Рішення № 53149200, 12.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/14450/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення грошових коштів

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Курдельчук І.Д.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: Ходарченко В.М. - за довіреністю від 08.07.2015р.;

від відповідача: Жирик Я.І. - за довіреністю від 07.07.2015р.

В судовому засіданні 12 жовтня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В червні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс" (позивач) надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (відповідач) про стягнення 184 851,59 грн. основного боргу, 132 290,57 грн. інфляційних втрат, 16 196,04 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу було надмірно сплачено грошові кошти за Договором Факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012 року.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 333 338,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/14450/15. Розгляд справи призначено на 13.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2015р. розгляд справи відкладено на 29.07.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2015р. суд ухвалив розгляд справи №910/14450/15 здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2015р. для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Курдельчук І.Д., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2015р. справу №910/14450/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Курдельчук І.Д., суддя Стасюк С.В. Розгляд справи призначено на 09.09.2015р.

В судове засідання, призначене на 09.09.2015р., з'явились представники сторін, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

В ході розгляду спору представником відповідача подано клопотання про продовження строків вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015р. продовжено строк розгляду справи № 910/14450/15 на 15 днів. Оголошено перерву у справі до 12.10.2015р.

14.07.2015 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом, оскільки на підставі ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Листом № 74/521/52-52 від 17.05.2012 року відповідачем повідомлено позивача, що для участі в II етапі відбору останній, як потенційний покупець дебіторської заборгованості за послуги рухомого (мобільного) зв'язку та інших телекомунікаційних послуг повинен укласти з відповідачем договір про конфіденційність, відповідно до якого буде передано документацію з відбору покупця, необхідну для підготовки комерційних пропозицій. Крім того, повідомлено, що з метою підтвердження платоспроможності, однією із умов надання учасником комерційної пропозиції ПАТ «Укртелеком» є зобов'язання надати гарантію виконання своїх зобов'язань у зв'язку із наданням комерційної пропозиції у вигляді перерахування грошових коштів в розмірі 50% вартості портфелю заборгованості на рахунок замовника.

14.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» (фактор) (разом сторони) укладено Договір факторингу № 805210-136-136 (надалі Договір або Договір факторингу), відповідно до п. 1.1. якого, клієнт (первісний кредитор) зобов'язується відступити за плату, а фактор (новий кредитор) зобов'язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає кредитором за договорами про надання телекомунікаційних послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (відповідно до розділу 2 Договору - особами, що уклали з клієнтом договори про надання телекомунікаційних послуг і не виконують чи неналежним чином виконують свої грошові зобов'язання за зазначеним договорами, а також будь-які особи, що взяли на себе обов'язок виконати (повністю або частково) зобов'язання замість боржників за відповідним правочинами).

Згідно з п. 1.2. Договору фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі в нього фактором права грошової вимоги до боржників. При цьому, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржників на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників і винятково в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників, створених філіями Клієнта.

Згідно з п. 1.4. Договору фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання телекомунікаційних послуг, право вимоги яких передається за Договором.

Пунктом 6.1.3. Договору сторони погодили, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників (згідно з розділом 2 Договору - списку боржників із переліком відомостей, згідно з формою, визначеною в Додатку № 1 до цього Договору. Реєстр боржників передається на електронну адресу контактної особи фактора), після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги. При цьому, виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом, є необхідним та достатнім оформленням відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.

Відповідно до п. 7.1. Договору факторингу сторони домовились, що ліміт фінансування складає 9,5% від суми переданого фактору права Вимоги за відповідним реєстром боржників за послуги рухомого (мобільного) зв'язку.

Сторони домовились, що ліміт фінансування складає 7% від суми переданого фактору права вимоги за відповідним реєстром боржників за послуги фіксованого телефонного зв'язку. Розмір плати фактору (дисконт) дорівнює різниці між загальною суми відповідної заборгованості, права вимоги за

якою передаються фактору, та загальною сумою відповідного ліміту фінансування, що сплачується клієнту (з врахуванням суми гарантії, наданої в якості забезпечення комерційної пропозиції, сплаченої раніше фактором клієнту).

Згідно з п. 7.2. Договору фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана у відповідному акті приймання-передачі реєстру боржників, за мінусом суми гарантії в якості забезпечення комерційної пропозиції, сплаченої фактором на рахунок клієнта раніше протягом 5 банківських днів з дати його підписання сторонами. Сторони домовились, що акут приймання-передачі реєстру боржників, в якому вказується сума плати (дисконту) фактору одночасно є первинним документом, що підтверджує здійснення операції факторингу.

При цьому, суд відмічає, що у зв'язку із наявністю розбіжностей, які існують у редакціях Договору факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012р., наданих позивачем та відповідачем, судом витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва завірені копії документів у справі № 826/17/13-а, в т.ч. копію Договору факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012р., редакція якого відповідає редакції наданій відповідачем, яка у зв'язку із цим приймається до розгляду у якості укладеного між сторонами договору.

Позивач стверджує, що загальна сума оплаченої відповідачу вартості права вимоги складає 3 474 041,16 грн., в той час як останнім передано право вимоги на загальну суму 3 289 189,57 грн., у зв'язку із чим на підставі ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 184 851,59 грн. основного боргу, 132 290,57 грн. інфляційних втрат, 16 196,04 грн. 3% річних.

У відзиві відповідач зазначив, що в порядку п. 6.1.3. Договору факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012р. ним передано право грошової вимоги на суму 3 474 041,15 грн., а позивачем оплачено 3 474 041,16 грн. вартості отриманої грошової вимоги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року у справі № 826/79/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року, встановлено, що 05 січня 2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» видане свідоцтво ФК № 246 про реєстрацію фінансової установи. Згідно додатку до свідоцтва № 246 серія ФК про реєстрацію фінансової установи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Купер Прайс» має право надавати факторинг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства.

15.06.2012 року сторонами складено Акт приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 14.06.2012 року до Договору факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012р. та Акт приймання-передачі реєстру боржників № 2 від 14.06.2012 року до Договору факторингу № 805210-136-136 від 14.06.2012р., згідно з якими клієнт передав, а фактор прийняв реєстри боржників № 1 та № 2 відповідно з лімітом фінансування 1 381 494,21 грн. (кількість боржників 108 175 осіб, загальна сума заборгованості: 19 735 631,63 грн.) та лімітом фінансування 2 092 546,94 грн. (кількість боржників 80 098 осіб, загальна сума заборгованості: 22 026 809,93 грн.) відповідно.

З урахуванням того, що право вимоги перейшло до відповідача з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі заборгованості відповідних реєстрів боржників, останнім отримано право вимоги на загальну суму 3 474 041,15 грн. (1 381 494,21 грн. + 2 092 546,94 грн.).

При цьому, суд надає критичної оцінки твердженням позивача про те, що відповідно до п. 6.1.3. Договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі заборгованості, оскільки це спростовується редакцією зазначеного Договору, наданого на запит суду Окружним адміністративним судом м. Києва.

Платіжними дорученнями № 102 від 30.05.2012 року та № 546 від 20.06.2012 року позивачем оплачено 1 550 129,00 грн. та 1 923 912,16 грн. відповідно (на загальну суму 3 474 041,16 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи викладене, відповідач на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути позивачу надмірно перераховані грошові кошти в розмірі 0,01 грн. з розрахунку 3 474 041,16 грн. (перераховано) - 3 474 041,15 грн. (отримано право грошової вимоги на підставі Договору факторингу).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суму надмірно сплачених грошових коштів підлягають залишенню без задоволення, оскільки зазначене зобов'язання не є підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню на 0,01 грн. основного боргу, що в грошовому виразі судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог складає менше 1 копійки, судові витрати з відповідача не стягуються.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕР ПРАЙС" (02140, м.Київ, вулиця Лариси Руденко, будинок 6А, ідентифікаційний код 36825312), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 0 грн. 01 копійка (одна копійка) основного боргу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.10.2015р.

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Курдельчук І.Д.

Суддя Стасюк С.В.