Ухвала суду № 53136240, 03.11.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/206/6060/15-к

Провадження № 1-кс/206/606/15

У Х В А Л А

"03" листопада 2015 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретаріКолісник В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, який народився 14.01.1965 року у м. Ленінакан, Вірменія, громадянина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Федерації, маючого спеціальну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: ОСОБА_4 Федерація, Саратовська область, Петровський район, с. Оркіно, вул. Садова, буд. 54, мешкає за адресою: Україна, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Спесивцев А.В.,

слідчого Пеньков С.А.,

захисника ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

03 листопада 2015р. слідчий СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні слідчого відділу Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12015040700001705 від 30.10.2015 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що нприкінці вересня 2015 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою покупки АТС прибув до ТОВ НПФ «Проммет», що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, де оглянули приміщення та стан обладнання АТС.

Пізніше, приблизно в 20 числах жовтня 2015 року у здійсненні продажу даної станції останнім було відмовлено.

28 жовтня 2015 року близько 11 години 00 хвилин, достовірно знаючи, що в приміщенні автоматичної телекомунікаційної станції ТОВ НПФ «Проммет», що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, знаходяться дорогоцінні метали - струни МКС, які знаходились в статитах АТС, у ОСОБА_2 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме всіх вищевказаних струн МКС, які містять дорогоцінні метали.

У подальшому, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме струн МКС, з урахуванням складності вчинення даного злочину 28.10.2015, в невстановлений під час досудового розслідування час, запропонував раніше знайомому ОСОБА_7 вчинити злочин спільно, а саме викрасти із АТС ТОВ НПФ «Проммет», що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Курсантська, 7, струни МКС, на що останній відповів згодою, після чого між собою розподілили ролі вчинення даного злочину, згідно до яких ОСОБА_7 повинен був знаходиться на вулиці та спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження співучасника злочину ОСОБА_2 про можливу появу сторонніх осіб, а останній тим часом повинен проникнути до приміщення АТС ТОВ НПФ «Проммет», що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, де з статитів АТС, шляхом демонтажу викрасти струни МКС.

Реалізуючи умови злочинної змови в цей же день, а саме 28.10.2015 приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, у групі зі співучасником злочину ОСОБА_7, прибув до АТС ТОВ НПФ «Проммет», що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, де згідно із розподіленими ролями у вчиненні даного злочину ОСОБА_7 став чекати на вулиці та спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження співучасника злочину ОСОБА_2 про можливу появу сторонніх осіб, а останній тим часом через вікно проник до приміщення АТС ТОВ НПФ «Проммет», тим самим проник до іншого приміщення, де, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, за допомогою раніше підготовленого інструменту, шляхом демонтажу, при цьому вчинюючи злочин за попередньою змовою групою осіб, в ніч з 28.10.2015 на 29.10.2015 викрав струни МКС у кількості 13000 шт. вартістю 45000 грн., викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розпорядились на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 слідчий кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою грпою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення.

Слідчий зазначає, що застосування більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень. Також просить визначити максимальний розмір застави вісімдесят мінімальних заробітних плат, тобто 97440 грн.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч.3 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, перешкоджати виконанню процесуальних рішень, оскільки ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Федерації, зареєстрований у ОСОБА_4 Федерації, не працевлаштований, що може свідчити про подальше зайняття злочинною діяльністю. Слідчий проводить слідчі дії з ОСОБА_2, щодо його виклику і явки йому невідомо, цим займаються оперативні працівники міліції.

Підозрюваний ОСОБА_2 визнав, що дійсно викрав вказані у клопотанні речі. Два дні тому оперативні працівники міліції прибули до м. Кривого Рогу з приводу крадіжки і супроводжували його з орендованої квартири до місця проживання Гусейнова у м.Кривому Розі, потім в той же день до м. Дніпропетровська. З позаминулої ночі він перебуває у приміщенні Самарського райвідділу міліції у м.Дніпропетровську і навіть не наважується намагатися вийти з нього. Йому дають їжу, незаконних заходів, зокрема фізичного впливу, до нього не застосовують. Він визнає вину, всіляко співпрацює зі слідством, не має намірів ухилятися від слідства, зявлятиметься за першою вимогою. Приїхав до України на початку вересня 2015 року з намірами займатися питаннями звязку і працювати в цій сфері, оскільки має відповідну спеціальну освіту, приїхав з достатніми грошовими заощадженнями. На днях до нього в Україну повинна приїхати дружина, якій відомо, що стосовно нього ведеться кримінальне провадження. Просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обовязків згідно КПК України, оскільки домашній арешт є занадто мяким. Крім того, місце проживання та факт оренди квартири нічим не підтверджуються, місце проживання в Україні не зареєстроване, оскільки має два громадянства, існує ймовірність іншого паспорта, зокрема громадянина РФ чи ОСОБА_3 для виїзду за кордон, тому навіть відсутність наявних наразі двох внутрішніх паспортів не зможе перешкодити покинути межі України. Також слідству відомо, що з місця скоєння злочину до м.Кривого Рогу зловмисники їхали на таксі, особу водія ще не встановлено, і не виключається вплив на нього з боку підозрюваного. Крім того, оскільки підозра була вручена сьогодні, то Мартиросян лише зараз усвідомлює міру покарання, яка йому загрожує, раніше він міг добровільно зявлятися до слідчого. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Так, зокрема вилучення паспортів унеможливиль перетин кордону України, оскільки в пункті пропуску необхідно предявити паспорт з відміткою про вїзд в Україну, яка наявна саме в паспорті громадянина ОСОБА_3. Навіть у разі наявності іншого паспорта, але без відмітки про вїзд, все одно виїзд буде неможливим. Вважав за можливе і доцільне обрати домашній арешт із засобами контролю та вилученням паспортів.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 30.10.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 3 ст. 185 КК України, кримінальне провадження № 12015040700001705.

03 листопада 2015 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 03.11.2015 року о 13год. 20 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу можливе і необхідне, проте немає підстав для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки доцільно обрати такий запобіжний захід та визначити такі обовязки, які будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Вказані обставини виключають обєктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого самостійного виду запобіжного заходу як особисте зобовязання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_2 має в України тимчасове місце проживання, яке наразі нічим не підтверджено, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. ОСОБА_2 офіційно не працює, не має інших офіційних доходів, але стверджує, що приїхав із достатніми як для проживання, так і ведення професійної діяльності коштами, а тому в змозі внести достатню суму застави.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015р. 1218,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, той факт. Що все або значна частина викраденого була віднайдена працівниками міліції, вважаю, що сума у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 24360,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до слідчого відділу Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області два паспорти громадянина ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4 Федерації;

6) носити електронний засіб контролю.

За змістом ч.6 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, зазначені вище обовязки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не строк не більше двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, відмовити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, який народився 14.01.1965 року, запобіжний захід у виді застави у розмірі - 24360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень.

Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок №37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до слідчого відділу Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області два паспорти громадянина ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_4 Федерації;

6) носити електронний засіб контролю.

Зазначені обовязки ОСОБА_2 зобовязаний виконувати з моменту обрання запобіжного заходу і по 02 січня 2016 року включно.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов обовязків підозрюваним покласти на слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддяА.О. Сухоруков