Рішення № 53149162, 28.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/22104/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

До Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"

Про визнання недійсним Концесійного договору

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство "Ровенькиантрацит"

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Чечеткіна М.В. (дов. № 610/22 від 09.09.2015)

Левшун Р.В. (дов. № 622/22 від 09.09.2015)

від відповідача-1: Притула Г.Ю. (дов. № 01/17-0397 від 19.02.2015)

від відповідача-2: Шамкій В.М. (дов. №ББУ/РА419/Р/14 від 10.12.2014)

Вовкотруб О.О. (дов. №ББУ/РА147/ББ/15 від 23.10.2015)

Поцеловкіна О.В. (дов. № ББУ/РА149/ББ/15 від 23.10.2015)

від третьої особи: Скиба С.Г. (дов. № 1-3/3д-51 від 31.12.2014)

вільний слухач ОСОБА_9

В судовому засіданні 28.10.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна № 8-08/4415 від 13.08.2015 Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (надалі - позивач) до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним Концесійного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22104/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.

14.09.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник позивача з'явився та заявив клопотання про витребування доказів.

Суд дослідивши вказане клопотання, вважає його вмотивованим, належним чином обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1, 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Державне підприємство "Ровенькиантрацит". Клопотання обґрунтовано тим, що у ПАТ "Центренерго" перед ДП "Ровенькиантрацит", згідно з даними бухгалтерського обліку ПАТ "Центренерго", на сьогоднішній день існують зобов'язання щодо сплати заборгованості по договорам №№ 10/6-01-00 від 11.01.2000 р., 116 від 29.12.2001 р., 1-1/1-е-07-644 від 26.12.2002 р.; 6/10/172-12-98 від 17.12.1998 р., 1 від 03.12.1999 р., 1-1/2-е від 17.12.2002 р. та №10/3-01-01 від 20.11.2000 р.

16.09.2015 ухвалою суду залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів по справі 910/22104/15 - Державне підприємство "Ровенькиантрацит" та відкладено розгляд справи на 21.10.2015.

В судовому засіданні 21.10.2015 оголошено перерву до 28.10.2015.

В судове засідання, призначене на 28.10.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні, представниками відповідача-1 та третьої особи, заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ" укладено концесійний договір (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на платній та строковій основі надане концесіонеру право на управління (експлуатацію) цілісним майновим комплексом Державного підприємства "Ровенькиантрацит" для комплексного забезпечення задоволення громадських потреб.

Договір було укладено за результатами проведення конкурсу згідно до частин 7, 8 та статті 7 Закону України "Про концесії", а саме після визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ" переможцем концесійного конкурсу та погодження з ним всіх умов договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач-1 просить застосувати строки позовної давності. Суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Основною вимогою позову ПАТ "Центренерго" є визнання недійсним Концесійного договору від 01.12.2011 в частині передачі дебіторської заборгованості ПАТ "Центренерго" Відповідачеві 2.

Пунктом 2.8. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", встановлено, що загальна позовна давність застосовується щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

своїй позовній заяві Позивач зазначає, що про спірний концесійний договір йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи № 15/76-6-43/624-6, а саме 10.07.2015.

Проте, зазначене твердження Позивача не відповідає дійсності та спростовується наступним.

Господарським судом Київської області розглядалася справа № 109/3-2003 за позовом Державної холдингової компанії "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки, Луганської область до відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільська ТЕС, м. Українка про стягнення 16334653,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2012 у справі № 109/3-2003 було ухвалено замінити Державну холдингову компанію "Ровенькиантрацит" її правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Підставою для заміни сторони у справі № 109/3-2003 відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України стала заміна кредитора у зобов'язанні.

Так, Господарський суд Київської області, ухвалюючи ухвалу від 16.01.2012 у справі № 109/3-2003, зазначив, що наказом Міністерства палива та енергетики України № 158 від 31 березня 2003 року Державну холдингову компанію "Ровенькиантрацит" та державні відкриті акціонерні товариства дочірні підприємства ДХК реорганізовано шляхом злиття та створення на їх базі Державного підприємства "Ровенькиантроцит" та умовами Концесійного договору б/н від 1 грудня 2011 року, Передавального акту № 3/РА Державне підприємство "Ровенькиантрацит" передало а товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" прийняло дебіторську та кредиторську заборгованість, яка сформувалась станом на 1 грудня 2011 року, в тому числі заборгованість відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Трипільська ТЕС. Суд на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України замінює Державну холдингову компанію "Ровенькиантрацит" її правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Враховуючи, що ПАТ "Центренерго", як стороні по справі, було відомо про розгляд справи № 109/3-2003, а також ухвалою Господарського суду Київської області від 04.01.2012 було визнано явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, то ПАТ "Центренерго" мало безумовну можливість довідатися про укладення концесійного договору та передачу дебіторської заборгованості за ним до ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" саме 16.01.2012 , під час розгляду справи №109/3-2003.

А відтак, строк, у межах якого ПАТ "Центренерго" могло звернутися до суду з вимогою визнати недійсним Концесійний договір від 1 грудня 2011 року в частині передачі дебіторської заборгованості ПАТ "Центренерго", минув 16 січня 2015 року, тобто понад 9 місяців тому.

Частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України визначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене заява Відповідача-1 та Третьої особи про пропуск строків позовної давності щодо позовних вимог ПАТ "Центренерго" про визнання Концесійного договору недійсним в частині передачі дебіторської заборгованості ПАТ "Центренерго" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" підлягає задоволенню, а отже є підставою для відмови в задоволенні зазначених позовних вимог.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог із наведених Позивачем обґрунтувань позову, та їх відхиляє, а також застосовує строк позовної давності.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 04.11.2015

Суддя М.О. Лиськов