Ухвала суду № 53145629, 04.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 332/4658/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/4658/15-к Головуючий у 1 інстанції Мєркулова Л.О.

Провадження № 11-сс/778/854/15 Доповідач у 2 інстанції Симонець О.І.

Категорія оскарження ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Симонця О.І.,

суддів Тютюник М.С., Рассуждая В.Я.,

за участю прокурора Коваль І.М.,

секретаря Ігнатенко І.В.,

підозрюваного ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянула 4 листопада 2015 року в м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, не працевлаштованого, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

29.03.2005 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307 КК України, до 3 років позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 1 рік;

04.04.2006 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 71 КК України, частково приєднати по вироку Заводського районного суду від 29.03.2005 року і визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

25.03.2010 року Заводським районним судом м. Запоріжжя, кримінальна справа за ч. 2 ст. 309 КК України припинена на підставі ст. 48, 309 ч. 4 КК України, ст. 7, 237, 282 КПК України;

07.06.2010 року Заводським районним судом м. Запоріжжя, кримінальна справа за ч. 1 ст. 309 КК України припинена на підставі ст. 237, 244, 248 КПК України;

18.01.2011 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим терміном 3 ріки;

28.09.2011 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, 70 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано за вироком Заводського районного суду від 18.01.2011 року і визначено 4 роки 6 місяць позбавлення волі;

30.01.2012 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, призначено покарання за вироком Ленінського районного суду від 28.09.2011 року і визначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 30.07.2014 року з Софіївської ВК Запорізької області, невідбутий строк 1 рік, 4 місяці, 14 днів,

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у тому, що він 22.10.2015, приблизно о 13 годині 30 хвилин, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в кабінеті № 15 будинку дитячої та юнацької творчості Заводського району, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пер. Ракушечний, 1, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, з парти таємно викрав мобільний телефон марки «Sumsung GT S-5250» в корпусі білого кольору, вартістю 700 гривень, котрий належить ОСОБА_3, в якому була встановлена сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, яка не представляє матеріальної цінності, на рахунку котрої були кошти в сумі 1 грн. 70 коп., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 701 грн. 70 коп.

23.10.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом пред'явлення особи для впізнання; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_6; протоколом огляду мобільного телефона «Sumsung GT S-5250» в корпусі білого кольору.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 слідчий суддя зазначив що підозрюваний свою вину у вчинені інкримінованого злочину визнав, має постійне місце проживання та реєстрацію, працює не офіційно - підрядником, має постійний дохід, проживає однією сім'єю з дідом якому допомагає матеріально та фізично, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, перебуває у реабілітаційному центрі «Добра пристань» з метою лікування та виправлення.

Висновок слідчого про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, як запобігання спробам ОСОБА_2 переховуватися від органів судового розслідування та/або

суду, не обґрунтований в клопотанні і не доведений в судовому засіданні.

В апеляційній скарзі прокурор не згоден з ухвалою суду про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що ОСОБА_2 є особою, яка раніше 5 разів судима за вчинення умисних злочинів, судимості за які не зняті та не погашені, також ОСОБА_2 двічі порушував умови звільнення від покарання з випробуванням та в даний момент притягується до кримінальної відповідальності за вчинення незаконних дій в період невідбутої частини покарання при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання. Крім того, вказує, що інкримінований ОСОБА_2 злочин є зухвалим, на даний час, більше місяця, згідно пояснень підозрюваного, він не працює, живе за рахунок матері, також зазначення в ухвалі суду вказівки про наявність міцних соціальних зв'язків є хибним; проходження підозрюваним лікування в реабілітаційному центрі документально не підтверджено. Також, прокурор зазначає про існування ризику незаконного впливу на свідків, які є малолітніми дітьми.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим .

Згідно п.1 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, всупереч вимог п. 2, 4, 6, 8 ч.1 ст. 178 КПК України не оцінив у сукупності всі обставини, а саме те, що відповідно ст.12 КК України останній вчинив злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, дані про наявність місця роботи відсутні, по місцю реєстрації не проживає.

Крім того, не взято до уваги те, що ОСОБА_2 в разі перебування на волі, може продовжувати злочинну діяльність, оскільки останній схильний до скоєння злочинів проти власності, є особою, яка раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, судимості за які не зняті та не погашені, вчинив даний злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Крім того, до Апеляційного суду Запорізької області надійшли відомості із Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій облаісті про затримання ОСОБА_2, в порядку ст. 208 КПК України, за вчинення ним крадіжки.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, як винесена всупереч вимог ст. 177, 178 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 192-194, 196, 197, 395, 405, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Запорізької області

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Заводського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 строком на 60 днів.

Застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 2 січня 2016 року

Визначити розмір застави, яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена, у вигляді 20 розмірів мінімальної заробітної плати, шо становить 24 360 (двадцять чотири триста шістдесят) гривень.

Реквізити для сплати застави - одержувач: Апеляційний суд Запорізької області, ЕДРПО 02891457, р\р 37311050000061, Банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області МФО 813015.

В разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_2 покладаються наступні обов'язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду, із визначеною ними періодичністю;

не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання та перевірки документа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого та прокурора.

В разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали встановлено до 2 січня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

судді:

О.І.Симонець В.Я.Рассуждай М.С.Тютюник