Ухвала суду № 53149423, 26.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.10.2015Справа № 910/12837/15Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новабуд-Інвест»

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про стягнення 6835736 грн. 53 коп.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Пічугіна С.С. - представник за довіреністю № ЦХП-15/7 від 12.01.2015.

від стягувача: Лисак О.М. - представник за довіреністю б/н від 07.07.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новабуд-Інвест» задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» суму основного боргу у розмірі 5477067 грн. 70 коп., пеню у розмірі 413551 грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 41401 грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 714573 грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 71057 грн. 90 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15 змінено; резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15 викладено у наступній редакції: « 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новабуд-Інвест" суму основного боргу у розмірі 5477067 грн. 70 коп., пеню у розмірі 313551 грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 41401 грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 714573 грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 71057 грн. 90 коп. 3. В іншій частині позову відмовити».

13.10.2015 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15.

Обгрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15 заявник зазначив, що фінансування Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» здійснюється Укрзалізницею шляхом перерахування коштів з дохідно-розподільчого рахунку на поточний рахунок підприємства. Заявник зазначив, що видаткова часина грошових коштів чітко обумовлена як напрямками по закупівлі продукції так і по статтям витрат, а саме, в першу чергу сплачується заробітна плата та податки, після чого здійснюються витрати по напрямках. Заявник (боржник) зауважив, що протягом останнього часу на підприємстві склалась складна фінансова ситуація у зв'язку з недостатністю доходної частини, значного зменшення надходжень коштів, необхідності постійного ремонту та підтримання в належному робочому стані рухомого складу. При цьому, заявник зазначив, що у зв'язку з постійним зростанням цін на матеріально-технічні ресурси та дизельне паливо він не в змозі сформувати фінансовий запас, і на підприємстві утворилась велика кредиторська заборгованість, про що свідчить балансова звітність станом на 31.03.21015.

Крім того, заявник (боржник) зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 прийнято рішення про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100% акцій якого перебувають у державній власності на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, серед яких і Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач». При цьому, заявник зазначив, що майже всі кредитори Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулись до підприємства з метою дострокового повернення коштів за поставлену продукцію та, в деяких випадках, з метою стягнення штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, враховуючи скрутне матеріальне становище підприємства та перебування його у стадії реорганізації, заявник (боржник) просив суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15, яке змінене постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015, відповідно до графіку, наведеному у заяві про розстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15; розгляд заяви призначено на 26.10.2015.

26.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новабуд-Інвест» надійшли письмові пояснення, в яких стягувач заперечив проти задоволення заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з огляду на те, що у зв'язку із заборгованістю боржника, у стягувача відсутня можливість сплатити власну заборгованість, яка виникла перед контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Новабуд-Інвест», зокрема заборгованість у розмірі 4850000 грн. 00 коп. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський акумуляторний завод «Владар», у якого стягувач придбав товар для поставки відповідачу, у підтвердження чого надав суду копії претензій Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський акумуляторний завод «Владар». При цьому, стягувач зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та зобов'язаний сплачувати заробітну плату та податки до бюджету.

Представник заявника (боржника) у судовому засіданні 26.10.2015 надав усні пояснення; заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15 просив задовольнити.

Представник стягувача у судовому засіданні 26.10.2015 надав усні пояснення; проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечив.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положеннями пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що заявником (боржником) не надано суду доказів, що підтверджують наявність обставин, які роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15, або обставин, що ускладнюють виконання вказаного рішення у визначений законом строк, зокрема, доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Так, заявник (боржник) вказує на відсутність фінансування та значну кредиторську заборгованість, однак не надає суду жодних доказів (в тому числі, будь-якого рішення суду щодо стягнення із заявника заборгованості, доказів, які підтверджують факт наявності будь-яких грошових зобов'язань перед контрагентами, тощо).

Так само, заявником не надано суду виписок з банківського рахунку, які б підтверджували факт відсутності достатньої суми грошових коштів для належного та своєчасного виконання рішення суду.

При цьому, стягувачем через канцелярію суду долучено копію адвокатського запиту до боржника з проханням надати відомості про рух коштів по всім його рахункам, відкритих у банківських установах, за липень - жовтень 2015 року.

Однак, боржник відповіді (в тому числі і у судове засідання) не надав, наявність тяжкого фінансового стану чи відсутність коштів на рахунках належними та допустимими доказами суду не довів.

Разом з тим, суд зазначає, що реорганізація підприємства чи відсутність (недостатність) бюджетного фінансування не є підставою для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому, заявником було долучено копію балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 31 березня 2015 року, з якого вбачається, що баланс Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на початок звітного періоду складав 1573216 тис. грн., а на кінець звітного періоду - 1284459 тис. грн.

Суд зазначає, що балансом є звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Так, з наданого заявником балансу (звіту про фінансовий стан) вбачається, що кредиторська заборгованість заявника за товари, роботи, послуги станом на кінець звітного періоду (станом на 31 березня 2015 року) становить 1171593 тис. грн.

Однак, балансу (звіту про фінансовий стан) за більш пізній період, зокрема станом на дату звернення до суду із заявою про розстрочку, заявником суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що баланс не підтверджує факт неможливості виконання рішення суду, а саме сплати грошових коштів у визначений законом строк.

Разом з тим, як встановлено судом у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15, у заявника (боржника) виникла заборгованість за Договором поставки № ЦХП-07-01914-01 від 23.09.2014 починаючи з 25.03.2015, однак доказів здійснення будь-яких часткових оплат заборгованості заявником суду не надано, в тому числі з моменту винесення рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 та з моменту винесення постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 у справі № 910/12837/15.

Крім того, боржником не надано суду доказів, які підтверджували б фактичну можливість виконання ним графіку розстрочки, наведеного у заяві про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15, зокрема, доказів того, що у заявника будуть у наявності у передбачені графіком розстрочки строки необхідні суми грошових коштів.

Крім того, у письмових поясненнях, поданих до суду 26.10.2015, стягувач заперечив проти задоволення заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з огляду на те, що у зв'язку із заборгованістю боржника, у стягувача відсутня можливість сплатити власну заборгованість, яка виникла перед контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Новабуд-Інвест», зокрема заборгованість у розмірі 4850000 грн. 00 коп. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський акумуляторний завод «Владар», у якого стягувач придбав товар для поставки відповідачу, у підтвердження чого надав суду копії претензій Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський акумуляторний завод «Владар». При цьому, стягувач зазначив, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та зобов'язаний сплачувати заробітну плату та податки до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, ч. 1, 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2015 у справі № 910/12837/15.

Суддя І.М. Отрош