Ухвала суду № 53146680, 03.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/8136/15-к Головуючий суддя І інстанції Якуша Н. В.

Провадження № 11-кп/790/1981/15 Суддя доповідач Мозговий О.Д.

Категорія: Злочини проти громадського порядку та моральності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Григорова П.О.

- при секретарі Дригайло С.М.

- за участю прокурора Золочевського С.О.

- обвинуваченого ОСОБА_1

- захисника обвинуваченого - адвоката Горшколєпова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Горшколєпова Д.В. на вирок Київського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2015 року, матеріали кримінального провадження №640/8136/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.294 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, громадянин України, холостий, маючий на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2., з неповною вищою освітою, працюючий заступником начальником цеху №14 з виробництва ДП завод «Електротяжмаш», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2,

засуджений за ч.1 ст.294 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_1 обчислюється строк відбуття покарання з моменту його затримання, тобто з 18 березня 2015 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишено без змін - у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).

Питання про речові докази вирішене.

Згідно вироку, ОСОБА_1 01.03.2014 року в період часу з 11 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв., більш точного часу в ході проведення досудового слідства та судового розгляду встановити не представилось можливим, діючи спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибув на майдан Свободи у м. Харкові, та знаходився поряд із будівлею Харківської обласної державної адміністрації, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.

Приблизно о 13 год. 01.03.2014 року з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися протиправним захопленням будівлі Харківської обласної державної адміністрації та дестабілізації обстановки у м. Харкові, ОСОБА_1, діючи спільно з невстановленими особами, перебуваючи на сходах біля центрального входу до Харківської обласної державної адміністрації, підіймаючи руки до гори та голосно викрикуючи фразу «Где ОПЛОТ», прийняв активну участь у протиправних діях, які були направлені на захоплення будівлі Харківської обласної державної адміністрації.

Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_1, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування всіх діючих правил та норм суспільства, діючи спільно з невстановленими особами, через центральний вхід Харківської обласної державної адміністрації самовільно зайшов до вказаної будівлі, тим самим прийняв активну участь у масових заворушеннях, які виразились в захопленні будівлі Харківської обласної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64.

Захисник обвинуваченого - адвокат Горшколєпов Д.В. в своїй апеляційній скарзі зі зміненими доводами просить дії ОСОБА_1 перекваліфікувати за ст.293 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції даної статті.

В обґрунтування свої апеляційної скарги адвокат вказує, що судом першої інстанції не застосував закон, що підлягає застосуванню, та застосував закон, що не підлягає застосуванню. Помилка при застосуванню закону потягла за собою помилку при визначенні поняття злочину, кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.294 КК України, визначення вини та ї форми, призначення покарання.

Як вказує захисник, доказами винуватості Картамишева суд визнав показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, два відеофайла з місця події, які, на думку захисника, є прямим доказами невинуватості ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 16.07.2015 року пояснював, що він не бачив, щоб ОСОБА_1 будь-кого бив, щось ламав, кидав, захоплював. При цьому він зазначив, що обвинувачений був учасником мітингу, з георгіївською стрічкою, щось кричав, обличчя не ховав, будь-яких сторонніх предметів в руках ОСОБА_1 він не бачив.

При цьому на досудовому слідстві свідок послідовно повідомляв, що він не чув, що кричав ОСОБА_1, оскільки було дуже шумно, було багато людей, кидали вибухові пакети, петарди, а обвинуваченого він бачив біля центрального входу в ХОДА вже після того, як натовп забіг в будівлю, був вільний доступ в приміщення та двері були відчинені.

Також адвокат Горшколєпов Д.В. зазначає, що свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.08.2015 року пояснив, що ОСОБА_1 потрапив в об'єктив його фотокамери більше 13 разів, він був учасником мітингу, що саме він кричав він не чув, оскільки було дуже шумно. ОСОБА_1 він бачив після того як натовп зніс барикади і зайшов в приміщення ХОДА, коли центральні двері були відкриті і люди ходили туди-сюди, ОСОБА_1 стояв на сходах біля входу, спиною до будівлі. Будь-яких дій обвинуваченого, направлених на захоплення будівлі, він не бачив, та не бачив, чи бив він когось, щось ламав, кидав.

Захисник вважає, що дані показання свідків підтверджуються змістом двох відофайлів, долучених до матеріалів провадження.

Як вказує захисник, об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст.294 КК України, утворює два різновиди дій: організація масових безпорядків, активна участь у масових безпорядках.

На думку адвоката, дії учасників натовпу, які були на місті вчинення масових безпорядків пасивними спостерігачами події, складу злочину не має, та вони не підлягають кримінальній відповідальності за ст.294 КК України.

Адвокат також зазначає, що масові безпорядки слід відрізняти від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296 КК України) та від групового порушення громадського порядку (ст.293 КК України).

Масові безпорядки передбачають наявність натовпу, які керуються різними мотивами їх учасників, що безпосередньо вчиняють погроми, підпали, руйнування та інші подібні дії.

Групове порушення громадського порядку даних ознак не має, дії, що утворюють склад групового порушення громадського порядку, можуть виходити не з натовпу, а від окремої групи осіб та не супроводжуватись погромами, руйнуваннями, підпалами та іншими подібними діями.

Крім того, захисник зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, раніше до відповідальності не притягувався, працює заступником начальником цеху №14 з виробництва ДП «Завод «Електротяжмаш», користується авторитетом у трудовому колективі, що підтверджується характеристиками та клопотанням трудового колективу, має стійкі соціальні зв'язки, є активним законослухняним членом громадського суспільства, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2., доглядає за пристарілою, хворою матір'ю, інвалідом 2 групи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції адвоката, думку адвоката Горшколєпова та обвинуваченого ОСОБА_1, які просили задовольнити апеляційну скаргу адвоката, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судові рішення згідно із ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини правопорушення та порушення норм КПК України ніхто із учасників судового засідання не оскаржує, то в цьому об'ємі вирок суду не перевіряється.

Призначаючи покарання обвинуваченому Картамишеву суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України, та призначив це покарання в межах санкції ч.1 ст.294 КК України, в її нижній межі, яке, на думку суду першої інстанції, яку колегія суддів підтримує,необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке, на думку суду першої інстанції, є розповсюдженим та безпосередньо впливає на ситуацію як у місті Харкові окремо, так і в країні в цілому.

Також, суд першої інстанції при постанові вироку врахував дані про особу обвинуваченого, та те, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, та він піклується за матір'ю похилого віку, яка страждає хронічними захворюваннями, що він працює та позитивно характеризується, та обґрунтовано прийшов до висновку, що в сукупністю з другими обставинами відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому більш м'якого покарання.

Що ж стосується апеляційних доводів адвоката Горшколепова, де він вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.294 КК України, у зв'язку з чим його дії необхідно перекваліфікувати на ст.293 КК України як групове порушення громадського порядку, то колегія суддів вважає ці доводи адвоката як такі, що не ґрунтуються на законі.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що ОСОБА_1 01.03.2014 року спільно з іншими особами протиправно захопив будівлю Харківської облдержадміністрації на вул. Сумській №64.

Диспозиція ч.1 ст.294 вказує на те, що складовою частиною даного складу злочину, як і інші, є «захоплення будівель або споруд».

Таким чином, апеляція адвоката і в цій частині не необґрунтованою, та як така, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404,405,407,409,418,419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Горшколєпова Д.В. залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 20.08.2015 року відносно ОСОБА_1, визнаного винним за ч.1 ст.294 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді

-------------------- --------------------- ---------------------