Рішення № 53145507, 02.11.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6209/13-ц

пр.№ 2/336/2790/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Прохоровій А.О.,

за участю представника

позивачки - адвоката ОСОБА_1,

представника

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В позові зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_5, який 12.02.2008 року помер та якому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2004 року.

Після смерті її батька ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді вищезазначеної квартири, на яку вона виявила бажання оформити спадщину.

Під час оформлення спадщини на запит нотаріальної контори до ОП «ЗМБТІ» щодо відомостей про власника вказаної квартири була надана інформаційна довідка про те, що 12.01.2011 року на підставі доручення від 19.10.2010 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_7 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірної квартири.

09.02.2011 року за договором купівлі-продажу власником спірної квартири стала ОСОБА_8

26.03.2011 року на підставі договору купівлі-продажу власником спірної квартири став відповідач ОСОБА_4

Позивачка також зазначила, що на час нотаріального посвідчення доручення від 19.10.2010 року та договору купівлі-продажу від 12.01.2011 року її батько ОСОБА_5, від імені якого укладалися ці правочини, вже два роки як помер.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06.12.2012 року, яке набрало законної сили, визнані недійсними довіреність від 19.10.2010 року, реєстровий номер 3795 на імя ОСОБА_6 та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 12.01.2011 року.

Посилаючись на те, що внаслідок відчуження спірної квартири, яка входить до складу спадщини, порушені її права спадкоємця, просила витребувати цю квартиру у ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримала позов з підстав, викладених у позові, наполягає на його задоволенні.

Відповідач та його представник позов не визнали, при цьому представник відповідача пояснив, що позивач не є власником спірної квартири, а тому не має право предявлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння. Крім того, зазначив, що з моменту набуття чинності заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2013 року про витребування у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 вказаної квартири, позивач не здійснила жодної фактичної дії щодо вступу у право власності, комунальні послуги не сплачує. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. ст. 387, 388 ЦК України позов про витребування майна із чужого незаконного (як добросовісного так і недобросовісного) володіння може подати виключно власник майна.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконість набуття права власності не встановлена судом. Пунктами 23, 24 ППВССУ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що відповідно до статті 387 ЦК та ч. 3 ст. 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 2011 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованим в реєстрі за № 373 за ОСОБА_4 зареєстровано правіо власності на квартиру АДРЕСА_1, про що зроблено запис за № 8973533 та видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно 29 березня 2011 року № 36089 ( а.с.38-40).

Виходячи з того, що право власності на спірну квартирі відповідач набув правомірно, а позивач не є власником цієї квартири, позовні вимоги про витребування майна із чужогоо незаконного володіння безпідставні, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 16, 204, 321, 328, 386-388 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.П. Суркова