Ухвала суду № 53149659, 29.10.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2015 р. Справа№ 914/1764/15

Господарський суд у складі колегії головуючий суддя Кітаєва С.Б., суддя Петрашко М.М. та суддя Сухович Ю.О., розглянув справу за заявою Приватного підприємства “ТИТАН”, с.Молошковичі Яворівського району Львівської області від 16.10.2015р. (вх.№4790/15 від 19.10.2015р.)

про розстрочення виконання рішення господарського суду від 07.10.2015 р. у справі 914/1764/15

за позовною заявою : “Univar” Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia Polska, 44-335, Jastrzebie-Zdroj (“Унівар” Товариство з обмеженою відповідальністю, Польща,44-335, Ястшембе-Здруй)

до Приватного підприємства “ТИТАН”, с.Молошковичі Яворівського району Львівської області

про стягнення 7368,36 євро (еквівалент, згідно офіційного курсу Національного Банку України на день подання позову 168 тисяч 956 гривні)

Представники:

Заявника (боржника):

не з'явився

Стягувача:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

19.10.2015 р. до суду за вх. № 4790/15 від Приватного підприємства “ТИТАН” поступила заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області у справі № 914/1764/15 на 24 місяці із сплатою боргу рівними частинами.

Ухвалою суду від 21.10.2015 р. прийнято заяву до розгляду та розгляд такої призначено на 29.10.2015 р.

Заявник (боржник) вимоги суду повністю не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Стягувач вимоги суду повністю не виконав, відзив на заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи встановлений ч.1 ст.121 ГПК України десятиденний строк вирішення господарським судом питання про надання відстрочки, заява розглядається за наявними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду львівської області від 07.10.2015р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Унівар», Польща, до Приватного підприємства «Титан» про стягнення боргу в сумі 7368,36 Євро задоволено та стягнено з ПП «Титан» в користь ТзОВ «Унівар» борг в сумі 7368,36 Євро.

Заявник зазначає, що на даний момент виконання рішення суду з боку Приватного підприємства «Титан» є вкрай ускладнене, оскільки відповідач перебуває в тяжкому фінансовому становищі.

Сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є для боржника досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника та його неплатоспроможності взагалі.

Контрагенти відповідача належним чином не виконують свої договірні зобов'язання, що зумовило виникнення кредиторської заборгованості у сумі 864 566,37 гривень. Відповідач вживає заходів для стягнення коштів з боржників, однак процедура стягнення є тривалою, кошти на сьогоднішній день не сплачені.

Дебіторська заборгованість ПП «Титан» складає 687 234, 46 гривень, в тому числі у відповідача має місце заборгованість із сплати заробітної плати своїм працівникам в сумі 43 200,00 гривень.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній тому числі на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.

За таких обставин заявник вважає, що у випадку арешту його рахунків та майна це заблокує його господарську діяльність та унеможливить повне виконання ним боргових зобов'язань перед ТзОВ «Унівар» і у майбутньому призведе до його банкрутства.

Відтак просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області на 24 місяці шляхом сплати боргу рівними частинами. До заяви заявником долучено довідку від 19.10.2015р. вих.№7/1529 у якій зазначено, що заборгованість ПП «Титан» складає 687234,46 грн. з них 43200,00 грн. по заробітній платі, а також кредиторська заборгованість підприємства складає 864566,37 грн.

Розглянувши матеріали заяви судом зазначається наступне.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

В силу ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Господарсько-процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об'єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обидвох сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання заявнику розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконання рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

Розглянувши матеріали поданої заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заявником не подано належних та обґрунтованих доказів важкого фінансового становища підприємства та належних доказів, що ускладнюють своєчасне виконання рішення суду, а подані відповідачем документи, зокрема, лише довідка від 19.10.2015р. вих.№7/1529 у якій зазначено, що заборгованість ПП «Титан» складає 687234,46 грн. з них 43200,00 грн. по заробітній платі, а також кредиторська заборгованість підприємства складає 864566,37 грн., а також посилання заявника на наявність дебіторської заборгованості, не може вважатись належними та беззаперечними доказами відсутності грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості та унеможливлюють об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів в підтвердження наведених у заяві обставин, враховуючи матеріальні інтереси як стягувача так і боржника та наявну станом на день розгляду заборгованість заявника (відповідача) за рішенням господарського суду від 07.10.2015р. по справі №914/1764/15, суд дійшов висновку в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 86, 121 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства “ТИТАН”, с.Молошковичі Яворівського району Львівської області від 16.10.2015р. (вх.№4790/15 від 19.10.2015р.) про розстрочення виконання рішення господарського суду від 07.10.2015р. по справі №914/1764/15 рівними частинами терміном на 24 місяці – відмовити.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.