Рішення № 53142635, 29.10.2015, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Провадження №2/222/478/2015

Справа №222/1185/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Доценко С.І.,

при участі секретаря Болбат Н.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Танача Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом:

ОСОБА_3

до

Дочірного підприємства « Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

про зміну умов договору про оренду землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 01.01.2010 року між нею та відповідачем Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1, площею 4,80 га, яка належить їй на праві власності та розташована на території Республіканської сільської ради Володарського Донецької області, строком на 13 років з виплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Згідно п.5.4 зазначеного договору передбачено перерахунок орендної плати за взаємною згодою сторін один раз в 5 років. Неодноразово в період з 2011 по 2015 рік, перебуваючи незадоволеною розміром орендної плати, вона зверталась до відповідача про розірвання з цих підстав договору оренди та зміною умов договору в сторону збільшення орендної плати, але ж в 2015 році на своє звернення отримала відповідь з пропозицією звернутись до питання збільшення орендної плати в березні 2016 року через рік після її звернення. Вважає, що таке ставлення відповідача порушує її право як сторони договору, тому що вона як орендар має право визначати розмір орендної плати. Таким чином, просить суд зобов'язати відповідача переглянути розмір орендної плати з 3% до 10% вартості орендованої земельної ділянки, змінити п.5.4 договору, встановивши перерахунок орендної плати 1 раз на 3 роки, виключити із договору оренди землі п.5.6 яким орендодавець не має права вимагати збільшення орендної плати при збільшені розміру земельного податку та 8.4, яким передбачено збереження сили договору для нового власника при переході права власності до іншої особи. Зазначені пункти на її думку порушують земельне законодавство та її права як орендодавця.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та пояснив, що позивач є власницею земельної ділянки, площею 4,80 га, яка належить їй на праві власності та розташована на території Республіканської сільської ради Володарського Донецької області згідно з Державним актом про право власності на землю. Між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 строком на 13 років з виплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки. Згідно п.5.4 зазначеного договору передбачено перерахунок орендної плати за взаємною згодою сторін один раз в 5 років. Позивач неодноразово письмово зверталась до відповідача з вимогою переглянути розмір орендної плати. В останнє таке звернення було в березні 2015 року. На своє останнє звернення вона отримала відповідь про те що відповідач відмовився від її пропозицій , мотивуючи тим, що вона звернулась передчасно до спливу 5 років, т.щ. договір набрав чинності в грудні 2010 року, а тому 5 років за умовами п.5.4 ще не спливли, а тому вважають що вона звернулась передчасно і запропонували звернутись до цього питання в березні 2016 року через рік після її звернення. Таку позицію відповідача позивач вважає незаконною і такою що порушує її право на отримання належної орендної плати за землю. Позивач є інвалідом другою групи, має низку хронічних захворювань які потребують коштів для лікування, вартість якого зросла у зв'язку з економічною ситуацією в країні. Окрім пенсії та орендної плати іншого доходу вона не має а тому просить суд поновити її права, змінивши умови договору шляхом зобов'язання відповідача збільшити орендну плату з 3% до 10%, а також виключити із договору оренди землі п.5.6 що містить заборону для орендодавця вимагати збільшення орендної плати при збільшені розміру земельного податку та п.8.4, яким передбачено збереження сили договору для нового власника при переході права власності до іншої особи, тому що зазначені пункти порушують земельне законодавство та її права як орендодавця.

Представник відповідач проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що договір оренди був укладений 01.01.2010 року, але пройшов державну реєстрацію лише в грудні 2010 року, а тому 5 років, передбачені п.5.4. договору про перерахунок орендної плати слід рахувати з моменту реєстрації договору а не укладення, а тому цей строк настає лише в грудні 2015 року. Позивач звернулась за перерахунком орендної плати в березні 2015 року, а тому з урахуванням договірної умови обов'язкового повідомлення іншої сторони про свої наміри не менш ніж за один рік, це питання підлягає розгляду в березні 2016 року, а тому відповідач не відмовляється переглянути орендну плату в березні 2016 року про що повідомлена позивач. Що стосується зміни інших пунктів договору, то вони кореспондовані із закону України «Про оренду землі» та ґрунтуються на інших законодавчих актах України, договір був укладений і підписаний сторонами, тривалий час виконувався належним чином без істотних порушень, а тому немає підстав для його зміни на вимогу однієї із сторін. Вважає, що права позивача не порушені. Також звертає увагу суду на те, що в 2015 року збільшився земельний податок, який сплачується відповідачем, а згідно п.5.6 укладеного між сторонами договору орендодавець не має права вимагати збільшення орендної плати у випадку зростання у відповідності із законами України розміру земельного податку. Просить відмовити в задоволенні позову. Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь в розгляді справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено на підставі копії державного акту на право власності на земельну ділянку що позивачка є власницею земельної ділянки площею 4.80 га, яка розташована на території Республіканської сільської ради Володарського району Донецької області та цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.01.2010 року між сторонами по справі було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4.80 га, який було зареєстровано у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.12.2010 року за № 013662041015101865, що підтверджується зазначеним договором та не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди розмір орендної плати щорічно складає 3% від вартості земельної ділянки, яка підтверджується довідкою Держкомзему, яку надає орендодавець. Згідно з п.5.4 договору встановлено, що перерахунок орендної плати відбувається за взаємною згодою сторін один раз у 5 років. При цьому зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону не менш ніж за один рік. Згідно п.5.6. договору орендодавець не має права вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення у відповідності з законами України розміру земельного податку. Згідно п.8.4 встановлено , що при переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає свою силу для нового власника.

Згідно довідки відділу Держземагенства у Володарському районі Донецької області від 25.06.2015 року вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 24 липня 2006 року, станом на 2015 рік становить 151044.11грн.

Згідно копії листа ОСОБА_3 від 10.03.2015 року позивач зверталась до відповідача з заявою про перегляд розміру орендної плати в сторону збільшення з 3% до7% (а.с.14)

Згідно копії листа-відповіді від 20.04.2016 року ДП «Ілліч Агро-Донбас « ПАТ «ММК ім. Ілліча» на адресу позивача, відповідач відмовляє в перегляді розміру орендної плати, т.щ. за умовами договору п.5.4 перерахунок орендної плати можливий за взаємною згодою сторін один раз на 5 років за умови звернення зацікавленої сторони за один рік про свої наміри. Пропонується повернутись до розгляду питання про збільшення розміру орендної плати в березні 2016 року.

Згідно з копією листа позивача до відповідача від 20.05.2015 року ОСОБА_3 не погоджується з пропозицією відповідача про перегляд розміру орендної плати в 2016 році та просить змінити умови договору, а саме п.5.4 яким встановити строк перерахунку орендної плати один раз на три роки, з урахуванням рівня інфляції та курс гривні до долару США, а також виключити із договору п.5.6 та п.8.4

Згідно з копією відповіді ДП «Ілліч Агро-Донбас « ПАТ « ММК ім. Ілліча» від 05.07.2015 року на ім'я позивача вбачається, що відповідач не дає згоду на внесення змін до п.5.4 договору оренди землі та пропонує розглянути це питання разом з питання про збільшення орендної плати в березні 2016 року, та відмовляється від виключення із договору п.5.6 та 8.4 договору

Згідно з копією інформаційної довідки ДП Ілліч Агро-Донбас « ПАТ « ММК ім. Ілліча» від14.09.2015 року ОСОБА_3 отримувала орендну плату з 2010 року по 2015 рік.

Відповідно до довідки УПФУ в Володарському районі Донецької області ОСОБА_3 є пенсіонеркою за віком та отримує пенсію в розмірі 1080.50 грн. на місяць

Згідно довідок ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя ДП «Ілліч Агро-Донбас « ПАТ «ММК ім. Ілліча» у 2010-2014роках зареєстроване як платник фіксованого сільскогоподарського податку, а з 2015 року платник єдиного податку з сільгоспвиробників.

Відповідно до платіжних доручень ДП «Ілліч Агро-Донбас « ПАТ « ММК ім..Ілліча» сплачувався фіксований сільськогосподарський податок в період з 2010 по 2014 рік , а з 2015 року єдиний податок з сільгоспвиробників, що свідчить про відсутність заборгованості по податковим зобов'язанням при платі за землю.

Відносини щодо оренди землі, відповідно до ст.2 Закону України « Про оренду землі» регулюються Земельним кодексом України (2768-14), Цивільним кодексом України (1540-06, 435-15), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 21 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17).

Стаття 23 цього ж Закону встановлює, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно з положеннями статті 30 цього ж Закону зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст.651 ЦК)

Згідно з положеннями ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність із обставинами, які істотно змінились, на вимогу заінтересованої сторони, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Із досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що відносини сторін щодо користування належною позивачці земельною ділянкою врегульовані договором про оренду земельної ділянки НОМЕР_1 укладеним між сторонами 01.01.2010 року та зареєстрованим у відповідності з вимогами закону 27.12.2010 року .

Сторони не оспорюють, що протягом 2010-2014 року відповідач щорічно, по теперішній час нараховував та сплачував позивачу орендну плату в розмірі передбаченому укладеним між сторонами договором оренди землі в розмірі 3% вартості земельної ділянки.

Договором передбачено порядок перерахунку орендної плати за взаємною згодою сторін один раз в 5 років за умови обов'язкового повідомлення зацікавленою особою про свої наміри іншу сторону договору не менш ніж за один рік . Умови договору позивачка визнала, підписавши зазначений договір.

Суд вважає, виходячи із положень ст.631ЦК України,згідно з якою договір набирає чинності з моменту його укладення, при укладенні договору 01.01.2010 року у позивача на 1.01.2015 року виникло право на перерахунок орендної плати, але ж нею не виконана обов'язкова умова, визначена в п.5.4 щодо завчасного обов'язкового повідомлення відповідача про свої наміри не менш ніж за один рік. Позивач звернулась до відповідача з пропозиціями про зміну орендної плати лише в березні 2015 року, а тому відмова відповідача від перегляду орендної плати в 2015 році та пропозиція відповідача повернутись до питання перегляду розміру орендної плати в березні 2016 року ґрунтується на умовах договору оренди, а тому суд не має підстав для зобов'язання відповідача перерахувати орендну плату до 10%.

Що стосується вимог позивача щодо зміни судом інших положень договору передбачених в п. 5.6. та 8.4 суд вважає що вони також не підлягають задоволенню, тому що, виходячи із принципу свободи договору, викладеному в ст.ст.3,6,627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також суд вважає, що позивачем не доведено наявність істотних порушень договору з боку відповідача, що передбачено ст.651 ЦК України та наявності одночасно всіх чотирьох умов, передбачених ст.652 ЦК України, які б свідчили про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору і які б давали право суду змінити умови укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Таким чином , в задоволенні позову слід відмовити.

Суд не приймає як докази на підтвердження підстав для зміни умов договору надані позивачем довідку про доходи та виписки із історії хвороб, із яких вбачається, що позивач хворіє на зазначені в медичних документах захворювання, які призвели до втрати її працездатності ще до укладення договору, а тому при укладенні договору оренди вона була обізнана про свій стан здоров'я та доходи і це не є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України.

Суд також вважає недоведеною позицію відповідача щодо збільшення земельного податку, на підставі якого орендодавець позбавлений права вимагати збільшення орендної плати. Так, згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено в 2015 році лише граничні ставки земельного податку. Конкретний розмір ставки визначається органами місцевого самоврядування. Місцеві органи самоврядування щороку до 25 грудня року, що передує звітному, подають свої рішення щодо застосування ставок і пільг контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок. А тому сплата земельного податку у 2015 році згідно пп.12.3.5 ПКУ, якщо сільською, селищною, міською радою відповідних рішень не прийнято, сплачується із застосуванням ставок, які діяли у попередньому році. Окрім того коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Відповідачем при цьому не надано доказів на підтвердження прийнятого рішення Республіканською сільською радою про збільшення ставок земельного податку та не надано відомостей про дату проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що належить позивачу.

Судові витрати по справі складаються із судового збору в сумі 243.60 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду і підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст 21,23,30 Закону України « Про оренду землі», ст.ст.3, 6, 627,651,652 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про зміну умов договору оренди землі НОМЕР_1 від 01.01.2010 року шляхом зобов'язання Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» переглянути розмір щорічної орендної плати з 3 (трьох) до 10 (десяти) відсотків, та змінити п.5.4. договору оренди земельної ділянки , встановивши строк для перерахунку орендної плати один раз в 3 (три) роки та виключення із договору оренди п.5.6 та 8.4 як такі що порушують норми земельного законодавства.

Повний текст рішення виготовлений 03.11.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Доценко