Ухвала суду № 53117408, 29.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/45290/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Чумаченко Т.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову та ухвалу Богунського районного суду

м. Житомира від 12 січня 2015 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 01 квітня 2015 року, постанову та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду

від 02 червня 2015 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми пенсії.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року позовну заяву в частині вимог за період з 01 серпня 1999 року по 10 квітня 2014 року залишено без розгляду.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року позов задоволено частково.

Ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року зазначені рішення суду першої інстанції скасовано, а справу передано на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить, зокрема, скасувати зазначені рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою в частині оскарження постанови та ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 12 січня 2015 року, ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки оскаржувані ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 01 квітня 2015 року не перешкоджають подальшому провадженню у справі, вони не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, касатор ставить питання про скасування постанови та ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвал Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

У відкритті провадження за вищезазначеною касаційною скаргою на постанову та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року також необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга

є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки наведені обґрунтування позбавлені правового забезпечення відповідними правовими нормами, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування судового рішення, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу,

а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

За таких обставин та відповідно до приписів процесуального закону у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою - слід відмовити, а додані до скарги матеріали повернути скаржнику.

Керуючись статтями 13, 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову та ухвалу Богунського районного суду м. Житомира

від 12 січня 2015 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 01 квітня 2015 року, постанову та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду

від 02 червня 2015 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду

від 29 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої суми пенсії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.А. Чумаченко