Ухвала суду № 53136536, 02.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9032/15 Справа № 205/8764/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н. В. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року про залишення без розгляду скарги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року скарга ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була залишена без розгляду.

З такою ухвалою не погодився заявник, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі скарги, заявник послався на те, що про повернення, відділом примусового виконання рішень ДВС, виконавчого листа, виданого 19.09.2012 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 38 025 475,47 грн. він дізнався з моменту ознайомлення зі справою, а саме- з 22.09.2014 року, вважає, що строк був пропущений з поважних причин.

Згідно ст. 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

У відповідності до ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Також суд посилався на роз'яснення п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

А отже, оскільки заявником пропущено строк звернення до суду для вчинення процесуальної дії, доказів поважності причин пропуску строку не представлено, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою слід відмовити, а скаргу залишити без розгляду.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Порядок розгляду скарги передбачений розділом VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

При цьому, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Така скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. ч. 1, 2 ст. 384 ЦПК України).

Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Між тим, суд першої інстанції розглянув справу без виклику заявника та державного виконавця.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були не в повному обсязі з*ясовані дійсні обставини справи, без перевірки доводів заявника і заперечень заінтересованої особи, без належної оцінки доказів та з порушенням норм процесуального права.

А отже, оскаржувана ухвала суду не може залишатися в силі, підлягає скасуванню, як передчасна, на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, в зв*язку з чим апеляційна скарга задовольняється.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалаапеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: