Постанова № 53120941, 02.10.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9507/15-а

2-а/296/322/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання неправомірними дій, зобовязання перерахувати пенсію,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат; зобов"язати відповідача у відповідності до чинного законодавства здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90 % заробітку, включивши додатково в її розрахунок не враховані інші виплати в сумі 7646,35 грн., що відображають нараховану за 2008-2009 роки індексацію доходів та матеріальну допомогу на оздоровлення.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Позивачу з 25.01.2010 року призначена пенсія державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". В подальшому Позивач звернувся до відповідача з заявою та довідкою ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 04.08.2015 №110 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно якої до складу його заробітної плати входять у тому числі "інші виплати", в які включаються матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію доходів громадян, проте при розрахунку пенсії Відповідачем такі виплати враховано не було про що повідомлено листом від 13.08.2015 р. №362/Б-8, що на думку Позивача не відповідає вимогам Закону України "Про державну службу", Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії".

Позивача в судовому засіданні поданий позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких посилаючись на положення ст. 33 Закону України "Про державну службу" вказував, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та виплата індексації заробітної плати врахована для визначення розміру пенсії бути не може, а також те, що із заявою про перерахунок пенсії Позивач звернувся в серпні 2015 року, однак на час призначення обрахунок пенсії здійснювався на підставі наданих довідок, які не включали в себе виплати на матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію доходів тощо. Окрім того посилалася на ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, яким з 01.01.2015 року, раніше призначені пенсії не перераховуються, оскільки законодавство України з 01.06.2015 не містить норм, які б регулювали будь-які повноваження органів ПФУ, а також права осіб, яким пенсія призначена, зокрема відповідно до ЗУ «Про державну службу» щодо перерахунку пенсії чи інших дій, у звязку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 25.01.2010 року позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

04 серпня 2015 року позивач звернувся до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі із заявою про перерахування та виплату пенсії з врахуванням «інших виплат», а саме матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до Закону України "Про державну службу" та довідкою ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 04.08.2015 №110 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до вказаної довідки на усі виплати, включені у довідку, нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 11-12).

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 13.08.2015 р. №382/Б-8 ОСОБА_1 відмовлено в здійснені перерахунку його пенсії з посиланням на те, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем та матеріальна допомога на оздоровлення не є складовими частинами заробітної плати і не зазначені в переліку складових заробітної плати, передбаченому частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу", а тому також не були включені до заробітку, який враховується при обчисленні пенсій позивачу як державному службовцю (а.с. 7-9).

У відповідності до ст.37 ЗУ «Про державну службу», право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків зароітної плати.

Згідно вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 1 Закону).

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Аналіз наведених норм вказує на те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) та зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи зі змісту ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не беруться до уваги посилання представника відповідача щодо Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, оскільки вказаний закон регулює правовідносини, що склалися (складатимуться) після 01.01.2015 року та регулює питання призначення пенсії, право на яку у особи виникло (виникатиме) з 01.01.2015 року.

Щодо визначення початку періоду з якого позивачу слід здійснювати перерахунок пенсії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 83, 84, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як свідчать матеріали справи, Позивач звернувся до Відповідача з відповідною заявою про здійснення перерахунку його пенсії - 04.08.2015 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області.

З урахуванням норм вказаного вище Закону, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.08.2015 року, у звязку з чим позовні вимог за період з 25.01.2010 р. по 31.07.2015 р. відповідно до норм чинного законодавства задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з частковим задоволенням позову, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позову в сумі 39 грн. 54 коп.

Керуючись статтями 8-11, 17, 69 - 72, 86, 87, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням фактично отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до Закону України "Про державну службу", починаючи з 1 серпня 2015 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, з урахуванням фактично отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до ст.28 Закону України "Про державну службу" згідно довідки Житомирської обласної державної адміністрації від 04.08.2015 №110, починаючи з 1 серпня 2015 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 39 грн. 54 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю чи частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Cуддя К. В. Шалота