Рішення № 53139925, 28.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3034/15-ц

Номер провадження 2/629/1138/15

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку та всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дати винесення судом рішення і до досягнення дитиною віку повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на позовних вимогах наполягала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача-адвокат Остапенко С.Ю.: в судовому засіданні наполягала на задоволені позовних вимог позивача, оскільки батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, заробітку позивача не вистачає для належного утримання дитини, дитина за станом здоров'я перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря з приводу хронічного захворювання нирок І ступеня, вторинним обструктивним хронічним пієлонефритом, ініціальної фази сечекам'яної хвороби та потребує лікування. Відповідач є інвалідом ІІІ групи з дитинства, має задовільний стан здоров'я і потребує періодичного лікування, однак останній не звільнений від обов'язку утримання дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, погодився сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі ? частини виключно з його заробітної плати та заперечував проти стягнення аліментів з його пенсії по інвалідності, сума якої становить 1049 грн., оскільки вона йому потрібна для лікування, зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи з дитинства, на утриманні знаходиться мати-інвалід ІІ групи, яка постійно потребує матеріальної допомоги, зокрема на придбання ліків.

Представник відповідача-адвокат Шаповал Л.І.: наполягав на стягненні аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зазначив, що для призначення розміру аліментів суд обов'язково повинен враховувати стан здоров'я та матеріальне положення відповідача.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у позивача та відповідача народилась дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно довідки Лозівського КП «Житлова управляюча компанія» від 22.07.2015 року, ОСОБА_1 проживає разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.11).

Відповідно до довідки про доходи №271 від 19.10.2015 року, ОСОБА_6, працює у Відокремленому підрозділі «Станція Лозова» Державного підприємства «Південна залізниця» на посаді прибиральник виробничих приміщень та отримує заробітну плату, загальна сума доходу за період з квітня 2015 року по вересень 2015 року без урахування аліментів становить 18822,80 грн. (а.с.35).

Відповідно до довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_7 від 23.10.2015 року, ОСОБА_2, працює у ФОП ОСОБА_7 на посаді комплектувальника меблів та отримує заробітну плату, загальна сума доходу за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року без урахування аліментів становить 8819,60 грн. (а.с.37).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на диспансерному обліку у сімейного лікаря з приводу хронічного захворювання нирок І ступеня, вторинним обструктивним хронічним пієлонефритом, ініціальної фази сечекам'яної хвороби (а.с.36).

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_3 та довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 109154, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку в УПФУ Лозівського району Харківської області і отримує пенсію та є інвалідом ІІІ групи з дитинства (а.с.23,41).

Як вбачається з медичної документації, наданої відповідачем, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом ІІІ групи з дитинства, має задовільний стан здоров'я та потребує періодичного профілактичного лікування (а.с.42,43,57,58,59,60,61,62,63,64,65-66).

Згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_4 та довідки до акта огляду МСЕК серії ХАР-06 №037371, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, є інвалідом ІІ групи загального захворювання. Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_5, ОСОБА_8 є матір'ю відповідача ОСОБА_2 (а.с.38,39,40).

З медичної документації вбачається, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, мати відповідача, має задовільний стан здоров'я та потребує періодичного профілактичного лікування (а.с.44,47-48,49,50,51,52,53,54,55-56).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини не надає.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «…Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «…Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення позивача і відповідача.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, обставини, зазначені у статті 183 СК України, суд приходить до висновку, що позивач скористалась своїм правом на звернення до суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Що стосується доводів відповідача та його представника, про те, що на утримання відповідача знаходиться мати-інвалід ІІ групи, яка потребує постійної матеріальної підтримки, яку він їй надав, належного підтвердження не знайшло, оскільки в судовому засіданні відповідачем та його представником даний факт не доведено і відповідних доказів до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79-88,169, 208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Степне, Близнюківського район, Харківської області, працюючого комплектувальником меблів в ФОП ОСОБА_7, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м.Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - 28.07.2015 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення був виготовлений 02.11.2015 року.

Суддя О.А.Ткаченко