стягнення коштів в розмірі 41000,00 грн., пені в сумі 10362,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 22140,00 грн. та 3% річних в сумі 1243,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача коштів в сумі 58000,00 грн., 14658,92 грн. - пені, 31320,00 грн. - інфляційних втрат, 1759,07 грн. - 3% річних.

Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, згідно заяви просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 41000,00 грн., пеню в сумі 10362,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 22140,00 грн. та 3% річних в сумі 1243,48 грн.

Зменшення розміру позовних вимог розглянуто та прийнято в судовому засіданні 22.10.2015р., що відображено в ухвалі від 22.10.2015р.

В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що кошти в сумі 41000,00 грн. були сплачені в якості авансу за виконання робіт згідно договору №02/07/01 про виконання робіт по подрібненню кам’яної маси від 02.07.2014р. Однак, відповідачем роботи так і не було розпочато, що й стало підставою для їх повернення.

Нарахування пені обумовлює наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а саме пункту 4.4 договору. Стягнення інфляційних та 3% річних заявлено з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

02.07.2014р. між комунальним підприємством „Міськтепловоденергія” (замовник) та приватним підприємством „Укрмаксвибух” (виконавець) укладено договір №02/07/01 про виконання робіт по подрібненню кам’яної маси, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язки по виконанню робіт по подрібненню кам’яної маси механічним способом за допомогою гідроклина для облаштування каналізаційної траншеї довжиною 150 м за адресою вул. Смотрицька, м. Кам’янець-Подільський, згідно наданої проектної документації замовника (п. 1.1).

У п. 3.1 договору сторони передбачили вартість робіт, яка становить 75000,00 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 12500,00 грн.

У пп. 3.1.1 сторонами погоджено порядок розрахунків, а саме: розрахунки проводяться на підставі оформлених належним чином рахунків шляхом:

- передплати для виконання робіт авансу у розмірі 50% суми договору з дати підписання цього договору;

- остаточний розрахунок за виконані роботи згідно договору проводиться в 10-ти денний термін після фактичного закінчення робіт та підписання актів виконаних робіт.

Згідно пп. 2.1.2 договору, в обов’язки виконавця входило, серед іншого, забезпечити виконання робіт по подрібненню кам’яної маси протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання даного договору.

У розділі 4 договору передбачена відповідальність сторін, зокрема, пунктом 4.4 встановлено відповідальність виконавця за перевищення передбачених цим договором строків виконання робіт, за умови відсутності в цьому перешкод з боку замовника, у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який вона нараховується) від вартості робіт за кожний прострочений день виконання робіт.

Згідно п. 5.1, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014р.

04.07.2014р. відповідачем позивачу було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000001 на суму 75000,00 грн. для проведення оплати за виконання робіт по подрібненню кам’яної маси.

В якості авансу позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 41000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №3780 від 04.07.2014р. на суму 15000,00 грн., №4010 від 21.07.2014р. на суму 6000,00 грн., №4048 від 25.07.2014р. на суму 5000,00 грн., №4072 від 29.07.2014р. на суму 15000,00 грн.

Однак, відповідач, взяті на себе договірні зобов’язання щодо виконання робіт не виконав. При цьому, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, роботи взагалі не розпочиналися, що й стало підставою для звернення з позовом про повернення перерахованих коштів.

Крім того, позивачем, з посиланням на п. 4.4 договору, відповідачу нараховано пеню в розмірі 10362,34 грн. (за період з 04.04.2015р. по 04.09.2015р.) та, з посиланням на ст. 625 ЦК України, нараховано 22140,00 грн. - інфляційних втрат (за період з вересня 2014р. по липень 2015 року) та 1243,48 грн. - 3% річних (за період з 01.09.2014р. по 04.09.2015р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором підряду, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов’язання щодо його виконання, зокрема, відповідач зобов’язався виконати роботи по подрібненню кам’яної маси механічним способом за допомогою гідроклина для облаштування каналізаційної траншеї довжиною 150 м за адресою: вул. Смотрицька, м. Кам’янець-Подільський.

Так, в силу ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання робіт обумовлено сторонами в пп. 2.1.2 договору (протягом 60 календарних днів з моменту підписання договору). Крім того, умовою виконання робіт є попередня оплата у розмірі 50% суми договору.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач перерахував відповідачу попередню оплату. З огляду на наведене, та зважаючи на пп. 2.1.2 договору, у відповідача виник обов’язок приступити до виконання робіт. Однак, відповідач, як у визначені сторонами строки, так і на момент розгляду даного спору по суті, не приступив до виконання визначених договором робіт. Докази, які б підтверджували виконання відповідачем будь-яких робіт, в матеріалах справи відсутні.

З приписів ст. 631 Цивільного кодексу України випливає, що строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, є час чинності договору.

Таким чином, строк чинності договору обумовлює й строк чинності зобов’язання, що виникло з цього договору.

Зі змісту умов договору від 02.07.2014р. вбачається, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014р. Договір не містить положення про автоматичну пролонгацію його дії на новий строк. Доказів внесення змін до договору в частині строку його дії матеріали справи не містять. Не містять умови договору й посилань на те, що зобов’язання сторін діють до повного виконання ними своїх зобов’язань. Отже, договір припинив свою дію з 01.01.2015р.

Відтак, враховуючи встановлення судом факту невиконання відповідачем робіт, передбачених договором та факту припинення договору, наявні правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення коштів, сплачених в якості авансу за роботи, які не були виконані.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Вирішуючи питання обґрунтованості нарахування пені, судом враховується частина перша ст. 548 ЦК України, яка уособлює в собі правило відносно того, що виконання зобов’язання забезпечується, якщо це (поряд із законом) встановлено договором.

Зміст наявного в матеріалах справи договору свідчить, що його умовами була передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за перевищення строків виконання робіт. Тобто, умова, коли відповідач виконував роботи, але з порушенням строків. Отже, умова договору про сплату пені за перевищення строків виконання не може ототожнюватись з умовою невиконання роботи взагалі.

Як встановлено судом, відповідач взагалі не приступив до виконання робіт. Таким чином, на відповідача не може бути покладена відповідальність у вигляді сплати пені за перевищення строків виконання робіт.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляці за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма права застосовується до правовідносин сторін у разі, якщо боржник порушив грошове зобов’язання.

Оскільки, в даному випадку, у відповідача не виникло грошового зобов’язання, а він зобов’язаний був виконати роботи, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України відсутні.

Враховуючи викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 41000,00 грн.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10362,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 22140,00 грн. та 3% річних в сумі 1243,48 грн. належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства „Міськтепловоденергія”, м. Кам’янець-Подільський до приватного підприємства „Укрмаксвибух”, с. Цикова, Чемеровецького району про стягнення коштів в розмірі 41000,00 грн., пені в сумі 10362,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 22140,00 грн. та 3% річних в сумі 1243,48 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Укрмаксвибух” (Чемеровецький район, с. Цикова, вул. Богдана Хмельницького, 40; код 37330235) на користь комунального підприємства „Міськтепловоденергія” (м. Кам’янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123; код 36588183) кошти в розмірі 41000,00 грн. (сорок одна тисяча гривень 00 копійок), 668,07 грн. (шістсот шістдесят вісім гривень 07 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 10362,34 грн., інфляційних втрат в розмірі 22140,00 грн. та 3% річних в сумі 1243,48 грн. відмовити.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Кам’янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123),

3 - відповідачу (Чемеровецький район, с. Цикова, вул. Богдана Хмельницького, 40).