Рішення № 53149473, 19.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015

Справа №910/22818/15

За позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО»

До відповідача дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника»

Про стягнення 1318100,68 доларів США (28026710,20 грн.)

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» за кредитним договором № 118/4-11 від 21.03.2011 1318100,68 доларів США, з яких: 967285,00 доларів США заборгованості за кредитом, 65102,03 долара США заборгованості за простроченими відсотками за період з 26.08.2014 по 23.03.2015, 37616,64 доларів США заборгованості за нарахованими відсотками з 24.03.2015 по 10.08.2015, 224198,11 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту; 17725,06 доларів США пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 26.08.2014 по 23.03.3015, 6173,84 доларів США пені на нараховані відсотки за період з 24.03.2015 по 10.08.2015.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено зобов’язання щодо повернення наданого кредиту та не сплачено відсотки за користування кредитними коштами.

Суд своєю ухвалою від 03.09.2015 порушив провадження у справі № 910/22818/15.

Суд розгляд справи відкладав у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.03.2011 дочірнє підприємство «Дирекція єдиного замовника» (позичальник) та публічне акціонерне товариство акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» (Банк) уклали кредитний договір № 118/4-11 (далі - Договір).

За умовами Договору (із змінами) банк відкрив позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 967300,00 доларів США строком до 20.03.2015.

Згідно з п. 4.2.4 Договору позичальник зобов’язаний сплачувати Банку відсотки за користування кредитом.

Відповідач до 20.03.2015 967285,00 доларів США кредиту не повернув.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, станом на 11.08.2015 у відповідача є така заборгованість:

967285,00 доларів США - за кредитом;

65102,03 долара США - за простроченими відсотками за період з 26.08.2014 по 23.03.2015;

37616,64 доларів США - за нарахованими відсотками з 24.03.2015 по 10.08.2015.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч 1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості: 967285,00 доларів США - за кредитом, 65102,03 долара США - за простроченими відсотками за період з 26.08.2014 по 23.03.2015, 37616,64 доларів США - за нарахованими відсотками з 24.03.2015 по 10.08.2015, належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Згідно з п. 5.1.7 Договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченої в строк заборгованості за кредитом та (або) відсоткам за кожний день прострочення.

Позивач заявив до стягнення 224198,11 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17725,06 доларів США пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 26.08.2014 по 23.03.3015, 6173,84 доларів США пені на нараховані відсотки за період з 24.03.2015 по 10.08.2015. Розрахунок пені позивач здійснив шляхом множення заборгованості у доларах США на подвійну облікову ставку Національного банку України та на кількість днів прострочення.

Водночас, обчислення пені та стягнення її за судовими рішеннями здійснюється лише в національній валюті України – гривні. Відповідно, є неможливим нарахування та стягнення пені в іноземній валюті за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»), а повноважень щодо встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти чинним законодавством України не передбачено.

Таким чином вимоги про стягнення 224198,11 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17725,06 доларів США пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 26.08.2014 по 23.03.3015, 6173,84 доларів США пені на нараховані відсотки за період з 24.03.2015 по 10.08.2015, неправомірні та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 967285,00 доларів США заборгованості за кредитом, 65102,03 долара США заборгованості за простроченими відсотками за період з 26.08.2014 по 23.03.2015, 37616,64 доларів США заборгованості за нарахованими відсотками з 24.03.2015 по 10.08.2015, а загалом 1070003,67 долара США (22751435,60 грн.). В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, 82 літ. «А», офіс 10, код 33695645) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО» (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 10, код 13881479) 967285,00 доларів США заборгованості за кредитом, 65102,03 долара США заборгованості за простроченими відсотками за період з 26.08.2014 по 23.03.2015, 37616,64 доларів США заборгованості за нарахованими відсотками з 24.03.2015 по 10.08.2015.

Стягнути з дочірнього підприємства «Дирекція єдиного замовника» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, 82 літ. «А», офіс 10, код 33695645) до Державного бюджету України 73080,00 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 03.11.2015.

Суддя С. А. Ковтун