Ухвала суду № 53117494, 30.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ К/800/1933/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (правонаступник Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції)

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012

у справі № 1170/2а-3905/11

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2)

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012, позов задоволено: податкове повідомлення-рішення від 07.09.2011 № 0000951710/0, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 906 341,25 грн., скасовано.

У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд встановив, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки СПД ОСОБА_2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2010 по 30.07.2010 складено акт від 10.08.2011 № 453/17-10/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення позивачем статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, та статті 3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 725 073,49 грн.

На підставі цього акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2011 № 0000951710/0 про збільшення СПД ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з ПДВ на 906 341,25 грн.

У судовому процесі встановлено, що перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в Харківській області від 28.03.2011, винесеної в кримінальному провадженні № 49-2999, порушеному за фактом фіктивного підприємництва з використанням Приватного підприємства "Калісто" за попередньою змовою груп осіб за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 205 та частинами 2 і 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (у редакції до внесення змін Законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-ІV, який вступив у силу з 04.01.2013).

Згідно наведених правових норм матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема, в постанові від 27.01.2015 № 21-494а14.

Враховуючи, що документальна невиїзна перевірка позивача, за наслідками якої складено акт від 10.08.2011 № 453/17-10/НОМЕР_1, висновки якого стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, була проведена на підставі постанови старшого слідчого, а доказів прийняття рішення суду у кримінальній справі, в провадженні якої призначена перевірка згідно з вказаною постановою, на дату прийняття податкового повідомлення-рішення, яке позивач оспорює, у судовому процесі не надано, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення відповідає правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 у справі № 1170/2а-3905/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев