Ухвала суду № 53148458, 04.11.2015, Шумський районний суд Тернопільської області

Справа № 609/1175/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2015 р. Шумський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого суду: ОСОБА_1

при секретарі : Кухарчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ кримінальне провадження за № 12014210200000158 від 02.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 вул.Шевченка, 40 Шумського району Тернопільської області з середньо - спеціальною освітою, не одруженого, судимого Лановецьким районним судом Тернопільської області до чотирьох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з двохрічним іспитовим строком у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора прокуратури: ОСОБА_3

обвинуваченого : ОСОБА_2

Захисника обвинуваченого

Адвоката: ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шумського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обвинувачений утримується під вартою з 29.07.2014 року.

Строк тримання під вартою закінчується 20 листопада 2015 року.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи це тим, що його підзахисний має постійне місце проживання, обрання запобіжного захисту у вигляді домашнього арешту з відповідним обмеженнями, а саме: забороною цілодобово покидати місце проживання виключає ризики вчинення ОСОБА_2 нових кримінальних правопорушень. Крім того останній вважає, що стороною обвинувачення не доведені зазначені вище ризики, а те, що ОСОБА_2 є особою судимою не свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того захисник вважає, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_2 не є достатньою підставою для такого тривалого, понад 1 рік 6 місяців тримання його підзахисного під вартою.

Останній також пояснив, що на даний час по розглядуваному кримінальному провадженні допитані майже всі ключові свідки, тобто той ризик, який теж був однією з підстав обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, теж відпав.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 просив суд його клопотання задоволити.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу, мотивуючи це тим, що ризики, передбачені ст..177 КПК України не змінилися, а наявність судимості у обвинуваченого свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Вислухавши адвоката, обвинуваченого, їх доводи щодо необхідності зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, перевіривши надані матеріали провадження, співставляючи та аналізуючи наведене між собою та в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки суд не вбачає підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає, що є достатні підстави для зміни стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт є те, що останній має постійне місце проживання, на даний час проживає з матір»ю, яка має хворобливий стан, відпали ризики, які слугували підставою для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того суд вважає, що сторона обвинувачення не довела ризиків того, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, буде займатися злочинною діяльністю та вчинятиме кримінальні правопорушення.

Пунктом 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практикою Європейського суду з прав людини визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, тривале тримання під вартою може бути виправдане по конкретній справі тільки за наявності специфічних ознак суспільного інтересу який, незважаючи на презумпцію невинуватості, перевершує правило поваги до свободи особистості.

Таким чином суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 177,178,183,331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, жителю с.В.Дедеркали вул. Шевченка 40 Шумського району Тернопільської області, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_2 цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: с.В.Дедеркали вул. Шевченка 40 Шумського району Тернопільської області.

Зобов»язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою суду.

ОСОБА_2 звільнити з під варти з моменту доставлення його до помешкання, що розташоване за адресою: с.В.Дедеркали вул. Шевченка 40 Шумського району Тернопільської області.

Встановини строк дії ухвали в 60 днів, тобто до 02 січня 2016 року.

Ухвалу суду направити для виконання в СІЗО №26 Управління ДДУВП в Тернопільській області, Шумський РВУ ВМСУ в Тернопільській області

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1