Ухвала суду № 53123674, 03.11.2015, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1491/15-ц

2-р/545/31/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2015 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді - Гальченко О.О.,

при секретарі - Перепадченко Я.В.,

з участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву представника відповідача ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про роз»яснення рішення Полтавського районного суду від 17.09.2015 року по справі № 545/1491/15-ц., відстрочки виконання рішення суду з врахуванням клопотання про виправлення помилок в заяві про роз»яснення рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача у справі ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації ОСОБА_4 згідно довіреності ( а. с. 161 ) 18.09.2015 року звернулася до суду з заявою про роз»яснення рішення ОСОБА_3 райсуду від 17.09.2015 року по справі № 545/1491/15-ц. ( а. с. 154 156 ), посилаючись на те, що Полтавським районним судом постановлено рішення від 17.09.2015р. у справі № 545/1491/15-ц. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 обласної ради, ОСОБА_2 охорони здоров»я облдержадміністрації про визнання контракту незаконним та його скасування, скасування розпорядження та наказу про звільнення задоволено.

Судом вирішено : Скасувати розпорядження голови ОСОБА_3 обласної ради «Про головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико-соціальної експертизи» № 97 від 21.05.2015 р. Скасувати наказ ОСОБА_2 охорони здоров»я облдержадміністрації № 40-к від 21.05.2015р. Поновити ОСОБА_5 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико-соціальної експертизи з 23.05.2015р. Стягнути з ОСОБА_3 обласної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2015р. по 17.09.2015р. включно за 81 робочий день у сумі 32 882,76 гривень на користь ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_2 охорони здоровя облдержадміністрації та ОСОБА_3 обласної ради на користь Держави у рівних частинах з кожного судовий збір у загальній сумі 487,20 гривень.

Дане рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення розміру заробітку за 1 місяць та в частині поновлення на роботі.

Ст. 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Вказане вище рішення є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, як саме необхідно його виконати.

Зі змісту резолютивної частини рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2015р. у справі № 545/1491/15-ц. вбачається, що судом не було вжито достатніх заходів для забезпечення правильного розрахунку розміру суми, що підлягає виплаті позивачці, а також, не досліджено вичерпної кількості документів, на підставі яких було проведено розрахунки. Так, судом першої інстанції було обраховано заробітну плату у сумі 32 882 грн. 76 коп. та 81 робочий день, незважаючи на те, що позивачка тривалий час знаходилася на лікарняному, тобто була непрацездатною.

Загальновідомо, заробітна плата обраховується згідно поданих табелів обліку робочого часу за кожен місяць, згідно тарифікаційного списку.

Враховуючи, що позивачка тривалий час перебувала на лікарняному, за період з 22.05.2015 р. по 17.09.2015 р. в неї було 36 робочих днів, а не 81. За цей період нарахуванню підлягала сума 15 032,46 грн. ( як головному лікарю ), з урахуванням утримань із заробітної плати, але фактично за цей період була нарахована заробітна плата як лікарю-терапевту і в.о. голови Обласної МСЕК № 1, що складає 9 941,15 грн. Різниця складає 5 091,31 грн. з урахуванням утримань із заробітної плати.

Також, не враховано, що в період з 26.06.2015 р. по 29.08.2015 р. позивачка перебувала на лікарняному. Центром MCE листки непрацездатності ( до 29.07.2015р. ) повністю оплачено як лікарю-терапевту обласної МСЕК №1 і в.о. голови обласної МСЕК № 1 за рахунок підприємства. При врахуванні різниці середньоденного заробітку між посадовим окладом головного лікаря і лікаря-терапевта різниця складає 212, 97 грн., а загальна сума 425,94 грн.

Отже, загальна сума складає 5 517,25 грн. з урахуванням утримань податків.

Для уникнення неправильного виконання рішення та виконання його у відповідний термін вважає за необхідне відстрочити виконання рішення до місяця після дати його роз»яснення. Таке право сторони процесу передбачено ст. 373 ЦПК України.

Прохала роз»яснити резолютивну частину рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2015р. у справі № 545/1491/15-ц. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 обласної ради, ОСОБА_2 охорони здоров»я облдержадміністрації про визнання контракту незаконним та його скасування, скасування розпорядження та наказу про звільнення задоволено. Відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз»яснення рішення.

30.10.2015 року представник відповідача надала суду письмове клопотання про виправлення помилок в заяві про роз»яснення рішення суду ( а. с. 241 243 ), посилаючись на те, що 18.09.2015р. ОСОБА_2 охорони здоров»я облдержадміністрації було подано заяву про роз»яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2015 р. у справі № 545/1491/15-ц.

При підготовці даної заяви була використана довідка-розрахунок, надана ОСОБА_3 обласним центром МСЕК № 1052 від 17.09.2015 р. Однак, як виявилось, в розрахунках було допущено арифметичну помилку, внаслідок чого в заяві про роз»яснення рішення також неправильно наведено розрахунки. У зв»язку з тим, що ОСОБА_3 обласним центром медико-соціальної експертизи надано уточнену довідку-розрахунок № 1068 від 23.09.2015р., в якій виправлено допущені помилки. Тому, прохала абзац 6, 7, 8, сторінки 2 заяви про роз»яснення рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 17.09.2015р. у справі № 545/1491/15-ц. читати наступним чином : «У позивачки за цей період ( з 22.05.2015р. по 17.09.2015р. ) було 34 робочих дні, а не 81. За цей період нарахуванню підлягала сума 14 085,12 грн. ( як головному лікарю ), з урахуванням утримань із заробітної плати, але фактично нарахована заробітна плата як лікарю-терапевту і в.о. голови обласної МСЕК № 1, що складає 7 961,00 грн. Різниця становить 6 124,12 грн. з урахуванням утримань із заробітної плати.

Також, не враховано, що в період з 26.06.2015 р. по 29.08.2015 р. позивачка перебувала на лікарняному. Центром МСЕ листки непрацездатності ( до 29.07.2015р. ) повністю оплачено, як лікарю-терапевту обласної МСЕК № 1 і в.о. голови обласної МСЕК № 1 за рахунок підприємства. При врахуванні різниці середньоденного заробітку між посадовим окладом головного лікаря і лікаря-терапевта різниця складає 212, 97 грн., а загальна сума 425,94 грн.

У період перебування позивачки на лікарняному з 26.06.2015 р., за рахунок підприємства оплачуються лише 2 дні, які припадають на період з 26.06.2015р. по 30.06.2015р. Решта днів оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, що не було враховано судом при розрахунку суми відшкодування. Різниця в оплаті як головному лікарю і в.о. голови обласної МСЕК № 1, лікарю-терапевту, 2-х днів непрацездатності за рахунок підприємства складає 425,94 грн.

Отже, загальна сума виплати різниці між нарахованою заробітною платою як головному лікарю і в.о. голови обласної МСЕК № 1, лікаря-терапевта складає 6 550,06 грн. з урахуванням утримань, податків, а не 32 882,76 грн., як зазначено у рішенні.».

Будь - яких прохань по суті заяви щодо роз»яснення рішення суду або відстрочки виконання рішення суду в клопотанні не зазаначено.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 ОДА заяву про роз»яснення рішення та клопотання про виправлення помилок в заяві підтримала у викладеній нею редакції. Пояснила, що судом в рішенні не враховано, що позивачка перебуває у трудових стосунках з їх установою та перебувала на лікарняних, які їй оплачено, тому їй не зрозуміла саме така сума до виплати і розрахунки суду вважає невірними згідно уточненої довідки доданої до клопотання про виправлення помилок в заяві про роз»яснення рішення, тому з цієї підстави одночасно прохала і відстрочити виконання рішення суду до розгляду судом апеляційної інстанції з метою уникнення неправильного виконання рішення суду. На уточнення позивачки одночасно вказувала, що мабуть її лікарняні підлягають 100 % оплаті, але їй це достовірно не відомо. На уточнення головуючого вказала, що їй є не зрозумілим яким чином проводити нарахування за лікарняні позивачки та вважала, що питання роз»яснення рішення суду та питання його виконання з юридичної точки зору це одне й теж питання. Що стосується норми закону, згідно якої передбачено відстрочку виконання ріщення суду саме із вказаної неї підстави нерозуміння нарахування позивачці оплати за лікарняні, то вказати не змогла. Остаточно сформулювати та уточнити вимогу перед судом стосовно того, що саме підлягає роз»ясненню в резолютивній частині рішення суду, то чітко не змогла, так як називала різні варіанти своїх прохань, які відрізнялися від прохання в заяві, а сааме : то роз»яснити резолютивну частину рішення суду у даній справі, яким чином необхідно провадити нарахування за ті робочі дні, які фактично не були відпрацьовані через перебування позивачки на лікарняних, то в частині стягнення з ОСОБА_3 обласної ради ( представником якої вона не є ) заробітку за час вимушеного погулу за 81 день та яким чином провадити таку оплату. В зв»язку з чим не змогла конкретно вказати суду, що ж є не зрозумілим їй саме у резолютивній частині рішення суду. Наполягала на тому, що рішення є їй не зрозумілим в резолютивній частингі стосовно того, як саме необхідно його виконувати та що при винесенні рішення суду судом не було вжито достатніх заходів для забезпечення правильного розрахунку суми, що підлягає виплаті. Тобто, фактично висловила свою не згоду із прийнятим рішенням в цій частині по суті справи.

Позивачка по справі ОСОБА_5 та її адвокат ( а. с. 38 39 ) заяву з врахуванням клопотання до нього не визнали. Позивачка, вказавши, що згідно закону України «Про оплату праці» лікарняні листки не є прогулами, а є робочими днями, які в даному випадку підлягали 100 % відшкодуванню їй. Адвокат послався на те, що заява стосується питання роз»яснення рішення суду, а не його виконання, як поставлено в ній питання, що є підставою для апеляційного оскарження рішення. Що стосується відстрочки виконання рішення суду, то представником відповідача не зазначено підстави для цього, тому, що в зазначеній частині рішення підлягає негайному виконанню, то воно повинно бути виконано як в ньому зазначено аж до його оскарження.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_6 ( а. с. 224 ) підтримав заяву з клопотанням до нього із підстав вказаних представником відповідача. Додав, що позивачка дійсно працювала в МСЕК на посаді лікаря-терапевта з доплатою за виконання обов»язків голови МСЕК, але що стосується вказаного ним періоду її праці за зауваженням позивачки визнав, що допустив помилку.

Представник відповідача ОСОБА_3 обласної ради повторно в судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, хоча повідомлявся належним чином про день та час розгляду заяви, про що маються підтвердження в матеріалах справи у вигляді належно оформлених викликів та поштових повідомлень ( а. с. 175, 208, 227, 228, 239, 240 ). . Неявка представника відповідача з урахуванням його належного повідомлення не перешкоджає розгляду даної заяви згідно ст. 221 ч.3 ЦПК України. Тому, суд за згоди присутніх сторін, вважає за можливе розглянути дану заяву у його відсутності.

Судом встановлено, що згідно резолютивної частини рішення Полтавського районного суду від 17.09.2015 року у даній справі, то уточнені позовні вимоги позивачки - задоволено. Скасовано розпорядження голови ОСОБА_3 обласної ради «Про головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико-соціальної експертизи» № 97 від 21.05.2015 року про звільнення ОСОБА_5 з посади головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру МСЕК з 22.05.2015 року у зв»язку з закінченням терміну дії трудового контракту ( п. 2 ст. 36 КЗпП України ). Скасовано наказ ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 облдержадміністрації № 40-к від 21.05.2015 року про звільнення ОСОБА_5 з посади головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру МСЕ з 22.05.2015 року у зв»язку з закінченням терміну дії трудового контракту ( п. 2 ст. 36 КЗпП України ). Поновлено ОСОБА_5 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико-соціальної експертизи з 23.05.2015 року. Стягнуто з ОСОБА_3 обласної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2015 року по 17.09.2015 року включно за 81 робочий день у сумі 32 882,76 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 охорони здоров»я облдержадміністрації та ОСОБА_3 обласної ради на користь Держави у рівних частках з кожного судовий збір у загальній сумі 487,20 гривень. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення розміру заробітку за 1 місяць та в частині поновлення на роботі. ( а. с. 142 ). А мотивувальна частина рішення містить приведені судом розрахунки суми заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачки та детально наведений порядок такого розрахунку ( а. с. 141 абзац 6 ) на підставі всіх доказів у справі, які були вичерпними на момент розгляду справи по суті та які надали та бажали надати сторони в порядку ст. 60 ЦПК України з врахуванням вимог ст. 57 - 59 ЦПК України. Як вбачається із змісту резолютивної частини рішення суду, то судом вирішено чітко всі уточнені позовні вимоги позивачки і при цьому суд на підставі ст. 10, 11 ЦПК України не допустив виходу за межі позовних вимог.

Як вбачається з клопотання про виправлення помилки в заяві про роз»яснення рішення ОСОБА_3 райсуду ( а. с. 241 242 ) та змісту описової та мотивувальної частини повного тексту рішення суду ( а. с. 135 142 ), то суд виніс рішення на підставі наданих доказів сторонами, які на момент вирішення справи по суті були вичерпними, а відповідач подаючи заяву про роз»яснення рішення суду сам допустив помилки у розрахунках сум заробітку позивачки за час вимушеного прогулу на підставі уточненої довідки, яку суд не мав та міг мати на момент розгляду справи по даті її складання ( а. с. 243 ), а тому і брати її до уваги, оскільки подаючи заяву про роз»яснення рішення суду відповідач вважав вірними саме ті розрахунки та довідку МСЕК, на яку опирався і яку в подальшому сам визнав її невірною та помилковою, що не може не викликати в подальшому вірність наступних надаваємих довідок.

На даний час рішення не набрало чинності, так як на нього сторони, в тому числі і даний відповідач надали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз»яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред»явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 13. постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» ( із змінами та доповненнями ) резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України.

Відповідно до п. 21. постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» ( із змінами та доповненнями ) щодо до статті 221 ЦПК України роз»яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз»яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз»яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз»ясненні рішення.

Суд може відмовити у роз»ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю.

Згідно науково-практичного коментаря до ст. 221 ЦПК України, то рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

В заяві про роз»яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз»яснення інших частин рішення ( крім резолютивної ) не має правового значення, оскільки вони не мають обов»язкового характеру.

Питання про роз»яснення рішення вирішується ухвалою суду. В резолютивній частині ухвали суд роз»яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України ухвала про роз»яснення рішення може бути оскаржена окремо від рішення суду. Конституційний Суд України розтлумачив, що це положення необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції як про роз'яснення рішення, так і про відмову в роз»ясненні рішення ( Рішення КС України від 08.07.2010 р. N 18-рп/2010 у справі N 1-43/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положення п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв»язку з положеннями п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України ).

Крім цього, що стосується питання відстрочення виконання рішення суду до одного місяця з дати роз»яснення рішення, то представник відповідача не навела та не вказала в заяві або клопотанні та на уточнення суду в засіданні правової підстави застосування саме такої процесуальної дії в даному випадку, оскільки законодавець чітко передбачив у даному випадку обов»язок суду, а не право згідно ч. 1 п. 2, 4 ст. 367 ЦПК України допустити саме негайне виконання рішення суду, що судом було виконано.

Що стосується вирішення питання як поставлено в заяві представником відповідача та підтримано в засіданні відстрочки виконання рішення суду, то воно по-перше регулюється іншою главою та статтями ЦПК України, а не ст. 221 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» саме у випадках передбачених законом, та по-друге, виключно після набрання рішенням чинності, тому дане положення судом не може бути застосовано із вказаних критеріїв та є безпідставним.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 545/1491/15-ц., докази, якими обґрунтовується заява, вважає, що дана заява з врахуванням клопотання про виправлення помилки в заяві не підлягає задоволенню відповідно до ст. 221, 367 ЦПК України, оскільки резолютивна частина рішення суду є зрозумілою для осіб, які брали участь у справі та органу, що здійснює негайне виконання даного рішення в частині, так як окрім ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 ОДА іншими сторонами не було подано відповідних заяв. Крім того, посилання представником відповідача на не вжиття судом достатніх заходів для забезпечення правильного розрахунку розміру суми, що підлягає виплаті, як не згоди сторони із прийнятим рішенням, може бути лише підставою для апеляційного оскарження рішення суду.

Керуючись ст. 221, 209-210, 293-294 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В заяві представника відповідача ОСОБА_2 охорони здоров»я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про роз»яснення рішення Полтавського районного суду від 17.09.2015 року по справі № 545/1491/15-ц., відстрочки виконання рішення суду з врахуванням клопотання про виправлення помилок в заяві про роз»яснення рішення суду - відмовити за безпідставністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через ОСОБА_3 райсуд протягом п»яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_8