Ухвала суду № 53143633, 04.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/3138/15-ц Номер провадження 22-ц/775/721/2015

Єдиний унікальний номер 242/3138/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/721/2015 Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.

Категорія - 79 Доповідач - Санікова О.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 листопада 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Маширо О.П., Постолової В.Г.

при секретарі Макотченко А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області просить скасувати ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2015 року, якою скарга публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 8 липня 2015 року за виконавчим провадженням №48035762 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» задоволена: визнано неправомірною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 8 липня 2015 року за виконавчим провадженням №48035762, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»; визнано протиправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо нездійснення належного контролю в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 8 липня 2015 року за виконавчим провадженням №48035762 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №225/2211/2013, виданим Ворошиловським районним судом м. Донецька від 22 серпня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №29/2008-37ЮЛ/1 від 26 березня 2008 року, що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: приміщення у підвалі та на 4-му поверсі в адміністративній будівлі літ. А-4, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер (РПВН) 6232781, для задоволення вимог ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ТОВ «Конкорд LTD» в сумі 7 730 917, 74 грн., шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою в процедурі виконавчого провадження, - та ухвалити нове рішення, яким скаргу ПАТ «Перший український міжнародний банк» на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 8 липня 2015 року визнати необґрунтованою та відмовити у задоволенні в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області посилається на те, що проведення виконавчих дій неможливо на території проведення активної фази АТО, виходячи з положень Законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якими визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення; апелянт вважає безпідставним посилання суду на те, що оскільки державні установи було виведено з тимчасово окупованої території, розпорядження КМ України від 7 листопада 2014 року №1085-р не може перешкоджати проведенню виконавчих дій, оскільки суд не врахував, що виконавчим документом передбачений спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим відсутній вільний доступ до нього; крім того, загально відомим фактом є неприйняття УДППЗ «Укрпошта» поштових відправлень, адресованих в населені пункти, які тимчасово не перебувають під контролем української влади, за таких умов вчинення жодної виконавчої дії з примусового виконання зазначеного виконавчого документа не можливе без порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо надсилання процесуальних документів та прав боржника, визначених цим Законом, у такому разі боржник не може бути повідомлений про вчинені відносно нього виконавчі дії; виходячи з положень ст. 1, п.п. 1 п. 1 ст. 19, ч.1, 5 ст. 25, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення; апелянт також вважає, що судом не враховано, що Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій за умови неотримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження будуть оскаржені, оскільки боржник позбавлений можливості скористатись своїм правом на добровільне виконання рішення суду, акт опису та арешту майна боржника, акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду не може бути складений без безпосереднього доступу до майна боржника та за відсутності понятих, зробити акт про неможливість стягнення неможливо без повної всебічної перевірки майнового стану боржника, у тому числі за місцем реєстрації; апелянт звертає також увагу на те, що в мотивувальній частині ухвали суд не зазначив, на підставі яких фактів та документів суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність начальника відділу Буханцова О.В., в цій частині це питання взагалі не досліджувалось судом; зобов'язуючи відділ примусового виконання рішень винести постанову про відкриття виконавчого провадження, суд не врахував особливості Закону України «Про виконавче провадження» та порядок розгляду пакету документів, які стягувач або його представник подає на виконання до органів Державної виконавчої служби, вимоги до яких встановлені ст.ст. 17, 18, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Інші сторони у судове засідання не з'явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від ПАТ «Перший український міжнародний банк» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2015 року ПАТ «ПУМБ» направлено до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області заяву про примусове виконання рішення суду за виконавчим листом №225/2211/2013 року, виданий Ворошиловським районним судом м. Донецька 22 серпня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №29/2008-37ЮЛ/1 від 26 березня 2008 року,що належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3

8 липня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєвим О.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим провадженням №48035762, яка отримана стягувачем 16 липня 2015 року. В даній постанові державний виконавець посилається на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про законність постановленого судом першої інстанції судового рішення апеляційний суд виходить із положень ч.1 ст. 312 ЦПК України, відповідно до якої розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи скаргу ПАТ «Перший український міжнародний банк» суд першої інстанції з посиланням на Закон України «Про виконавче провадження», яким передбачено, зокрема, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчі документи і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби; будь-які виконавчі дії можливі тільки після відкриття виконавчого провадження та з посиланням на ст. 11 зазначеного закону, якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, означеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, виходив з того, що державним виконавцем безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження із посиланням на розпорядження КМ України від 7 листопада 2014 року №1085-р, оскільки вважав, що не було вчинено жодних виконавчих дій, здійснення яких можливо тільки після відкриття виконавчого провадження, адже виконавчі дії можуть бути проведені і на не окупованій території, а державний виконавець має правові підстави для відкриття виконавчого провадження та можливості і варіанти для проведення виконавчих дій на не окупованій території; тільки після відкриття виконавчого провадження та вживання передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для виконання рішення відповідно до виконавчого листа можливо дійти висновку щодо можливості чи неможливості проведення виконавчих дій на окупованій території.

Проте з такими висновками погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 6 липня 2015 року на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшов виконавчий лист №225/2211/2015, виданий 22 серпня 2013 року Ворошиловським районним судом м. Донецька, в якому зазначено: звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №29/2008-37ЮЛ/1 від 26 березня 2008 року, а саме: приміщення у підвалі та на 4-му поверсі в адміністративній будівлі літ. А-4, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер (ПРПВН) 6232781, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд LTD» в сумі 7730917,74 грн. шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою в процедурі виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця від 8 липня 2015 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до зазначеної норми державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як зазначено у мотивувальній частині постанови «Згідно виконавчого документа іпотечне майно, на яке необхідно звернути стягнення, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Законами України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ін.. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

7 листопада 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться.

Враховуючи вищенаведене, проведення виконавчих дій неможливо на території проведення активної фази АТО».

Із змісту виконавчого документа випливає, що:

- задоволення вимог стягувача можливе лише за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна;

- майно, яке підлягає реалізації, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешті. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою зазначеної статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом;

- порядок визначення вартості (оцінки майна) боржника визначений ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення;

- відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. В п.1 наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року №656/5 визначений перелік областей, які приймають участь у експерименті із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Донецька область до вказаного переліку не увійшла. Таким чином в Донецькій області реалізація арештованого майна не проводиться.

Крім того, загальновідомим фактом є неприйняття УДППЗ «Укрпошта» поштових відправлень, адресованих в населені пункти, які тимчасово не перебувають під контролем української влади.

За таких умов вчинення жодної виконавчої дії з примусового виконання зазначеного виконавчого документа не можливе без порушення норм Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження з дотриманням вимог, викладених у п. п. 1 п.1 ст. 19, ст. 20, ч.ч.1,5 ст. 25, ч.1 с. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Для можливості проведення виконавчих дій за місцем знаходження постійно діючого органу юридичної особи або її майна, виявлення рахунків, вкладів, цінних паперів тощо (про що заявляє скаржник) також має бути відкритим виконавче провадження. Крім того, акт опису та арешту майна боржника, акт вилучення у боржника предметів , зазначених у рішенні суду також не може бути складений без безпосереднього доступу до майна боржника та за відсутності понятих.

Суд першої інстанції на обґрунтування свого висновку послався на те, що державним виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій, здійснення яких можливо тільки після відкриття виконавчого провадження, адже виконавчі дії можуть бути проведені і на не окупованій території. Але при цьому судом не зазначено, які саме виконавчі дії можуть бути проведені і на не окупованій території, враховуючи особливості виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке знаходиться на тимчасового окупованій території.

Крім того, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо нездійснення належного контролю в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження №48035052 на підставі п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Але при цьому судом не встановлено, на підставі яких фактів та документів суд дійшов такого висновку з огляду на те, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» питання про відкриття виконавчого провадження вирішує державний виконавець; питання про відмову у відкритті виконавчого провадження також вирішує державний виконавець (ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»); при цьому зазначеним законом не передбачено затвердження таких постанов державного виконавця начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, покладений контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Проте, по даній справі не встановлено протиправної бездіяльності начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О.В. щодо нездійснення належного контролю в частині винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 8 липня 2015 року за виконавчим провадженням №48035762 на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на положення зазначених норм закону.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню з постановленням іншої ухвали про відмову у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Керуючись ст.ст.303-304, 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 13 серпня 2015 року скасувати.

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на рішення та бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: