Ухвала суду № 53146542, 02.11.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15934/15-ц

Номер провадження 2/643/4961/15

УХВАЛА

02.11.2015 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивачкою 27.10.2015р. подано до суду заяву, в якій вона просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру №105, що розташована в будинку №61-Д по пр. Пятдесятиріччя ВЛКСМ в м. Харкові, мотивуючи тим, що після постановлення 08.10.2015р. Московським районним судом м. Харкова ухвали про забезпечення позову, яка фактично не була виконана, спірна квартира була продана відповідачем на користь ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з позову, 03.04.2015р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого боржник отримав від позикодавця грошові кошти у розмірі 3560 доларів США, які зобовязалася повернути до 03.04.2016р., однак на даний час вони не повернуті.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань, сторонами було укладено договір іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом.

Вважала, що укладені договори були вчинені ним під впливом тяжкої для неї обставини та на врай невигідних та очевидно кабальних умовах.

Таким чином, з наданих матеріалів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір стосовно умов договорів позики та іпотеки.

На час звернення позивачкою з заявою про забезпечення позову дана квартира була відчужена відповідачем на користь ОСОБА_2, який на даний час не залучений до участі у справі у будь-якій якості.

У відповідності зі ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

В п.3 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, оскільки чинний ЦПК України передбачає можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, котре знаходиться у нього або в інших осіб, а квартира, на яку позивачка просить накласти арешт, вже належить на праві власності ОСОБА_2, який не є відповідачем по справі, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_5 у задоволенні її заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 11, 121, 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії сторонами.

Суддя А.М. Задорожна